Автор:
Любов Сопівник (Заліщики, Україна)
Протягом усієї історії людства природа потерпала від непомірних апетитів людей і відповідала на це виснаженням ресурсів, скороченням лісів, збільшенням пустель, бо неодмінною умовою життя на планеті є підтримка рівноваги між потребами людини і можливостями природи їх задовольнити [2; с.113].
Спеціалісти вважають, що довкілля змінюється настільки швидко, що організм людини не завжди встигає адаптуватись до його змін. Проблема людини – середовище, визнана проблемою віку. Вирішення її спрямоване на те, щоб наперед точно визначити, чим загрожує здоров’ю людини подальше втручання в навколишнє середовище. За останні десять років в Україні майже на третину збільшилася загальна захворюваність. Особливо високою захворюваність і смертність дітей, зростає тенденція народження дітей з генетичними порушеннями, відхиленнями у фізичному та психічному розвитку. У деяких промислових регіонах кількість дітей з природженими каліцтвами збільшилась у 2-4 рази.
Є багато даних про те, що сучасна людина перебуває у стані періодичного гострого напруження. Вчені ВООЗ вважають, що значна кількість хвороб спровокована саме «Екологічною напругою». Забруднення повітряного і водного басейнів, шумові навантаження – усе це негативно впливає на людський організм. «Сонце, повітря і вода – наші найвірніші друзі»., - кажуть у народі. І це справді так, бо без них життя неможливе. Зазначу лише, що людині потрібні чисте повітря і чиста вода, тоді вона буде здорова [1; с.223-227].
Найбільш вразливими в такій ситуації стають органи дихання. Вони контактують безпосередньо з шкідливими факторами в атмосфері, зі значною кількістю збудників інфекційних захворювань, тому на їх частку припадає понад 70% від загальної захворюваності. Внаслідок ослаблення імунної системи можуть виникати онкологічні захворювання, чутливі до небезпечних екологічних чинників органи кровотворення. Фактор підвищення рівня шуму негативно впливає на нервову систему та органи чуття. З 2005 року за участю зацікавлених осіб в м. Тернополі проводиться вивчення показників здоров’я населення міста по окремих мікродільницях в залежності від екологічного навантаженнях. Порівнюються території з різними показниками забруднення повітряного басейну промисловими викидами, з різними транспортним навантаженням, з різними рівнями шуму.
Дослідженнями встановлено, що в житлових районах із значним рівнем шумового забруднення зростає захворюваність, так як високі рівні звукового тиску є стимуляторами серцево-судинних навантажень, шлункових і інших захворювань, а також різноманітних нервових розладів. Дослідження показують, що міське населення гостро реагує на шуми, які порушують сон, відпочинок, а також знижують продуктивність і якість праці. Гігієністи вважають верхньою межею шуму для лікарень і санаторіїв - 35дБ, для квартир і навчальних приміщень - 40дБ, стадіонів і вокзалів - 60дБ [3; с.152, 153].
Доведено, що шелест листя, спів птахів, дзюрчання струмка, звуки дощу оздоровче впливають на нервову систему. Так під впливом звукових хвиль водоспаду посилюється робота м’язів. Але захворювання від забруднення довкілля, крім шуму, безпосередньо залежать від фізичних систем підтримки життя: повітря, води, ґрунту, їжі [2; с.121].
Забруднене повітря шкідливо впливає на організм людини, тварин, рослин, завдає збитків суспільному господарству. Як наслідок, концентрація вуглекислого газу у повітрі з початком ХХ століття почала зростати і нині збільшилась майже на 30%. Чадний газ СО легко сполучається в організмі з гемоглобіном крові, перешкоджає проникненню кисню в клітині, спричинює тяжкі отруєння. Тривала дія забруднювальних речовин атмосфери знижує захисні функції організму, а отже, робить його менш стійким проти впливу інших несприятливих зовнішніх і внутрішніх факторів [1; с.230, 231].
