ЗНАЧЕННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ У ВНЗ І-ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ СЕРЕДНЬОЇ ЛАНКИ

Необхідність проведення науково-дослідницької діяльності студентів в системі підготовки фахівців середньої ланки продиктована вимогами нинішньої ринкової економіки до випускників навчальних закладів, коли роботодавець вимагає від новоспеченого фахівця вмілого вирішення найрізноманітніших виробничих ситуацій. Підготовка такого фахівця можлива лише при впровадженні в навчальний процес науково-дослідної діяльності. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що науково-дослідна робота студентів є невід'ємним елементом навчального процесу.

В рамках навчального процесу визначено наступні види науково-дослідної роботи студентів (НДРС):

• НДРС, передбачена діючими навчальними планами;

• Дослідна робота поза вимогами, що висуваються навчальними планами.

Кожен з видів НДРС має свої форми. Так - перший вид має наступні форми: - написання звітів до лабораторних, практичних робіт, навчальних практик, рефератів;

• Виконання курсових, розробка дипломних робіт та проектів;

Другий вид НДРС включає такі форми, як:

• Робота в предметних гуртках;

• Діяльність наукових гуртків за окремими напрямами;

• Участь у наукових студентських конференціях;

• Участь у вузівських і республіканських конкурсах.

При організації науково-дослідної роботи студентів необхідно дотримуватися певних вимог і основні з них є:

- творчий підхід;

• творче мислення;

• планомірність досліджень;

• динамічність;

• критичний підхід до виконання та результатів;

• самокритичність;

• постійна робота над собою;

• діловитість;

• енергійність;

• практичність.

НДРС базується на основі законодавчих та нормативних документів, зокрема – Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність»;;

• Закон України «Про вищу освіту»;

• Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах.

• Державні стандарти України. Правила виконання науково-дослідних робіт. Загальні положення.

• Освітньо-кваліфікаційні характеристики та освітньо-професійні програми.

• галузеві нормативні документи.

Існує ряд особливостей в проведенні науково-дослідної роботи (НДРС) у ВУЗах ІІІ-IV та І-ІІ рівнів акредитації.

Щодо першого виду НДРС в навчальному процесі, то вони майже співпадають. Відмінність в основному, в тому, що у ВУЗах І-ІІ рівнів акредитації виражений підготовчий (адаптивний етап), який необхідний, враховуючи те, що студенти приходять в технікум(коледж) без навичок, а то й поняття про наукову діяльність і перед викладацьким складом стоїть завдання в найкоротший термін навчити студентів азів НДРС.

Щодо другого виду НДРС – поза навчальним процесом, то тут є значні відмінності – у ВУЗах І-ІІ рівнів акредитації ця робота зводиться до участі в роботі предметних гуртків, участі в роботі наукових гуртків, участь у студентських конференціях, семінарах, публікаціях статей.

Щодо ВУЗів ІІІ-IV рівнів акредитації, то цей вид НДРС передбачає роботу кафедральної госпрозрахункової тематики, роботу в наукових лабораторіях, консультаціях, фірмах – все це є кроком до вищої сходинки – Лекторської роботи, експериментальних досліджень з визначенням ефективності результатів.

Всі ці особливості простежуються і в НДРС в Петрівському ДАТ, де визначилася наступна ступенева система проведення науково-дослідної роботи студентів:

- дослідницька робота студентів в процесі навчання – дослідження на лабораторних, практичних заняттях, написання рефератів та обговорювання їх на семінарських заняттях - етап охоплює всіх студентів. Рівень виконання завдання у великій мірі залежить від професійних якостей викладача. Даний етап найважчий і найважливіший, оскільки саме тут виявляється і формується потенціал студентів здатних активно займатися науково-дослідною роботою в процесі навчання.

- дослідницька робота під час навчальних практик – виконання та обґрунтування індивідуальних завдань, На даному етапі до дослідної роботи залучаються всі студенти, але, як свідчить практика, не всі на однаковому рівні виконують поставлені завдання.

• Науково-дослідна робота студентів в рамках предметних гуртків – написання рефератів та виступи з ними на засіданнях гуртка, виконання індивідуальних та групових досліджень, складання звітів до них та обговорення результатів на засіданнях гуртка. В технікумі працює 49 предметних гуртків, але охоплюють вони лише 34% особового складу студентів закладу.

• Дослідницька робота при проходженні виробничих (технологічної та переддипломної) практик – виконання індивідуальних завдань у виробничих умовах та написання звітів до них. В даному випадку успіх залежить від правильності індивідуального завдання та керівника практики на виробництві.

• Науково-дослідна робота в рамках наукових гуртків, де студенти самостійно проводять дослідження за попередньо отриманими завданнями, побудованими з врахуванням їхньої ініціативи. В Петрівському ДАТ їх працює – 5, але охоплюють вони лише біля 10% особового складу студентів.

• Участь студентів у регіональних, республіканських семінарах, конференціях, регіональних олімпіадах для студентів певного напрямку. Оскільки у наукових гуртках мало учасників, то і невелика кількість відвідує вищеназвані заходи, хоча до проведення студентських конференцій в рамках спеціальностей залучаються практично всі студенти.

