АНАЛІЗ РИНКУ ПОБУТОВОЇ ХІМІЇ В УКРАЇНІ

 В наш час вплив товарознавчої та маркетингової діяльності, в тому числі і в дослідженні ринків, на підвищення ефективності функціонування підприємств набуває досить великого значення, оскільки тільки з гарною обізнаністю ринку товарів, потреб споживачів та ефективною діяльністю по організації і стимулюванню збуту підприємство має шанс на успіх.

Дослідженням питань вивчення ринку, виявлення потреб споживачів та маркетингової діяльності в цілому присвячені праці багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, зокрема Ф. Котлера, Б. Бермана, Дж. Еванса, Д. Едкока, В. Снегірьової, Ф.Панкратова, Г. Серьогіної, Гаркавенко, Л.В. Бобкова, Г.А. Васильєва, І.Н. Герчикової, Е.П. Голубкова, П.С. Зав’ялова, Е.Ф. Жукова, М.М. Максімцова, Б.А.Соловйова, С.М. Ілляшенка, Л.В. Балабанової, В.Я. Кардаш та ін. Дослідженням ринку та виявленням споживчих переваг товарів побутової хімії займалися такі науковці як А.А. Шубин, К.В. Муратова, Т.М. Коломієць, Т.Ю. Россоха, М.Ю. Плетнев, А.М. Юдин, В.І. Миголь, В.М. Ковалев, Тарасова Н.В. та ін.

Разом з тим, ринок товарів побутової хімії потребує вивчення та розгляду в динаміці для його системного огляду, виявлення тенденцій розвитку та окреслення перспектив.

Україна є привабливим ринком для збуту товарів побутової хімії (ТПХ) завдяки багатомільйонному населенню та вигідному географічному положенню. Водночас в країні практично повністю відсутнє власне промислове виробництво поверхнево-активних речовин (ПАР), таких як: алкилбензолсульфонат натрію, алкилсульфати вищих жирних спиртів, алкилефірсульфати, неіонні та інші види ПАР, які є основою синтетичних мийних засобів (СМЗ).

Робота в ринкових умовах внесла свої корективи. Фактично кожне підприємство самостійно вирішує свої проблеми з придбання ПАР. Сировина закупається в Росії, Туреччині, Кореї, Німеччині та інших країнах. На сьогоднішній день Україна має три старі установки сульфування, які були побудовані ще за радянських часів – в містах Первомайську, Вінниці та Горлівці. На даних установках може вироблятися алкилбензолсульфонат натрію. Установка в Горлівці простоює внаслідок своєї нерентабельності, установки в Первомайську та Вінниці працюють рідко і випускають продукцію для власних потреб. В Україні також є установка по виробництву неіонних ПАР потужністю 2 тис. т на рік в Івано-Франковській фірмі “Барва”, але зараз зазначена фірма випускає неіонні ПАР в обмеженій кількості [1, с. 226].

Із наведеного вище можна зробити висновок, що в найближчі роки підприємства по виробництву СМЗ, як і раніше, будуть задовольняти свої потреби в ПАР самостійно, шляхом їх закупівлі у різних іноземних фірм.

На сьогодні асортимент синтетичних мийних засобів, які представлені на ринку України, є різноманітним, але хімічний склад їх доволі однотипний. Переважну частку становлять мийні засоби на основі синтетичних аніоноактивних ПАР, а мийні засоби ПАР іншого походження, зокрема на основі натуральних ПАР, представлені в невеликому обсязі.

У зв'язку з цим розширення наявного асортименту мийних засобів, особливо на основі натуральних ПАР, є актуальним і своєчасним. З іншого боку, синтетичні ПАР шкідливі для довкілля, а питання екологічної безпеки є найпріоритетнішими в сучасному світі.

Найбільш потужним споживачем ПАР є виробництво порошкоподібних СМЗ, в яких використовуються в основному алкілбензосульфонати і алкілсульфати натрію. Потреба в таких ПАР для виробництва мийних засобів у наш час задовольняється за рахунок імпорту. Це пов'язано з унікальною ситуацією, яка склалася в Україні щодо випуску синтетичних мийних засобів: високе мито на ввезення готової продукції і низьке – на ввезення сировини для їх виробництва. Ураховуючи цей фактор, зарубіжні виробники почали розгортання в Україні виробництва мийних засобів під відомими споживачам торговельними марками (українсько-турецьке спільне підприємство «Olviabeta», ВАТ «Время») [2].