Грунт може бути забруднений промисловими відходами, пестицидами, добривами, у разі надмірного їх внесення. Сьогодні спостерігається швидка деградація ґрунтів, змінюються їх фізичні, хімічні і біологічні властивості. Відомий російський ґрунтознавець Г. Добровольський назвав це явище «тихою кризою планети». Особливо небезпечним є вміст у ньому важких металів, сірки, нафтопродуктів, радіонуклідів, патогенних організмів. Щорічно світова промисловість вносить в ґрунти понад 500 млн. тонн мінеральних добрив і близько 4 млн. тонн пестицидів, більша частина яких осідає в ґрунтах і виноситься поверхневими водами у річки, озера, моря і океани. Пестициди – хімічні речовини, що використовуються для знищення бур’янів, грибків, бактерій, різноманітних комах і тварин. Більшість пестицидів є синтетичними хімікатами, що мають токсичні властивості. Головна їх властивість і роль – знищувати різні форми життя. Всі пестициди є небезпечними. На всіх стадіях виробництва, транспортування, зберігання та утилізації пестициди забруднюють навколишнє середовище. Нині на Землі не залишилося куточка, не забрудненого цими хімічними речовинами. Рівень забруднення 65% сільськогосподарських угідь країн Західної Європи перевищив допустимі норми. У світі близько 25 млн. працівників сільського господарства щороку зазнають шкідливого впливу пестицидів, цей вплив на людину полягає в ураженні та зміні функції печінки, захворюваннях центральної нервової, серцево-судинної та дихальної систем. Пестициди негативно впливають також на репродуктивну функцію людини. Дуже уразливі до дії пестицидів діти. Споживаючи продукти із їх залишками та забруднену ними питну воду, дитячий організм реагує структурними змінами систем і окремих органів. Накопичення пестицидів в організмі призводить до появи онкологічних захворювань. Особливо небезпечним є ефект спільної дії пестицидів та радіонуклідів на людину [2; с.115, 116, 159].
Людина щодня споживає значну кількість води. Під час усіх видів людської діяльності утворюється величезна кількість забрудненої води, що становить серйозну проблему, насамперед для здоров’я людини. На думку багатьох вчених, головною загрозою для водопостачання є не абсолютне збільшення витрат води, а прогресуюче забруднення водою. Шкідливим для здоров’я людини може бути не тільки вживання забрудненої води, а і вплив її через такі трофічні ланцюги, як вода – ґрунт – рослини – тварини – людина [1; с.232, 233].
Бактеріальне забруднення води може викликати такі серйозні епідемічні захворювання: як холера, черевний тиф, дизентерія. Вживання забрудненої води може спричинити інфекційний гепатит, а також захворювання, які зумовлюються такими паразитами, як амеба або гельмінти [2; с.126].
Нині в Україні спостерігається стабільне зростання серед населення захворюваності на гепатит. З 1975 року щорічне зростання захворюваності на цю хворобу відбувається на 1,9%. Лише за останні 3 роки економічні збитки від цієї інфекції становили для держави 300 млн. доларів США. Проведені дослідження свідчать про те, що вирішального значення в розповсюджені гепатиту В в Україні набуває водний фактор. Добре відомі випадки отруєння людей солями важких металів, що містяться у воді. Описано отруєння арсеном у Латинській Америці, коли його концентрація в питній воді становила 0,6 мг/л, у західній частині Тихого океану 0,24-0,96 мг/л [1; с.233-235]. Головні джерела забруднення водного середовища в Тернопільській області: підприємства молочної, цукрової, спиртової промисловості; тваринницькі комплекси. Значні обсяги стічних вод підходять у відкриті водойми з комунального господарства. В Заліщиках і Збаражі стічні води скидаються без очистки. В Підволочиську, Борщові очисні споруди не діють. Найзабрудненішими є р. Нічлава, р. Коропець. показники якості води в яких в 2 рази нижчі норми. Підземні води найбільш забруднені в районі міст: Збараж, Хоростків, Шумськ, Велика Березовиця. Системи оборотного використання функціонують на науково-виробничому об’єднанні «Ватра», заводів «Оріон», цукрових і спиртових заводах. Для поліпшення ситуації з очисткою стічних вод в області потрібно щорічно вводити станцію для очистки потужністю до 20 тис. м/куб на добу. На сьогодні область немає гарантій належного захисту водних ресурсів і тому не готова відреагувати на ріст виробництва [3; с.154, 155].
