ДЕРЖАВНИЙ БОРГ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ

Постановка проблеми. В умовах поширення глобалізацій них та інтеграційних процесів кожна країна прагне забезпечити безпеку розвитку національної економіки, створити сприятливі умови для захисту основних соціально-економічних та політичних інтересів країни. Тому кожна країна намагається проводити ефективну політику економічної безпеки.

Розвиток ринкової економіки України обумовлюється нестачею власних фінансових ресурсів, важливим інструментом залучення яких є державні запозичення на внутрішньому та зовнішньому ринках позикових фінансових ресурсів. В умовах нагромадження внутрішньої та зовнішньої заборгованості важливим елементом є боргова безпека, як складова економічної безпеки загалом.

Аналіз останніх наукових досліджень та публікацій. Питання економічної та боргової безпеки вивчали ряд закордонних та вітчизняних науковців, серед яких варто виділити Дж. Кейнса, А. Лернера, А. Лаффера, К. Рогоффа, Л. Абалкіна, В. Мунтіяна, О. Ілларіонова, О. Барановського, О. Василика, В. Гейця , Т. Вахненко, С. Макуха, Л. Нечипорук, А. Сухорукова. Однак, не зважаючи на велику кількість наукових досліджень лишається несформований єдиний підхід щодо визначення впливу державної внутрішньої і зовнішньої заборгованості на боргову та економічну безпеку держави.

Постановка завдання. Обґрунтування теоретичних та методологічних основ оцінки рівня боргової безпеки в Україні, визначення та надання пропозицій щодо аналізу і керування ризиками державних запозичень при визначенні кредитного рейтингу держави.

Викладення основного матеріалу дослідження. Накопичення останніми роками значного розміру державної заборгованості та витрат на їх обслуговування посилює актуальність вирішення проблеми по його оптимізації та роль у забезпеченні економічної безпеки держави. Інтерпретація визначення економічної безпеки має дуже широке значення. Так, Б.Губський зазначає що «економічна безпека визначає спроможність держави забезпечувати захист національних економічних інтересів від зовнішніх та внутрішніх загроз, здійснювати поступальний розвиток економіки з метою підтримання стабільності суспільства і достатнього оборонного потенціалу за будь-яких умов і варіантів розвитку подій» [1, с. 11].

Одним з головних індикаторів економічної безпеки є державний внутрішній та зовнішній борг та його вплив на фінансову стабільність в державі. В державах з розвинутою економікою державні запозичення виступають одним із головних інструментів забезпечення сталого економічного розвитку. Однак, як показує практика розвинутих країн, чим більш обтяжливий для економіки держави борг, тим більше його обслуговування включається з діяльністю економіки та її безпекою.

При великому обсязі накопиченого державного боргу стає складним завданням: зміцнення довіри громадян до національної валюти, протидії інфляційним процесам, накопичення та забезпечення країни валютними резервами, конвертованості національної грошової одиниці. Все це може призвести до девальвації національної грошової одиниці та збільшення платежів по обслуговуванні державного боргу.

Коли видатки на обслуговування державного боргу досягають величини доходів бюджету, держава втрачає контроль за управлінням державним боргом, що призводить до втрати економічної і політичної безпеки.

Вплив державного боргу на економічну безпеку країни визначають на основі макроекономічних показників розвитку. До таких показників відносять : ВВП, промислове виробництво, валова продукція сільського господарства, інвестиції в основний капітал, роздрібний товарооборот, індекс інфляції, доходи, видатки, дефіцит чи профіцит зведеного бюджету держави, експорт та імпорт товарів, сальдо зовнішньої торгівлі товарами, прямі іноземні інвестиції, заборгованість із заробітної плати,грошові доходи населення, середньомісячна заробітна плата, кількість безробітних серед населення країни.

Розмір державного боргу визначається як в абсолютних, так і у відносних показниках, причому відносні показники обчислюються у відсотках до ВНП та ВВП [2, с.11].

Проте абсолютна сума державного боргу є не дуже показовим показником, адже борг зростає зі збільшенням ВВП, і на його величину впливає інфляція [3]. Так, згідно Методи розрахунку рівня економічної безпеки України визначено порогові значення відношення загального обсягу державного боргу та загального відношення зовнішнього державного боргу до ВВП у розмірі 55% та 25% відповідно [4].

При дослідженні економічної безпеки необхідно приділити увагу борговій безпеці держави. Боргова безпека держави – рівень внутрішнього та зовнішнього боргу з урахуванням вартості його обслуговування та ефективності використання залучених ресурсів, достатніх для задоволення соціальних та економічних потреб суспільства, що не загрожує втратою суверенітету та руйнуванням економічної системи країни. Боргову безпеку визначають оптимальним співвідношенням між внутрішнім та зовнішнім боргом держави з урахуванням загальної його величини та вартості обслуговування.