В цілому ринок побутової хімії в Україні охоплений 5-7 найбільшими і агресивними представниками транснаціонального бізнесу. Провідні позиції щодо обсягу виробництва синтетичних мийних засобів займає компанія Procter & Gamble (близько 23 %). Цікавим є той факт, що компанія Procter & Gamble займає сьому позицію в рейтингу 100 найдорожчих брендів світу [3].

Методика розрахунку рейтингу вміщає різні аспекти діяльності компаній, які мають ті або інші бренди. Рейтинг будується на детальному аналізі того, яка частина продажу продукції виробляється за рахунок лише бренду. До розрахунку включається також сила бренду, яка визначається такими факторами: лідерство цього бренду на ринку; стабільність і здатність цього бренду перетинати географічні і культурні кордони.

Щоб потрапити до рейтингу, бренд повинен відповідати багатьом формальним критеріям. По-перше, вартість бренду повинна перевищувати $1 млрд. По-друге, він має бути глобальним, тобто за межами країни його появи повинно продаватися не менше третини усіх товарів під цим брендом. По-третє, компанія повинна мати відкриту фінансову і маркетингову інформацію про власну продукцію.

Велика частка продукції компанії Procter & Gamble – російського виробництва – це марки Mr. Proper, Dreft, Fairy, Ace, Lenor та ін. З українського заводу Procter & Gamble Manufacturing Ukraine (Орджонікідзе, Дніпропетровська область) поставляються дешеві пральні порошки (Gala), а також туалетне мило (Shandy, Safeguard і Camay).

Найбільш крупним вітчизняним виробником порошкоподібних СМЗ є ВАТ “Время” (м. Первомайський Харківської обл.), яке створилося на базі колишнього первомайського ДП “Хімпром”. Починаючи з 1999 року контрольний пакет акцій ВАТ “Время” належить дніпропетровській корпорації “Ольвія Бета”. Вихід із складу “Хімпрому” сприятливо відобразився на показниках роботи підприємства.

Слідом за лідерами йде компанія Henkel (США, ЄС). Через «Henkel – Україна» з ЄС і СНД експортується широкий спектр продукції під відомими марками Persil, Rex, Perwoll, Pur, Bref, Silan, Losk. На думку експертів, Henkel займає близько 15 % ринку побутової хімії. Проте в масштабах діяльності компанії, світовий об'єм продажів якої складає $17 млрд, Україна займає не таке важливе місце, як для Procter&Gamble.

Частка ринку інших компаній зарубіжних виробників є незначною: вони поділяють між собою (залежно від регіону) 5-15 % українського ринку та на сьогодні конкурують з найбільшими гравцями епізодично. Це, наприклад, дуже відомі в СНД торговельні марки від британської Unilever (Domestos, Cif), ізраїльської SanoBrunos (понад 15 видів очисників, дезинфекторів бачків Optima), німецької Werner&mertz (пральні порошки, вибілювачі і очисники Frosch, Emsal).

Характерними ознаками ринку СМЗ України в 2010-2011 рр. були:

- скорочення внутрішнього виробництва і зовнішнього торгового обігу;

- зниження інвестиційної привабливості галузі;

- зростання використання продукції дешевого сегмента;

- звуження асортименту;

- збільшення тенденції в сегменті засобів для чищення до зростання попиту продукції універсального призначення.

Фінансова криза негативно позначилася на споживчій активності практично в усіх асортиментних групах СМЗ. За оцінками експертів, у 2010 р. попит на засоби для прання скоротився на 5-7 %; засоби для чищення – на 8-10 %; вибілюючі засоби – на 6-8 %; апретувальні засоби – на 10-12 %. Досить незначні зміни в обсязі і структурі споживання основних видів товарів побутової хімії в період кризи пояснюються тим, що ця продукція відноситься до товарів повсякденного попиту [1, с. 229].

Понад 85 % СМЗ для роздрібної торгівлі в 2011 р., як і за підсумками 2009-2010 рр., контролювала група провідних продуцентів: «Проктер енд Гембл Менюфекчуринг Україна», «СК Джонсон», «УНАЛ-АВС Кемікал Індастрі», «Інтерфіл», «Вінницяпобутхім», «Мілам». У досить великих обсягах випуск СМЗ для роздробу здійснювали компанії «ОНІКС», «Голд-Дроп», «Мейнпак», «Карапуз», «Сан Клін Інт», «Пірана», «ЮСИ», Київський експериментальний ЗПХ та ін.

ЗАТ «Вінницяпобутхім» збільшило виробництво СМЗ у січні 2011 р. на 80 % (до січня 2010 р.) – до 1832 т. У загальному виробництві СМЗ продукція для роздрібної торгівлі склала 96,2 %. Для компанії «ФРЕШАП» було характерне зниження виробництва на 9 % – до 60,9 т СМЗ. ВАТ «Кримський содовий завод» випустив у січні 2011 р. 42 т СМЗ проти 296 т у січні 2010 р. В умовах кризи вітчизняні виробники СМЗ розширюють асортимент, позиціонують на ринку нові торговельні марки.

