РОЗВИТОК ТВОРЧОСТІ СТУДЕНТА – ЗАПОРУКА ЙОГО УСПІШНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В МАЙБУТНЬОМУ

Важливою характеристикою сучасної людини є креативність – здатність до творчості. Життя доводить, що в складних умовах, в умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей і задумів, нових підходів, нових рішень). Творчий потенціал можна розвивати впродовж усього життя людини, але чим раніше розпочати цей процес, тим краще. Щоб довести, що творчість є важливою властивістю особистості, наведемо приклад дослідження (лонгітюдного спостереження), проведеного американськими психологами.

У 1921 р. в Каліфорнії психологи Термен і Кокс відібрали з учнів 95 середніх шкіл 1528 хлопчиків і дівчаток у віці від 8 до 12 років з IQ рівним 135 балів, що склало 1% від усієї вибірки (рівень інтелекту визначали за тестами Стенфорда-Біне). Ці діти відрізнялись раннім розвитком (рано почали ходити, говорити, читати, писати), випереджали своїх однолітків у рівні розвитку в середньому на 2 шкільних класи. Що стосується творчості, то її рівень у цих дітей був приблизно на середньому рівні. Дослідження тривало 50 років. Ким стали ці діти? Практично всі вони досягли високого соціального статусу: стали відомими письменниками, докторами філософії, медицини, викладачами, політиками тощо. Прізвища 47 чоловік увійшли до довідника «Кращі люди Америки за 1949 рік», тобто ранні інтелектуали надзвичайно успішно адаптувались в суспільстві. Але жоден з них не проявив себе як творець в галузі науки, літератури, мистецтва; не вніс суттєвий внесок в розвиток світової культури, науки.

Отже, високий рівень IQ не гарантує творчих досягнень. Можна бути інтелектуалом і не стати творцем (генієм). Тому так важливо розвивати творчість у кожній дитині.

На жаль, у нашій освітній діяльності мають місце деякі упущення:

• то ми звертаємо посилену увагу на учнів (студентів), схильних до порушень дисципліни, з проблемних сімей;

• то на обдарованих, які підтримують марку навчального закладу на заходах вищого рівня.

А на «звичайних» - не завжди звертаємо увагу. Вони ідуть своєю дорогою. Добре, коли з часом потраплять в категорію «обдарованих», а не проблемних. А якщо створити умови для творчості, то «розкриються» всі або більша частина учнів (студентів).

Як відомо, творчість – це діяльність, яка на основі реорганізації наявного досвіду і формування нових комбінацій знань породжує нове. Виявляється вона на різних рівнях. Для одного рівня творчості характерне використання наявних знань і розширення галузі їх застосування; на іншому створюється абсолютно новий підхід, що змінює усталений погляд на об’єкт або галузь знань.

Творча особистість бачить результати, які становлять принципову новизну, а нетворча – лише результати, які стосуються досягнення мети (доцільні результати). Творчий, інтелектуальний потенціал людей є рушієм прогресу суспільства.

Результати психолого-педагогічних досліджень свідчать, що, коли дитині 3-6 років, її творча уява, фантазія сягають найвищого розвитку. Та якщо три-чотирирічний малюк мислить нестандартно, часом навіть інтуїтивно, то згодом ця здатність зникає, оскільки дітей вчать сприймати вже готове, всіма доведене. Навіть молодші школярі настільки пригноблені стереотипами мислення, що їх уже неможливо навчити грамотно творчо мислити.

Ось чому так важливо переконати студентів – майбутніх вихователів, вчителів у важливості розвитку власної творчості і креативності їх учнів, вихованців.

Перш за все, прикладом розвитку нестандартного мислення повинні стати навчальні заняття в коледжі. В кожного викладача своя методика, яка має закостенілі постулати й вимоги, а також повинна передбачати творчість у кожному її елементі. На нашу думку, викладач повинен подбати про усунення психологічної інерції, яка є бар’єром при створенні, застосуванні нового.

Такими психологічними бар’єрами можуть бути:

• боязнь видатися некомпетентним, що породжує боязнь критики;

• боязнь ідеального як чогось недосяжного, нереального;

• невміння сприймати об’єкт у незвичній функції, тобто творча сліпота.

