ПЕРПЕКТИВИ ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ОСІБ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ НА ВИРОБНИЦТВАХ З ЩКІДЛИВИМИ УМОВАМИ ПРАЦІ

Постановка проблеми. Професійна захворюваність – загальновизнаний критерій шкідливого впливу несприятливих умов праці на здоров'я працівників [1].

Професійні захворювання мають біотичну й абіотичну природу й за чинниками можуть бути поділені на такі, що спричинені антропогенними, хімічними, фізичними й біологічними чинниками або їх комплексом. До хімічних чинників виробничого середовища відносяться хронічні і гострі інтоксикації, отруєння свинцем, ртуттю, бензолом, пестицидами. Фізичні чинники виробничого середовища викликані дією шуму, вібрацією, дією природної й техногенної іонізуючої радіації, високими або низькими температурами, що викликають відповідну патологію. Професійні шкідливості призводять до перенапруження окремих органів і систем, захворювань периферичних нервів і м'язів, плечолопатковиго періартрозу, деформуючих остеоартрозів, епікондильозу плеча, асептичних остеонекрозів, бурситів, попереково-крижової й шийної радикулопатії. Виробничий пил призводить до пилових бронхітів, хронічних ринофаринголарингітів, пневмоконіозів, силікозів, металоконіозів. Біологічні чинники пов’язані із зниженням адаптації, дисбалансом показників системи імунітету й високою вірогідністю обсіменіння організму працюючих патогенною мікрофлорою виробничого довкілля.

Хоча сьогодні професійні захворювання найчастіше зустрічаються в стертій або легкій формі, нерідкі випадки виникнення не лише професійних хвороб, але і виробничих травм. До виробничих травм відносяться гострі захворювання, що виникають унаслідок хімічного, термічного і електричного пошкодження тканини, органу або системи організму під час робочого процесу (на робочому місці).

Особи, що працюють у шкідливих і несприятливих умовах праці, отримують подвійне навантаження зовнішніх несприятливих чинників в умовах виробництва і невиробничих умовах, тобто піддаються значно вищому ризику дії несприятливих екологічних чинників і це особливо суттєво в старопромислових регіонах України, таких як Донецька, Дніпропетровська, Запоріжська й Луганська області, де організм підпадає дії ряду комбінованих негативних факторів Довкілля [2-3].

Успішне проведення профілактичних заходів дає можливість уникнути серйозних пошкоджень основних систем організму, що підпадають постійним негативним впливам виробничого середовища. Це визначає актуальність і значущість лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів щодо попередження виникнення професійних захворювань, їх прогресу і розвитку можливих ускладнень[1-4].

Дослідженнями зарубіжних й вітчизняних вчених, встановлено, що праця у шкідливих і небезпечних умовах (холод, жара, дія шкідливих речовин, іонізуючого випромінювання, інтенсивні фізичні навантаження) вимагає більшої потреби організму у поживних й біологічно активних харчових елементах [2-3].

Найбільш ефективним та оптимальним шляхом корекції зрушень гомеостазу й зриву адаптації організму для широких прошарків населення й контингентів професійного ризику є введення в організм дієтичних харчових добавок (ДХД) і функціональних продуктів харчування (ФПХ) [5-9].

Ці харчові продукти мають вирішувати завдання корекції й регулювання тих чи інших систем організму різних контингентів населення. ФПХ охоплюють широке коло продовольчих товарів із заданими властивостями. Згідно останніх змін у Законодавстві України, функціональні харчові продукти, залежно від призначення, можуть мати біологічно активну дію, а можуть бути просто збагачені або збіднені тими чи іншими харчовими речовинами [5-11].

ФПХ і ДХД БАД вводяться у харчовий раціон для збагачення його необхідними речовинами та інгредієнтами, яких бракує в організмі конкретних осіб. Вищезгадане свідчить про актуальність пошуку, розробки й використання сировини й речовин для дієтичних харчових добавок і функціональних продуктів для використання їх у комплексі заходів з профілактики професійних захворювань[5-9].

Метою статті є вивчення питання щодо наявності й використання в Україні ДХД й ФПХ для профілактики професійних захворювань.

Виклад основного матеріалу дослідження.

На відміну від сусідніх держав і розвинених країн світу, сектор спеціальних харчових продуктів для профілактики професійних захворювань в Україні майже не розвивається. В даний час на ринку відсутні вітчизняні продукти спеціального харчування, за виключенням, і те не скрізь, де належить, молока, далеко не так необхідного, як вважалося раніше [1,4, 10].

В той же час, Україна потребує розвитку цього сектора ДХД і ФПХ і не лише для осіб, які зайняті на роботах, пов'язаних з професійно шкідливими факторами, надмірним фізичним навантаженням, але для тих контингентів, виконання професійних обов'язків яких вимагає постійної уваги і психічної напруги.