Дослідження показали, що до дослідницької роботи в рамках перших двох пунктів залучаються всі студенти всіх відділень, починаючи з другого курсу навчання.

Покращити рівень науково-дослідної діяльності студентів в Петрівському ДАТ можна при виконанні нижче перерахованих пропозиції щодо поліпшення якості науково-дослідної роботи студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації:

1.  

   1. Створити умови для здійснення науково-дослідної роботи у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, тобто забезпечити лабораторіями з необхідним обладнанням та інструментами.

2. Максимально скоротити період адаптації студентів до науково-дослідної роботи.

3. Організувати системну роботу органів правління науково-дослідною роботою та студентського активу НДРС.

4. Постійно поновлювати тематику проведення дослідних робіт із дисциплін ветеринарного циклу з врахуванням останніх досягнень ветеринарної медицини.

5. Активніше проводити внутрітехнікумівські олімпіади, конкурси з навчальних дисциплін, де вирішувати ситуаційні завдання.

6. Проводити студентські відкриті семінари, де б вирішувалися комплексні ситуаційні завдання, вирішення яких вимагає поєднання глибоких знань з кількох спеціальних дисциплін.

7. Кабінетам і лабораторіям налагодити тісний зв'язок з відповідними лабораторіями факультету «Ветеринарна медицина» Одеського державного аграрного університету і більш широко виконувати сумісні наукові дослідження.

8. Забезпечити відповідне фінансування науково-дослідної роботи в навчальному закладі та сприяти творчому та матеріально-фінансовому зацікавленню керівників гурткової роботи і її учасників - студентів.

9. Підвищувати науковий рівень керівників гурткової роботи шляхом навчання в магістратурі або аспірантурі, факультетах підвищення кваліфікації, стажуванням на виробництві.

10.Розробляти різні чинники стимулів для студентів, що займаються науково-дослідною роботою, надавати їм можливість реалізувати себе.

Науково-дослідна робота із залученням студентів вимагає великої уваги і терпіння від наукових керівників, тому що удача або невдача кожного студента багато в чому є результатом їх власних вірних і невірних дій.

Науково-дослідна робота в навчальному закладі повинна знаходитися в центрі уваги керівних ланок вищих навчальних закладів.

Розмаїття форм науково-дослідної роботи дає можливість кожному студентові ВУЗу знайти заняття до душі і участь у ній необхідна для найбільш гармонійної і глибокої освіти.

Головні мотиви участі студентів у пошуковій науково-дослідній роботі полягають у тому, що ця діяльність є одним з напрямів особисто орієнто­ваного навчання, яка спрямована на розвиток аналітичних здібностей, інтелекту, пам'яті, мови, креативних здібностей, поліпшення засвоєння студентами навчального матеріалу згідно з державними освітніми стандартами. Результати виконаної роботи свідчать про відповідні досягнення: стали різноманітнішими форми взаємодії "викладач-студент", зміцнились зв'язки з конкретними підприємствами, зроблено крок у формуванні професійної компетентності студентів, майбутніх фахівців. Досвід роботи декількох років дозволяє зробити висновок, що впровадження дослідної роботи в навчальний процес оправдано і дає відчутний ефект у питаннях підготовки спеціалістів сучасного рівня і повинно розглядатись як важливий елемент технології активного навчання, в якому "школа пам'яті" поступається місцем "школі мислення".

Науково дослідницька робота студентів є важливим чинником при підготовці молодого фахівця і вченого. Виграють усі: сам студент здобуває навички, що придадуться йому протягом усього життя в яких би галузях народного господарства він не працював: самостійність суджень, уміння концентруватися, постійно збагачувати власний запас знань, мати багатобічний погляд на виникаючі проблеми, просто вміти цілеспрямовано і вдумливо працювати.

Суспільство одержує гідного свого члена, що, володіючи перерахованими вище якостями, зможе ефективно вирішувати задачі, поставлені перед ним.

Дослідження показали, що до дослідницької роботи в рамках перших двох пунктів залучаються всі студенти всіх відділень, починаючи з другого курсу навчання.

Кожен викладач Вузу повинний приділяти НДРС не менше уваги, чим до аудиторних занять, незважаючи на те, що це віднімає багато часу і сил. Адже найбільша нагорода для нього - це дійсно освічена, усебічно розвинута і вдячна людина, що завжди буде пам'ятати уроки, отримані в юності.

Література:

1. Дзюба Н. Організація проведення пошукової та науково-дослідної роботи.//Дзюба Н. Організація навчально-виховного процесу у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації. Випуск Х. Немішаєве.НМЦ. – 2007. – с. 57-68.

2. Дудченко А. Основи наукових досліджень.//Дудченко А. Навчальний посібник . — К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. — 114 с.

3. Зубак К. Організація науково-дослідної роботи студентів.//Зубак К. Організація навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. Випуск VІІ. Немішаєве. НМЦ, – 2005. – с. 213-218.

4. Коваленко О. Методика професійного навчання.//Коваленко О. Навчальний посібник. – Харків, 2002. – 158 с.