Автор:
Чорний Андрій (Чернівці, Україна)
Постановка проблеми. За нинішніх умов господарювання під час забезпечення соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних утворень особлива увага приділяється своєчасності та повноті мобілізації фінансових ресурсів і напрямам витрачання їх у різних ланках фінансової сфери. Управління охоплює весь процес формування та використання фінансових ресурсів стосовно доцільності та обґрунтованості здійснення фінансових операцій на місцевому рівні.
Реалізація ефективного процесу управління здебільшого залежить від фінансового забезпечення регіону. На сьогодні органи місцевого самоврядування не повною мірою забезпечені фінансовими ресурсами для виконання своїх повноважень.
За сучасних умов виникає необхідність у створенні ефективного механізму управління, що забезпечить соціально-економічний розвиток адміністративно-територіальних утворень завдяки належному формуванню та ефективному використанню фінансових ресурсів суб’єктами господарювання.
Аналіз досліджень і публікацій. Значний внесок у розвиток теорії та практики управління фінансовими ресурсами, зміцнення фінансових засад місцевого самоврядування, функціонування окремих елементів системи управління місцевими фінансами зробили такі українські науковці, як І.Я. Чугунов, В.В. Зайчикова, О.Д. Василик, О.П. Кириленко, В.І. Кравченко, К.В. Павлюк та ін. Проте низка питань щодо методів та механізмів організації процесу управління фінансовими ресурсами, проведення оцінки взаємодії органів управління з суб’єктами господарювання на місцевому рівні, розробки й реалізації нетрадиційних організаційних структур в управлінні формуванням та використанням фінансових ресурсів ще не знайшли достатнього науково-теоретичного й методичного вирішення і потребують подальшого вивчення й уточнення з позицій управління на рівні органів місцевого самоврядування.
Метою статті є дослідження механізму управління формуванням та використанням фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування, за якого стала б можливою раціональна взаємодія різних сфер фінансової системи країни в умовах постійної реалізації управлінських заходів на рівні адміністративно-територіальної одиниці.
Виклад основного матеріалу дослідження. Сутність фінансового забезпечення місцевих органів влади являє собою сукупність заходів щодо акумуляції, розподілу та використання фінансових ресурсів з метою створення умов, що сприяють нормальному здійсненню економічних процесів на відповідній території, реалізації запланованих соціальних програм, проектів, та запобіганню і усуненню порушень при використанні фінансових ресурсів. Фінансові ресурси місцевих органів влади – це фонди коштів, що створюються і використовуються на соціальний і економічний розвиток регіонів. Джерела фінансування потреб органів місцевого самоврядування поділяються на: доходи місцевого бюджету, позики, фінансові ресурси комунальних підприємств, фінансові ресурси населення, інвестиції, цільове фінансування регіональних програм з державного бюджету, позабюджетні фонди і міжбюджетні трансферти (рис.1.1.) [5].
Рис.1.1. Джерела формування фінансових ресурсів місцевих органів влади
Основу фінансових ресурсів місцевих органів влади складають доходи місцевих бюджетів відповідних територій. Однак протягом останніх років частка місцевих бюджетів у Зведеному бюджеті Україні зменшується. Такий процес вступає у протиріччя з тим, що на місцеві органи влади перекладається виконання великої кількості зобов’язань у сфері соціально-економічного розвитку територій. Більшість місцевих бюджетів більше як на 50 % сформовані за рахунок міжбюджетних трансфертів, питома вага місцевих податків і зборів залишається вкрай низькою, що свідчить про відсутність податкової бази формування місцевих бюджетів [3; с. 11].
Моніторинг формування фінансового потенціалу регіонів показує, що перспективними джерелами формування фінансових ресурсів місцевих органів влади є інвестиції, а також прибутки від діяльності комунальних підприємств. Зменшити навантаження на видаткову частину бюджету допоможе активізація підприємницької діяльності в регіонах. Суттєвий вплив на формування і реалізацію фінансового потенціалу в регіонах має населення. Збільшення числа зайнятих, своєчасна і гідна оплата праці дозволяє зменшити видаткову частину місцевих бюджетів на величину обсягів соціальної допомоги і субсидій.
Головними проблемами фінансового вирівнювання регіонів є неефективне використання отриманих трансфертів на місцях, що не сприяє покращенню соціально-економічного розвитку регіонів; відсутність у місцевих органів влади дієвих стимулів щодо пошуку додаткових джерел фінансування розвитку територій; подальше поглиблення диспропорцій у розвитку окремих територій України.
Нині вирішальне значення для забезпечення фінансової основи місцевого самоврядування мають здебільшого доходи місцевих бюджетів. Вони виконують важливу роль у соціально-економічному розвитку території, адже саме з місцевих бюджетів здійснюється фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров’я населення, засобів масової інформації, також фінансуються різноманітні молодіжні програми, видатки по упорядкуванню населених пунктів. Отже, саме місцеві бюджети – це запорука ефективної праці органів місцевого самоврядування.
На жаль, сучасний стан місцевих бюджетів виглядає не найкращим чином, що заважає виконанню покладених на органи місцевої влади складних завдань: мізерність власних дохідних джерел, майже повна залежність від державного бюджету, непрозорість бюджетних відносин у наданні фінансової допомоги з центру, відсутність стимулів у додатковому одержанні доходів та економічному витрачанні бюджетних коштів.