Зниження споживчої активності на українському ринку СМЗ обумовлюється скороченням імпорту цієї продукції. Основні постачання СМЗ для роздрібної торгівлі збереглися за Росією, зокрема це компанії Benckiser (ТМ Cilit, Vanish), Uniliver (Domestos, CIF), «Невська косметика» та ін., і Польщею – сумарно 77 % загального імпорту. Зниження було характерне для більшості країн-постачальників. Найбільш високе зростання імпорту характерне для Сербії, в структурі постачань якої значну частку займали рідкі мийні засоби для посуду ТМ Pur. Постачання із США збільшені на 4,4 %. Великі обсяги СМЗ з цієї країни представляла продукція ТМ AMWAY, середньоімпортна ціна якої була найбільш високою.

На основі проведеного дослідження можна зробити такі висновки:

1). Тенденціями розвитку ринку побутової хімії в Україні є:

• зростання виробництва мийних засобів для прання, для миття посуду та засобів для чищення, в тому числі, рідких;

• зниження ввозу товарів побутової хімії;

• зниження нелегального імпорту і виготовлення підробок;

• використання імпортної сировини для виробництва товарів;

• модернізація виробниками технологій та устаткування з метою збільшення якості і конкурентноздатності продукції і освоєння випуску нових видів товарів широкого споживання;

• модернізація виробництв за рахунок реконструкції і техничного переоснащення, виводу із експлуатації екологічно шкідливих виробництв, впровадження мало- і безвідходних технологій, технологічних процесів переробки промислових відходів та знешкоджування і утилізації шкідливих речовин із стічних вод;

• збільшення забезпеченості міст і населених пунктів біоочисними спорудами.

2). Характерними ознаками ринку СМЗ України в 2010-2011 рр. були:

- скорочення внутрішнього виробництва і зовнішнього торгового обігу, зниження інвестиційної привабливості галузі, зростання вжитку продукції дешевого сегмента, збільшення тенденції в сегменті чистильних засобів до зростання попиту продукції універсального призначення;

- асортимент синтетичних мийних засобів на українському ринку дуже поширений і представлений такими основними виробниками, як Procter&Gamble, Henkel, Unilever, Werner&mertz, ВАТ «Время», «Вінницяпобутхім»;

- основну частку вітчизняного ринку складають мийні засоби на основі синтетичних ПАР, які в нашу країну постачають з Китаю, Німеччини, Росії, Туреччини, Греції, Польщі та ін.;

- на основі аналізу пральних порошків, що представлені в столичній торгівлі, можна зробити висновок, що українські підприємства зараз не випускають порошки для прання кольорових і тонких тканин, які перуть у холодній воді, або з добавками, що покращують структуру тканин; нема рідких рецептур; дуже бідний асортимент продукції з відбілювачами. Відсутні порошки в економічній пластиковій упаковці, не практикується і фасування малими обсягами – в 1/3 або 1/4 звичайної пачки;

- слід відмітити, що, на жаль, в групі рідких СМЗ українські підприємства не можуть запропонувати продукти, що можна порівняти за їхніми споживними властивостями з тими, які випускаються за кордоном. Крім сировинних проблем, на це впливає нестача наукових розробок і недосконалість технічної бази. В Україні зберігається практика, при якій рідкі СМЗ розглядаються як вторинні продукти підприємств, що виробляють іншу продукцію;

- в умовах, коли ринок насичений продукцією рівної якості, а успіх визначається вмінням добре представити свій товар, вітчизняна продукція пропонується часто в неестетичному оформленні, що наводить на думку про залежалий товар, чи в упаковках, що повторюють дизайн популярних іноземних фірм. Але економія на цих елементах підриває довіру і знижує інтерес споживачів до продукції українських заводів, що погрожує втратою позицій на ринку.

Література:

1. Муратова К.В., Пиріков О.В., Рибаченко В.І. Сучасні тенденції розвитку українського ринку мийних засобів / К.В. Муратова, О.В. Пиріков, В.І. Рибаченко // Збірник наукових праць ДонНУЕТ. – 2010. – С. 225-230.

2. Шубин А.А. Маркетинг синтетических моющих средств: Монография /А.А. Шубин, Д.П. Лойко, Т.П. Писаренко. – Донецк: ДонНУЭТ, 2006. – 243 с.

3. www. patent.km.ua