У міру накопичення знань про роль продуктів харчування при дії певних шкідливих виробничих чинників в СРСР сформувалися 7 спеціальних раціонів лікувально-профілактичного харчування (СРХ), які містили відповідно до шкідливих факторів виробництва різні додаткові компоненти харчування, а також мікроелементи й вітаміни. В даний час в Україні на більшості підприємств не лише недержавного, але і державного фінансування, спеціальні СРХ, не використовуються. В той же час питання про способи захисту робітників, що працюють в шкідливих і особливо шкідливих умовах праці (РПШОШУП) стоїть як ніколи гостро. Особливо це стосується осіб, які не лише працюють, але проживають в умовах постійної дії комплексу шкідливих чинників довкілля [2, 3, 9].

Як видно з вищенаведеного, питання відновлення СРХ, а також розробки нових оптимізованих систем СРХ для РПШОШУП в Україні є актуальними і своєчасними, що підтверджують й проведені нами раніше дослідження [2-4].

В даний час на ринку України є ряд продуктів ДХД БАД і ПФХ, які можуть з успіхом, як замінити звичайні продукти живлення, що раніше водиилсь в СРХ РПШОШУП , так і оптимізувати їх склад. Це продукція таких міжнародних корпорацій як: „Амвей”, „VL”, „NSP”, „Віші”; компаній: „Вітамакс XXI Вік”, „Коралл-клуб”, „Тенторіум”; ООО: „Гербалайф”, „Мірра Люкс”, „Нутра Сорс”, „Еліт-Фарм”, „Аюрведа, „Арт-Лайф”, „Родник здоровья”, „Біомед”, „Тяньши”, „Кардєя Груп”, „Ковчег и Ко”, „Фенікс”, „Еней-Віта” тощо.

Україна представлена ДХД БАД компанії „Дивосвіт”, НПО: „Екомед”, „Вітан”; ООО: „Stirol Biopharm”, „Ляпко”, „Біомір”, „Нутрімед”, „Эліт-Фарм”, „ЛекФарма Адоніс”, „Донлісгосп”, „Ефект” тощо [10-11].

Арсенал сучасних харчових добавок пропонує такі речовини для детоксикації організму і елімінації токсичних речовин як: ДПД БАД і ФП: „Рутацель”, „Гренім”, „Чай Очищення”, „Супер клінз”, різновиди препаратів пектину, активовані вуглеволокнисті сорбенти: „Енсорал”, „Бєлосорб”, „Карбедон”, „Карбедон-М” тощо. ДХД БАД, спрямовані на функціонування мікрофлори кишковика: „Міранда-4”, „Лактофайбер”, „Мірасил з екстрактом розторопши”, „Апіформула”, „Флора-Дофілус+ФОС ”. „Колон Кейр” „Nutrilite Суміш клітковини” тощо. Для захисту й відновлення функції печінки з успіхом використовуються вищевказані речовини й ДХД БАД: „Міранда – печінковий дренажний комплекс”, „Біозим”, „Віта триптофан”, „Лівер Райт» тощо. Речовини ,що переважно впливають на процеси обміну являють собою ДХД БАД: „Соєвий лецитин”, „Цитрі-Берн”, „Апіхіт”, „Посейдонол”, „Вітазим”, „ Кальмарин”, „Ейфітол”, „Долівін-3” „Ламінарин”, „Альфа Герб”, „Nutrilite Протеїновий порошок”, „Кофермент Q-10”, „Жир печінки акули” тощо. Для захисту й відновлення функції центральної нервової системи можуть бути використані ДХД БАД: „Стреском”, „Мірасил – 2 з екстрактом шипини”, „Віта-Триптофан”, „Амітон Стрес Блок”, „РС-Лецетин”, „Лецетин”, „Нейро Плас”, „Нейростронг”, „Нейростабіл”,„Гінго Білоба” „Голден-Макс”, „Лінджи-Кардіцепс” тощо. Виражену антиоксидантну дію мають ДХД БАД: „Жива зелень”, „Люцерна”, „Мега Плюс”, „Nutrilite Комплекс Омега-3”, „Супер Е”, „ОРС 95+”, „МКЦ-ламінарія”, „Nutrilite Концентровані фрукти і овочі”, „Nutrilite Мультикаротин”, „Nutrilite Ацерола С” сорбенти: „Енсорал”, „Бєлосорб”, „Карбедон”, „Карбедон-М”. Підтримку й стимуляцію функції імунної системи забезпечують ДПД БАД: „Кардіоцепс”, „Котячий кіготь”, „Віта-Часник”, „Nutrilite Часник”, „Ріпак”, „Цикорій-С” „Солодка Плюс”, а її корекцію – сорбенти: „Енсорал”, „Бєлосорб”, „Карбедон”, „Карбедон-М”. Джерелом мінеральних речовин й вітамінів є ДХД „Цинк”, „Мідь”, „Ультра кальцій”, „Селен”, „Срібло”, „Золото”, „Йогорадж Гугул”, „Кораловий кальцій”, „залізо ессенціальне”, „Nutrilite Кальцій Магній”, комплекс „Джойнт Кейр”, „Алка Майн”, „Біокальцій Гай–Бао”, „Авітон Лізин Актив”, „ Nutrilite Вітамин С”, „Супер Е”, „Супер С”.

