Автор:
Наталія Вересоцька (Переяслав-Хмельницький, Україна)
Радикальні зміни в економічному, політичному, мовно-культурному житті нашої держави, що відбуваються значною мірою пов’язані з розширенням інформаційного простору, що вимагає впровадження в навчальний процес інформаційних технологій. Разом з тим, це створило певний дисбаланс між наявним інформаційним забезпеченням та спроможністю вчителя реалізувати його на практиці, оскільки раніше підготовка вчителів не передбачала використання комп’ютерних технологій сучасного рівня при підготовці та проведенні уроків [5].
У Державній національній програмі «Освіта (Україна ХНІ століття)» наголошується, «одним із завдань освіти є забезпечення її розвитку на основі прогресивних концепцій, запровадження у навчально-виховний процес сучасних інформаційних технологій та науково-методичних досягнень»[6].
Важливим напрямком інформатизації суспільства є широке застосування накопичених наукових знань і технічних досягнень. При цьому глобальна інформатизація й інтелектуалізація суспільства характеризуються великим фронтом досліджень, спрямованих на здобування нової інформації. Об’єми наукової, економічної, статистичної та іншої інформації наскільки значні, що виникла диспропорція між швидкістю отримання та надходження інформації й можливостями її обробки. Людство не завжди знає, що робити з уже зібраною інформацією. Величезні масиви інформації в цих важливих галузях не завжди поліпшують розуміння досліджуваних процесів, не дають можливостей для їхнього прогнозування.
Тому науковці сьогодення справедливо зазначають, що «практика формування інформаційного суспільства у різних країнах світу свідчить, що загальнодержавний успіх зазначеного процесу залежить у першу чергу від ефективності інформатизації освіти»[3].
Основна мета процесу інформатизації освіти – це зміна властивостей сфери освіти і, в першу чергу, вищої школи, з метою підвищення її сприятливості до інновацій, надання можливостей активного цілеспрямованого використання світової інформації магістралі, нових можливостей впливати на свою освітню, наукову, професійну тракторію, а з ними і на історичну тракторію України.
Аналіз публікацій, присвячених особливостям розвитку інформаційного суспільства свідчить, що «перехід до інформаційного суспільства, перш за все, полягає в загальнодержавному процесі інформатизації, що включає під процеси комп’ютеризації (тобто комп’ютерного забезпечення суспільства та держави), медіатизації (зростання якості інформації та інформативна направленість суспільного розвитку) та інтелектуалізації (зростання ролі та можливостей для розвитку інтелекту)» [2].
Огляд літературних джерел з проблем інформатизації освіти показує, що переважна більшість науковців одностайні в тому, що інформатизація відкриває нові перспективи в галузі навчання, науки і управління, створює основи для розвитку критичного мислення, вміння вирішувати складні проблеми, узагальнювати та робити висновки. Сучасний науково-технічний прогрес відкриває колосальні можливості створення засобів розвитку людини, засобів формування в неї знань, умінь, навичок, певних психологічних якостей і творчого потенціалу[4].
Мета статті – визначення змісту інформаційної підготовки вчителя трудового навчання.
Для реалізації завдання підготовки вчителя трудового навчання передбачений цикл дисциплін освітньо-професійної підготовки, до якого входять такі предмети як: «Інноваційні та інформаційні технології трудового навчання», «Виробничі інформаційні технології».
Проаналізуємо більш детальніше інформаційну підготовку вчителя трудового навчання з позиції виробничих функцій, відповідних їм типових задач діяльності та вмінь, які передбачають використання інформаційних технологій вчителем трудового навчання.
У галузевому стандарті вищої освіти [1] виділено наступні виробничі функції вчителя трудового навчання: навчальна, виробнича, контролююча, діагностична, виховна, розвиваюча, плануюча.
Проаналізувавши зміст виробничої функції, ми визначили наступні типові задачі діяльності вчителя трудового навчання:
-
забезпечити підготовку обладнання;
-
забезпечити ефективну підготовку навчального процесу;
-
забезпечувати навчальний процес адаптованими до особливостей навчального процесу засобами унаочнення;
-
обирати електроприводи та користуватись апаратурою ручного управління.