Для усунення цих бар’єрів необхідно дотримуватися основних принципів стимулювання творчої активності, які передбачають:

• підтримання здатності учнів, студентів до творчості;

• неприпустимість несхвальної оцінки творчих спроб;

• терпимість до незвичних ідей і запитань, необхідність відповідати на всі запитання учнів, студентів.

Також необхідно спиратись на положення Л. Виготського про те, що учень, студент приймає програму навчання тією мірою, якою ця програма стає його власною. Отже, щоб учень, студент сприйняв навчальні цілі, навчався й творчо розвивався, необхідно:

• розвинути пізнавальний інтерес, активне мотивоване емоційне ставлення до предмета;

• використовувати активні методи, нестандартні форми уроків, занять, інноваційні педагогічні технології.

З метою розвитку пізнавального інтересу, творчих здібностей, на навчальних заняттях з педагогіки використовуємо активні форми вивчення лекційного матеріалу, коли студенти беруть участь у дидактичних вправах, рольових, ділових іграх, розв’язують педагогічні задачі.

Альтернативою лекції може стати навчальне заняття такої структури:

на початку заняття вводимо студентів в проблематику, виконуємо вправу, об’єднуючись у групи, а потім доповнюємо результати виконаних завдань вправи міні-лекцією.

Так, на навчальному занятті з педагогіки для 1-х курсів з теми «Учитель, його соціальні функції», студентам було запропоновано засвоїти теоретичний матеріал за допомогою вправи «Чотири стіни». Викладач зачитував твердження, а студенти підходили до надписів, що були розвішані на стінах і з якими вони погоджувалися, аргументуючи свій вибір. Використані такі надписи: повністю згоден, майже згоден, частково не згоден, повністю не згоден.

Наводимо приклади тверджень, висунутих викладачем:

• Учителем треба народитися.

• Гарний педагог – це педагог від Бога.

• Учитель повинен вивчати передовий педагогічний досвід педагогів-новаторів.

• Відсутність педагогічних здібностей є перешкодою до заняття педагогічною діяльністю.

• Учительська професія не може бути творчою, так як учитель викладає один і той самий предмет, ті самі теми із року в рік.

Також на навчальних заняттях з педагогіки, психології, «Робота з обдарованими дітьми» студентам пропонується вести творчі конспекти, а саме:

• складіть, накресліть схему;

• зобразіть у вигляді малюнка;

• доповніть лекцію;

• порівняйте конспект з матеріалом підручника;

• запропонуйте власні роздуми;

• напишіть міні-твір тощо.

Вивчивши основні педагогічні поняття, студентам пропонуємо виконати нестандартне домашнє завдання – розробити творчий проект «Моє бачення педагогічного процесу» з використанням вивчених педагогічних категорій.

На заняттях з навчальної дисципліни «Робота з обдарованими дітьми» спочатку діагностуємо творчий потенціал студентів, а потім виконуємо спеціальні вправи, тренінги для його розвитку. Наприклад, вправа «А що буде, якщо…

• в словах зникнуть закінчення;

• люди навчаться читати думки один одного;

• в школі зламається шкільний дзвінок».

Студенти на практичних заняттях розробляють фрагменти нестандартних уроків для обдарованих учнів, підбирають творчі завдання для дітей початкової школи. На заняттях необхідно передусім створити вільну атмосферу, спрямовану на забезпечення комфортності спілкування, впевненості у своїх силах, творчих потенціях і відповідному потенціалі інших членів групи (класу).

Отже, використання творчими викладачами нестандартних методів, прийомів, форм роботи максимально підвищує ефективність основних навчальних програм, а також сприяє розвитку творчості студентів – майбутніх учителів.

Література:

1. Выготский Л.С. Воображение и его развитие в детском возрасте ІІ сбор. соч.: В 6 т. Москва, 1984. Т.3.

2. Моляко В.А. Творческая одаренность и воспитание творческой личности. – К., 1991.

3. Науменко В. Підготовка вчителя до розвитку творчої діяльності учнів // Початкова освіта. – 2008. – №44. – С.7–10.

4. Пашнєв Б.К. Психодіагностика обдарованості: – Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2007. – 128с.