Як продукти функціонального харчування із заданими властивостями можуть бути рекомендовані ПФХ закордонних розробників: „Кембріджське харчування”: супи, каші, бари, напої, напої типу „VITA”, лікувально-профілактичні киселі і компоти, пектин „Леовіт”.

Серед вітчизняних розробок можна запропонувати як ПФХ м'ясні січеніі напівфабрикати: біфштекси: „Мисливський”, „Козацький”, „Голосіївський”, пельмені „Диво”, „Богатирські”, „Голосіївські”, котлети „Ніжні” і „Рапсодія”, напої „Квітковій”, „Медова квітка”, „Нектар базиліку”, морозиво „Вітамінне” і „Ароматне”, молоко „Вітамінне”, шоколад „Сонячний”.

Перспективами подальших досліджень є вивчення можливостей розробки нових ДХД з їх включенням до складу продуктів функціонального харчування з подальшим використанням останніх в раціони осіб, що працюють в шкідливих і особливо шкідливих умовах праці.

Література:

1. Пилат Т.Л., Истомина А.В., Батурин А.К. Питание рабочих при вредных и особо вредных условиях труда. История и современное состояние. – М.: ООО «Леовит нутрио». – 2006. –244 с.

2. Ракша-Слюсарева О.А. Екоімунологічні особливості умовно здорових мешканців Донецького регіону в динаміці моніторингу після аварії на ЧАЕС / О.А. Ракша-Слюсарева, Слюсарев О.А. // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. – 2006. – т.14. – С. 102 – 112.

3. Реабилитация системы иммунитета населения экологически неблагоприятного промышленного региона /Е.А. Ракша-Слюсарев, А.А. Слюсарев, С. В. Кожемякин Л.Д. Подольская [и др.] // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Екологія. – Миколаїв: вд-во МДГУ ім. Петра Могили, 2004. – Т. 3. Вип. 26. – С. 123 – 126

4. Мухин В.В., Ракша-Слюсарева Е.А. Мухина И.В. Основные требования к питанию работающих во вредных и опасных условиях труда (Обзор рационов питания) // Четверта міжгалузева міжнародна науково–практичній конференції «Харчові добавки. Харчування здорової та хворої людини»: матеріали Міжнар. міжгалузевої науково- практичної конференції 7-9 квітня 2011 р. – Донецьк : ТОВ «Цифрова типографыя», 2011. – С. 139-149.

5. Тутельян В.А., Новые стратегии в лечебном питании /В.А.Тутельян, Т.С. Попова. – М.: Медицина, 2002. – 144 с.

6. Учение о питании / В.В. Ванханен, В.Д. Ванханен, В.И. Циприян и др. под ред. В.Д. Ванханена. – Донецк: Донеччина, 2003. – 602 с.

7. Рудавська Г.Б. Наукові підходи та практичні аспекти оптимізації асортименту продуктів спеціального призначення: [монографія] /Г.Б. Рудавська, Є.В. Тищенко, Н.В. Притульська. – К.: Київ. нац. торг. – екон. у-т, 2002. – 371 с.

8. Аспекти сучасного застосування харчових добавок та їх класифікації /О. А. Ракша-Слюсарева, Г.Ф. Коршунова, С. Е. Стіборовський, В. Д. Малигіна // Обладнання та технології харчових виробництв: Темат. зб. наук. пр. / Голов. Ред. О. О. Шубін. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2006. Вип. – 14. –202 – 207.

9. Підходи до оцінки якості харчових добавок, спрямованих на корекцію харчування й регуляцію систем організму: монографія / О.А. Ракша – Слюсарева [та ін.]; М-во освіти і науки України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, кафедра товарознавства і експертизи продовольчих товарів. – Донецьк : [ДонНУЕТ], 2010. – 193 с.

10. Ракша-Слюсарева Е.А., Мухин В.В., Слюсарев А.А., Мухина И.В., Воробьева В.Г. Использование пищевых добавок и продуктов функционального питания как перспективный способ защиты организма лиц, работающих во вредных условияях труда // «Здоров’я працюючих» : науч.-практ. конф. з міжнародною участю : 10-11 листопада 2011 р., м. Донець : [матеріали]. – Донецьк: ФЛП Дмитренко, 2011.– С. 195 –198

11. Ринок продовольчих товарів України: реалії та перспективи: монографія: в 2 т/ кол. авт.: О. О. Шубін, А. А. Садеков О. М. Азарян та ін..; за наук. Ред. О. О. Шубіна; М-во освіти і науки України, Донец. Донецьк: [ДонНУЕТ], 2010. – Т.2. – 508 с.