-
визначати експлуатаційні характеристики машин [5].
Перша задача виробничої функції вимагає вміння виконувати операції по налагодженню обчислювальної техніки. Вчитель повинен самостійно налагодити комп’ютерне програмне середовище для роботи учнів та методично правильно пояснити як з ним працювати.
Виконання другої задачі ґрунтується на наступних вміннях:
-
використовувати текстовий редактор для введення та редагування текстових документів, створення дидактичних матеріалів при підготовці до проведення навчальних занять;
-
використовувати електронні таблиці для обчислень, обліку і створення документів;
-
виконувати технічний малюнок, ескіз, креслення з використанням засобів обчислювальної техніки.
Для забезпечення навчального процесу адаптованими до особливостей навчального процесу засобами унаочнення вимагається вміння створювати із використанням презентаційних систем дидактичні матеріали для процесу трудового навчання.
При виконанні четвертої та п’ятої типових задач функції необхідно вміти приводити обчислення за допомогою комп’ютерних засобів.
Для організації матеріального забезпечення навчального процесу, в якому використовується комп’ютерна техніка, вчитель повинен вміти самостійно обирати склад обчислювальної системи, який відповідає потребам і можливостям навчального закладу та даного навчального предмету зокрема [5].
Отже, вчитель трудового навчання повинен правильно обирати організаційні форми навчання, визначати доцільність використання певного програмного засобу у навчальному процесі, вміти використовувати спеціальні комп’ютерні програми для моделювання технологічних процесів, які складно пояснити учням через обмеженість можливостей навчальної майстерні.
Широке впровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій навчання, що базується на комп’ютерній підтримці навчально-пізнавальної діяльності, включає розробку та практичне використання науково-методичного забезпечення, ефективне застосування інструментальних засобів та систем комп’ютерного навчання і контролю знань, системну інтеграцію цих технологій у гуманітаризації освіти й гуманітаризації навчального процесу, розширення та поглиблення теоретичної бази знань і надання результатам навчання практичної значущості, інтеграції навчальних предметів та диференціації навчання відповідно до запитів, нахилів та здібностей особистості [3].
Виходячи з вище сказаного можна зазначити, що на даний час актуальним є завдання розробки та впровадження нових підходів до розвитку трудового навчання з позиції інформатизації. При цьому інформатизація повинна враховувати еволюційний розвиток методичної освіти, що вже склалася, за рахунок переваг використання засобів інформаційних технологій і здійснюватися як керований, спеціальним чином організований процес. Слід зазначити, що впровадження комп’ютерних технологій у професійну діяльність вчителя трудового навчання повинне бути не самоціллю, а сприяти підвищенню його науково-методичного рівня та професіоналізму.
Література:
-
Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра за спеціальністю 7.010103 Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання напрямку підготовки 0101 Педагогічна освіта. – Київ, 2001.
-
Ковалевський В. Висновки // Українське інформаційне суспільство. – [http://kovalevsky.diallink.net/concl/htm].
-
Коломієць А. Інформатизація професійної освіти як чинник і наслідок інформатизації суспільства Освітянські обрії : реалії та перспективи // збірник наукових праць. – К. : ІПТО, 2007. – № 1(1). – 432 с.
-
Мещанінов О. Сучасні моделі розвитку університетської освіти в Україні : Монографія. – Миколаїв : Видавництво МАГУ ім. Петра Могили, 2005. – 460 с.
-
Нітченко Г. Інформаційна підготовка вчителя трудового навчання / Г.Нітченко. Освітянські обрії : реалії та перспективи // збірник наукових праць. – К. : ІПТО, 2007. – № 1(1). – 432 с.
-
Сиротюк М. Використання мультимедійних засобів у сучасній освіті / М. Сиротюк. Освітянські обрії : реалії та перспективи // збірник наукових праць. – К. : ІПТО, 2007. – № 1(1). – 432 с.
-
Чурсін М. Інформаційні проблеми вищої освіти / М. Чурсін // Наукові записи Тернопільського державного педагогічного університету. Серія : Педагогіка. – Тернопіль, 2004. – №5. – С. 74-78.