Гострою залишається проблема стабілізації дохідних джерел державного і місцевих бюджетів. Основним джерелом формування останніх повинні стати власні доходи, а не надходження з центру. Але місцеві органи влади не мають реальних самостійних місцевих бюджетів через відсутність відповідної доходної бази. Система формування місцевих бюджетів «зверху» характеризується відсутністю стимулів місцевих органів, що діють, в розвитку власної податкової бази, яка залежить від економічного розвитку регіону, його соціальної і виробничої інфраструктури.
Важливою умовою вирішення проблеми зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів є розширення прав органів місцевого самоврядування у сфері встановлення податків і зборів, а також створення багатоканальній системи формування бюджету, на підставі якої кожен рівень бюджетної системи повинен мати власні закріплені доходи.
Ще одним джерелом поповнення місцевих бюджетів могли б стати місцеві позики, але на жаль в Україні вони не набули належного поширення, притаманного європейським країнам.
Реформування трансфертної політики та системи формування доходів і видатків місцевих органів влади має відбуватися паралельно з адміністративною і територіальною реформами. Подальша реалізація принципів децентралізації місцевих органів влади і їх функцій може відбутися після здійснення адміністративно-територіальної реформи. На основі дослідження зарубіжного досвіду можна обґрунтувати розмежування повноважень між рівнями місцевої влади, що дозволяє чітко закріпити відповідальність за неякісне надання відповідних послуг за конкретними органами місцевої влади.
Актуальною на сучасному етапі розвитку нашої країни є питання ефективного управління комунальними підприємствами (школи, дитячі садки, лікарні). Відсутність у місцевих органів влади фінансових гарантій при покладенні на них державою додаткових обов’язків і при переданні неліквідної державної власності є причиною слабкості економічних основ місцевого самоврядування, тому для зміцнення матеріальних основ органів місцевого самоврядування, об’єкти комунальної власності повинні мати таку структуру та обсяги, які б відповідали потребам населення даної адміністративно-територіальної одиниці [4; с. 167].
Перспективним джерелом формування та використання фінансових ресурсів місцевих органів влади можуть стати інвестиції, особливо внутрішні, які здійснюються юридичними і фізичними особами як прямо, так і опосередковано. Проте для активізації таких процесів мають бути створені належні умови з боку держави.
Висновок. Отже, збільшення доходної частини місцевих бюджетів має відбуватися паралельно із скороченням видаткової частини. Досягти скорочення видаткової частини можна завдяки розбудові комунального сектора економіки на місцях і збільшення кількості малих підприємств. Розбудова комунального сектору економіки має відбуватися у напрямі створення комунальних підприємств у прибуткових галузях економіки, таких як готельний і ресторанний бізнес, роздрібна торгівля. Збільшення кількості прибуткових комунальних підприємств та малих підприємств сприятиме не тільки збільшенню доходної частини місцевих бюджетів за рахунок збільшення податкових надходжень, але й зменшенню видаткової частини за рахунок зменшення на неї соціального навантаження.
Враховуючи результати проведеного дослідження, можна сформулювати наступні висновки:
1. Провідним чинником успішної реалізації завдань місцевого самоврядування є чітке визначення необхідного обсягу фінансових ресурсів даного територіального утворення.
2. Важливою умовою ефективного розвитку бюджетної системи країни є реальна децентралізація державних фінансів.
3. З метою збільшення доходів місцевих бюджетів необхідно чітко розподілити компетенції щодо розв’язання конкретних завдань між центральними органами влади і органами місцевого самоврядування, та поступово здійснювати перехід до децентралізації державних фінансів.
4. Запорукою збільшення самостійності органів місцевої влади є реформування податкової системи країни шляхом розподілу джерел надходжень.
5. Місцеві позики є потенційним джерелом наповнювання та збільшення доходів місцевих бюджетів країни.
6. Кількість підприємств комунальної форми власності характеризує рівень економічної децентралізації. При розробці стратегії управління підприємствами комунальної власності органи місцевого самоврядування повинні організовувати їх діяльність на засадах рентабельності та ефективності.
7. Удосконалення основ фінансової організації органів місцевого самоврядування повинно здійснюватися у комплексі з удосконаленням існуючої законодавчої бази [5].
Запропоновані в дослідженні заходи дозволять підвищити ефективність використання фінансових ресурсів місцевих органів влади та фінансову незалежність органів місцевого самоврядування.
Література:
-
Панасюк, Л. В. Удосконалення механізму формування фінансових ресурсів місцевих органів влади з урахуванням світового досвіду / Л. В. Панасюк // Економіка та держава. - 2009. - №1. - С. 46-50.
-
Мельничук, Н. Ю. Механізм управління формуванням та використанням фінансових ресурсів на місцевому рівні: сучасний стан та перспективи розвитку / Н. Ю. Мельничук // Наукові праці НДФІ. - 2008. - №3. - С. 41-52.
-
Гризоглазов, Д. Доходи місцевих бюджетів: сучасний стан та перспективи / Д. Гризоглазов // Ринок цінних паперів України. - 2008. - №5-6. - С. 11-12.
-
Легкоступ, І. І. Особливості формування місцевих бюджетів України та шляхи зміцнення їх доходної бази / І. І. Легкоступ // Формування ринкових відносин в Україні. - 2010. - №3. - С. 165-170.
-
Повстяна А.С. Ефективність використання фінансових ресурсів місцевих органів влади [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www. rusnauka.com/14_NPRT_2010/Economics/66867.doc.htm.
Науковий керівник: к.е.н., в.о. доцента Юрій Е.О.