Підвищенню рівня боргової безпеки сприятимуть:

• прийняття Закону «Про Державний борг України», який окреслить основні положення внутрішньої та зовнішньої заборгованості держави на законодавчому рівні;

• розробка та обґрунтування стратегії проведення та спрямування залучених фінансових ресурсів державою;

• ефективне заміщення одних джерел запозичення іншими;

• проведення скоординованої політики управління державним боргом на основі використання співвідношення показників зовнішньої та внутрішньої заборгованості;

• зміна структури боргу за рахунок продовження терміну та вартості позик.

Для отримання позик з зовнішніх джерел, країні боржнику проводять контроль за наданням та погашенням позик слідкують за її фінансовим станом, на основі якого складають кредитний рейтинг.

Кредитний рейтинг являє собою незалежну суб’єктивну якісну оцінку, якою інвестори керуються при визначенні ступеня довіри до кредитора і допомагає приймати рішення про здійснення інвестицій [1, с.91].

Найавторитетнішими агентствами на ринку рейтингових послуг є: "Moody's", "Standart & Poor's", "Duff & Phelps Credit Rating", "Fitch IBCA", "Dow-Jones".

Методологія, якою користуються рейтингові агентства при визначенні рейтингу тієї чи іншої країни складається з двох головних компонентів: політичного та економічного ризиків [1, с.92].

Перший компонент визначає готовність держави виконувати свої боргові зобов’язання і залежить від політичної системи, соціального середовища та міжнародних відносин країни-боржника.

Економічний ризик характеризує спроможність держави виконувати свої боргові зобов’язання і залежить від структури економіки і темпів її розвитку, платіжного балансу та зовнішнього фінансового становища, управління економікою.

Основними ознаками високого рівня економічного ризику є:

• критичний рівень показників, які характеризують платоспроможність держави (Відношення сумарної суми державного боргу до ВВП, показник бюджетного навантаження та ефективності використання залучених фінансових ресурсів);

• короткостроковість отримання державних позик;

• несприятливі показники та прогноз економічного розвитку держави.

При аналізі ризиковості надання позик враховують такі фактори:

• політична стабільність в державі;

• законодавче забезпечення (господарське, податкове, інвестиційне законодавство);

• стабільність та висока конвертованість національної валюти;

• рівень економічного розвитку держави (банківська система, інфраструктура).

Доцільною є розробка дієвої системи аналізу і керування ризиками державних запозичень, яка ґрунтується на комплексному підході та передбачає виконання наступних завдань:

• виявлення і аналіз фінансових ризиків, які виникають в процесі зростання суми зовнішнього боргу, моніторинг якісних і кількісних показників боргової залежності;

• встановлення взаємозв’язків між обсягами залучених ресурсів та ефективністю їх використання у соціально-економічних проектах;

• оцінка допустимості і обґрунтованості обсягу зовнішніх запозичень;

• розробка ефективної концепції управління ризиками у галузі боргової безпеки з метою відстеження негативних тенденцій, швидкого реагування на зростання ризиків та їх мінімізація [5, с.22].

Отримання кредитного рейтингу державою та підтримання його на високих позиціях полегшить розміщення боргових зобов’язань на міжнародних фінансових ринках, надасть можливість знизити вартість отриманих позик, допоможе застосовувати різні види реструктуризації боргу, сприятиме залученню іноземних інвестицій в економіку держави.

Висновки. Для забезпечення високого рівня розвитку економіки країни необхідним є підтримування стабільних показників економічної безпеки, одним з головних елементів якої є боргова безпека. Вона визначається оптимальним співвідношенням між внутрішнім та зовнішнім боргом держави. Для отримання позикового капіталу на зовнішньому ринку фінансових ресурсів важливою умовою є позитивний кредитний рейтинг, який виступає оцінкою боргової та економічної безпеки країни загалом.

Література:

1. Hubskyi B. V. Ekonomichna bezpeka Ukrainy: metodolohiia vymiru, stan ta stratehiia zabezpechennia / B. V. Hubskyi. –K. : Ukrarkhbudinform, 2001. – 122 s.

2. Управління державним боргом: Навч.посіб. – Прутська О.О., Сьомченков О.А., Гарбар Ж.В., Губанова Л.І., Руденко В.В.,/за заг.ред. Прутської О.О. – К.: Центр учбової літератури,2010. – 216с.

3. Супрун Н. Управління державни боргом в умовах фінансової кризи / Н.Супрун // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. – 2009.- Вип. 5. – с.33 - 40.

4. Методика розрахунку рівня економіної безпеки України // Офіційний сайт Міністерства економіки України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.me.gov.ua.

5. Новікова К.І. Державний борг в системі фінансової безпеки держави: внутрішні та зовнішні загрози в умовах глобалізації / К.І.Новікова // Економічний простір. – 2011. -№ 47. – с.16 – 24.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Мельник В.М