Увага! Всі конференції починаючи з 2014 року публікуються на новому сайті: conferences.neasmo.org.ua
Наукові конференції
 

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФОНДОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ

Автор: 
Надія Параниця (Ірпінь, Україна)

 

Ключові слова: ринок цінних паперів, фондовий ринок, фондові біржі.

В умовах глобалізації фінансових систем та відкритості вітчизняного ринку цінних паперів виникають нові можливості та загрози для розвитку ринку цінних паперів як сектору ринку капіталу, що потребує проведення нових досліджень факторів впливу на економіку України.

Істотний внесок у розробку проблеми становлення і розвитку фондового ринку внесли вчені економісти: М.Ю. Алексєєва, Б.І. Альохіна, П.Ю. Бородіна, В.М. Гейця, М.А. Гольцберга, Е.Ф. Жукова, А.А. Кирєєва, В.В. Колесника, Ю.Г. Лисенка, Д.Г. Лук‘яненка, Ю.В. Макогона, О.М. Мозгового, Є.Г. Панченка, Ю.М. Пахомова, А.М. Поручника, О.В. Плотнікова та ін.

Разом з тим залишаються недостатньо дослідженими окремі аспекти розвитку вітчизняного фондового ринку. В першу чергу потребують поглибленого аналізу та оцінки новітні тенденції розвитку фондового ринку. Вивчення зміни структури і динаміки ринку, для дослідження яких необхідно використовувати сучасні інформативні методи аналізу.

Ринок цінних паперів як сегмент фінансового ринку забезпечує опосередкування і організацію руху заощаджень через сукупність угод з цінними паперами, фондовий ринок має бути частиною ринку цінних паперів, так само як фонди є певною категорією цінних паперів. Тому, твердження про еквівалентність понять "ринок цінних паперів" і "фондовий ринок ”, яке закріпилась у вітчизняній літературі, вірне не за суттю, а за практичним застосуванням [2; с. 25].

Фондовий ринок – це система економічних взаємозв’язків з постійним процесом їх відтворювання між суб’єктами інвестиційного процесу, яка опосередкована довгостроковими цінними паперами з метою формування і трансформації фондів фінансових ресурсів цільового призначення. Поняття ж “ринок цінних паперів” є загальним відносно “фондового ринку”, оскільки відбиває економічні відносини, опосередковані будь-яким видом цінних паперів [3; с. 28].

Динаміка розвитку ринку цінних паперів за 2003–2009 рр. має стійку тенденцію зростання. За оперативною інформацією, протягом 2009 року загальний обсяг торгів на ринку цінних паперів становив близько 1 трильйона грн, що більше на 120 млрд грн порівняно з даними за 2008 рік (2008 рік – 883,42 млрд грн), що становить відчутну величину для нашої країни. За результатами торгів на фондових біржах, протягом 2009 року обсяг біржових контрактів з цінними паперами становив 36,02 млрд грн, що менше на 1,74 млрд грн порівняно з даними за 2008 рік (рис.1). У 2010 році обсяг випуску цінних паперів зменшився на 67,13 млрд грн.

Рис. 1. Обсяги випусків цінних паперів у 2003–2010 роках

Для порівняння, обсяг кредитних вкладень в економіку на кінець 2009 року дорівнював 731,2 млрд грн. На перший погляд це свідчить про зіставність значення даних сегментів фінансового ринку. Але це не так, оскільки ринок цінних паперів протягом усього періоду його становлення і розвитку характеризується майже тотальною закритістю. За таких умов не можуть повною мірою реалізовуватися його основні системні завдання, пов’язані з мобілізацією фінансових ресурсів. Зведена майже нанівець роль фондових бірж, які забезпечують прозорість функціонування ринку цінних паперів та формування інформаційної підтримки у процесах інвестування.

Фондовий ринок України просто не виконував і не виконує того завдання, для якого він існує скрізь: перерозподіл фінансових ресурсів на користь тих, хто здатний найефективніше їх використовувати. Головна проблема українського фондового ринку у тому, що в обігу перебуває дуже незначна частина акцій кожного емітента. На відміну від 90-х, гроші у людей є. Достатньо звернути увагу на залишки на депозитних рахунках.

Підсумовуючи вищеописане, можна сказати, що фондовий ринок в Україні не зважаючи на всі позитивні тенденції, в загальновизнаному значенні, перебуває в стадії становлення. Цe зумовлено як об'єктивними, так і суб'єктивними чинниками. Головні з яких: відсутність логічно завершеної нормативно-законодавчої бази; організаційно-методична невідповідність окремих елементів вітчизняного фондового ринку міжнародним стандартам; невизначеність правового забезпечення, механізмів котирування цінних паперів, відсутність належної інфраструктури, недостатня прозорість та ліквідність та ін.

Література та джерела:

  1. Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Уркаїні” від 30.10.1996 р. № 448/96-ВР // Електронна база даних “Законодавство”.

  2. Любкіна О.В. Фондовий ринок України: особливості формування та перспективи розвитку: дис... к.е.н. наук: 08.01.01. / Любкіна Олена Вікторівна – К., 2003 – 172 с.

  3. Нескородєва І.І. Формування і застосування фондових індексів в Україні: дис... к.е.н. наук: 08.00.08 / Нескородєва Інна Іванівна – Х., 2007 – 158 с.

  4. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. Про соціально-економічне становище України за 2010 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.ukrstat.gov.ua – Назва з титул. Екрана.

  5. Офіційний сайт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ssmsc.gov.ua/fund/info – Назва з титул. Екрана.

  6. Офіційний сайт Національного банку України. Основні показники діяльності банків України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/Bank_supervision/dynamics.htm – Назва з титул. Екрана.