З природних якостей води на стан здоров’я людей впливає її твердість, що визначається вмістом у ній солей магнію і кальцію. М’яка вода містить небагато цих речовин і вони виконують захисну функцію щодо серцево-судинної системи. Водночас у м’якій воді міститься багато кадмію, який не сприятливо впливає на серце і судини. Рівень серцево-судинних захворювань залежить також від вмісту в питній воді хлоридів. Збільшення їх кількості може викликати розвиток гіпеторнічної хвороби. На початку ХХ століття людство знайшло найдешевший засіб боротьби з інфекціями, які передаються водою – хлор. Знадобилося ще півстоліття аби зрозуміти, що хлор – це не рятівний засіб, а отрута, оскільки хлорорганічні речовини здатні викликати онкологічні захворювання, зниження імунітету й дітородних функцій у жінок і чоловіків, природжені дефекти і захворювання печінки, нирок, інших внутрішніх органів людини [2; с.154, 156].
Так, у Києві, Одесі, Дніпропетровську та інших містах водопровідну воду фторують. Радіоактивне забруднення води відбувається внаслідок потрапляння у водойми радіоактивних речовин з викидами АЕС, з часточками золи від працюючих ТЕС [1; с.235, 236]. Інтенсивний розвиток електроніки та радіотехніки спричинив забруднення природного середовища електромагнітними випромінюваннями. Головними їх джерелами є радіо-, телевізійні і радіолокаційні станції, високовольтні лінії електропередач, електротранспорту. Забруднення електромагнітними полями завдає шкоди передусім нервовій системі людини. Так, напруженість поля 1000 В/м спричиняє головний біль і сильну втому, більші значення зумовлюють розвиток неврозів, безсоння, важкі захворювання [2; с.124, 125].
Таким чином, з появою людини на планеті Земля велику роль у глобальній екосистемі стали відігравати відносини між суспільством і природою. Особливо швидко посилюється вплив суспільства на природу у зв’язку з розвитком машинного виробництва. Це відбувається стрімко: людство поступово перетворюється на потужну геологічну силу, яка впливає на природні процеси. На всі типи кругообігу, що здійснюється в природі, людина прямо чи опосередковано має вплив. Джерела безпосередньої загрози здоров’ю людини – широке використання в народному господарстві України шкідливих хімічних сполук, перед усім пестицидів, контроль над використанням яких значною мірою нині втрачено, викиди газоподібних відходів в атмосферу міст, погано очищенні водні стоки. В Україні третина всіх продуктів харчування містить нітрати доза яких вища офіційно встановленої. Нині наша країна характеризується дуже низьким рівнем залісненості території – всього14%, значним рівнем радіоактивно забруднених природних і сільськогосподарських угідь.
Якщо не призупинити ці негативні тенденції то дефіцит і якість продуктів харчування, води, кисню, а також генетична обтяженість значно прискорить дегенерацію нації. Серед першочергових завдань забезпечення екологічної безпеки України можна назвати такі: поліпшення якості повітря, раціональне використання водних ресурсів і поліпшення якості води, боротьба із забрудненням морського середовища, захист грунтів, збереження біологічного розмаїття біосфери, контроль за небезпечними відходам промисловості. Сучасний стан навколишнього середовища свідчить про те, що основними чинниками загрози екологічній безпеці є неефективне використання природних ресурсів, що знижує продуктивність біосфери та посилює забруднення, яке загрожує всьому живому, передусім здоров’ю людини [2; с.114, 148, 150, 151].
Література:
-
Л.Б.Лук’янова “Основи екології” Київ «Вища школа» 2000р.
-
А.А.Ходоренко. “Дитяча енциклопедія природа екологія” м.Харків «Фоліо» 2008р.
-
В.І.Поліщук, Л.П.Царик. “Основи екологічних знань” м.Тернопіль видавництво «Тернопіль» 1995 р.