Довгострокове кредитування в Україні

Постановка проблеми у загальному вигляді і її зв'язок із важливими науковими і практичними завданнями. Кредит і кредитні відносини відіграють важливу роль в житті кожної людини. Останнім часом поняття кредиту втрачає своє значення як власне комерційний і спеціальний економічний термін, стає загальновживаним. Подальший розвиток кредитних відносин у країні може спричинити могутній поштовх загальнодержавному і регіональному розвитку і підвищити рівень життя кожного громадянина України.

Ступінь дослідження. Активізація кредитної діяльності банків досліджувалися в працях вітчизняних і зарубіжних учених-фахівців і спеціалістів таких як Г.Асхауера, І. Бланка, О.Васюренка, В. Геєця, А.Герасимовича, О. Гриценка, О. Заруби, А. Кириченка, В. Колеснікова, Т. Коха, Л. Кроливецької, А.Мороза, С. Науменкової, Л. Примостки.

Виклад основного матеріалу. Аналізуючи історичні події, знаходимо підтвердження важливості становлення кредитних відносин для розвитку підприємств, галузей і країн в цілому .Аналіз історичного досвіду дає підстави припустити, що розвиток кредитних відносин взаємопов'язаний з розвитком економіки і держави в цілому. Цікавим і цінним досвідом для сучасних керівників банків та інших фінансових установ було б знайомство й усвідомлення історичного досвіду у сфері кредитування і фінансів. Знання особливостей світової та власної історії кредитних відносин могли б стати корисними і в практичній діяльності сучасних фінансових установ [1,2,3].

Довгострокове кредитування здатне вирішити чимало економічних і соціальних проблем у країні.
Так, проблема придбання житла стає з кожним роком все актуальнішою для кожної української сім'ї. Без задоволення цієї потреби, не можна говорити про інші соціальні пріоритети суспільства. Важливою соціально-політичною та економічною проблемою є реалізація конституційних прав громадян на житло.

Держава має створити умови, за яких кожен громадянин матиме можливість побудувати житло, придбати його або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою і органами місцевого самоврядування безкоштовно або за доступну для них плату відповідно до закону[4].

Основною проблемою в кредитуванні на тривалі строки для банків та інших фінансових організацій є відсутність пасивів відповідної строковості. Нині в Україні стандартними строками для депозитів є 1, 3, 6, 9 і 12 місяців. Стає очевидним, що за можливості залучення пасивів на 1 рік і менше, видача кредитів у значних обсягах, на 10 років і більше, має підвищені ризики, оскільки не гарантує повернення залучених депозитів у зазначені терміни (виникає ризик ліквідності). Частина операторів ринку кредитування борються за ринок довгострокових вкладень за рахунок збільшення капіталу, основним джерелом поповнення якого вважають міжнародні фінансові організації. За таким принципом діють АКБ "Укрсоцбанк", Райфайзен банк "Аваль" та ін. Проте за таких умов поруч з позитивними моментами, є низка негативних, таких як втрата самостійності, робота в жорстких рамках методологічної бази інвестора та ін.

Проблемним є питання гарантування повернення довгострокових кредитів, яке на сьогодні знаходить своє вирішення в основному за рахунок кредитних проектів, забезпечених іпотекою [5].
Прибутковість, забезпеченість і ресурсозалежність довгострокового кредитування як фінансового інструменту потребує глибшого вивчення, теоретичних і практичних досліджень та аналізу.
Метою таких досліджень мають стати як розвиток теоретичних основ і розробка методики формування та впровадження моделей довгострокового кредитування, так і аналіз ціноутворення, моделей фондування активів пасивами і способів забезпечення зобов'язань за довгострокового кредитування.
Висновки. За результатами досліджень можна скласти модель ретроспективного розвитку кредитування в Україні та за кордоном, узагальнити теоретичні економічні та правові основи розвитку фінансових і кредитних відносин; проаналізувати практичний досвід розвитку ринку довгострокового кредитування не тільки на державному рівні, а й на рівні окремих регіонів з виробленням практичних рекомендацій з розробки можливих схем довгострокового кредитування на рівні фінансової установи. Крім того, наукові розвідки такого характеру дозволять виявити сучасні тенденції розвитку довгострокового кредитування наявні в Україні проблеми і виробити можливі шляхи вирішення найбільш актуальних з них. Таке дослідження гарантовано матиме наукову новизну, актуальність і практичну значущість.

Література:

1. Голубович В.И.Экономическая история зарубежных стран: Учеб. пособие // Н.И. Полетаева, В.И.
2. Голубович, Л.Ф. Пашкевич -  4-е изд., доп. и перераб.- Мн.: Интерпрессервис; Экоперспектива, 2003. — С. 130.
3. Бобович И.М. История экономики: Ученик // И.М. Бобович ,А.А.Семенов  Учебник — М.:ООО "ТК Велби", 2002. — С.79.
4. [ Електронний ресурс] – Режим доступу:www.creditcafe.ru
5. Конституція України (Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 8 грудня 2004 р. М 2222-IV) [ Електронний ресурс] – Режим доступу: www.search.ligazakon.ua 
6. Закон України "Про іпотеку" від 5 червня 2003р. № 898-IV. Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 15 грудня 2005 р. № 3201-IV, від 22 грудня 2005 р. № 3273-IV, від 23 лютого 2006 р. № 3480-IV [ Електронний ресурс] – Режим доступу:www: search.ligazakon.ua