ПОЧАТОК ПРОФЕСІЙНОЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО МЕЛІОРАТОРА Д.О. ДЖОВАНІ (1886-? Р.Р.).

Свою трудову діяльність Джовані почав у 1911 році спеціалістом з культури боліт та луківництва при Департаменті землеробства Новгородської губернії. Це був час столипінської аграрної реформи 1907–1911 років і стрімкого розвитку сільського господарства по всій Російській імперії. Саме в Новгороді виходить друком його перша праця “Отчет о мероприятиях по культуре кормовых растений в Новгородской губернии за 1912 год”. На жаль, цей важливий документ поки що не знайдений в архівах, а можливо, втрачений назавжди. У такому разі першою друкованою роботою Джовані будемо вважати ’’Отчет о мероприятиях по культуре кормовых растений в Новгородской губернии за 1913 год’’[3]. У наступні роки вийдуть друком аналогічні звіти для Новгородського Земського Зібрання[4,5].

У цей час Д.О. Джовані бере активну участь у науково-популяризаційній та педагогічній роботі з підготовки фахівців з культури боліт і луківництва, яку проводив Департамент землеробства Новгородської губернії з 1912 року. У 1913 році в період з 26 лютого по 10 червня були організовані курси, за участю 23-ох осіб. В наступному році кількість слухачів була такою ж, як і в попередньому, а в період з 26 лютого по 10 червня 1915 року слухачів було вже 29 осіб[5]. Цього ж року восени та взимку з іншими своїми коллегами веде курс лекцій для селян Новгородської губернії. А у ’’Віснику Новгородського Земства’’ виходить стаття Джовані’’Самодельная дисковая борона (типа Рандаля)’’[2]. Молодий спеціаліст дає практичні поради щодо ведення сільського господарства на осушених болотних грунтах. Стаття була актуальною для власників земельних господарств Новгородщини з її численними заболоченими територіями. Молодий спеціаліст представляє губернські відділення з культури боліт та луківництва на 2-й сільськогосподарській і кустарній виставці в м.Боровичах та м.Крестцах, а також Новосерговське сільськогосподарське товариство Новгородського повіту на Всеросійській гігієнічній виставці в Санкт-Петербурзі 1913 року, а в лютому-березні того ж року керує роботою з відкриття в столиці імперії Центрального болотно-лугового музею і його відділів[1,с.175]. Крім того він працював разом з іншими спеціалістами над організацією прокатних пунктів машин і знарядь на території губернії (активно функціонували з 1913 р.) та вів дослідження на дослідно-показових ділянках[3,с.9].

Д.О. Джовані брав участь у І-му Меліораційному з’їзді в Москві, де зібрання схвально відгукнулося про організацію державного забезпечення меліоративних робіт та про створення Державного Меліоративного Банку, який виступав гарантом позик для зацікавлених осіб [1,с.175].

На початку 1914 року Д.О. Джовані відвідав Швецію, Данію та Німеччину. Там він ознайомився з організацією дослідної справи з культури боліт та луківництва[4]. Досвід, набутий у цих країнах, ще більше збагатив знання молодого спеціаліста в галузі меліорації. Крім того, вільно володіючи німецькою мовою, він постійно переймає теоретичний досвід іноземних колег, закладаючи основи свого професіоналізму.

Після початку І Світової війни Джовані продовжує працювати на своїй посаді спеціаліста з культури боліт і луківництва. Він не був мобілізований у діючу армію, як більшість його колег, а залишений як цінний спеціаліст. Живучи та працюючи в Новгороді, у цей нелегкий час Джовані читає лекції перед хворими та пораненими солдатами і офіцерами російської армії, що перебували в місцевих лікарнях. Так наприклад у 1915 році він у новгородському лазареті робить доповідь ''Про технічне використання запасів торфу'' (з демонстрацією кінофільму на цю тему)[5,с.5].

Отже протягом 1911-1917 р.р. Джовані закріпив отримані в КПІ знання на практичній роботі працюючи спочатку спеціалістом, а пізніше старшим спеціалістом і завідуючим культуртехнічними роботами від Департаменту Землеробства в Новгородській губернії, а пройшовши закордонне стажування в 1914 році поглибив свій теоретичний та практичний досвід в царині меліорації. А аналіз наукових праць Діонісія Олександровича Джовані за даний період дає право зробити висновок про особистий внесок молодого спеціаліста у розвиток меліораційної дослідної справи.

Спсок використаної літератури

1. Вергунов В.А. Розвиток науково-дослідної агромеліораційної справи в Україні у 20–30 роках ХХ століття у творчій спадщині професора Діонісія Олександровича Джовані(Джованні) (до 120-річча від дня народження) / Вергунов В.А. // Історичні записки : зб. наук. пр. / редкол.: В.Н. Михайлюк та ін; М-во освіти і науки України, Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля.–Луганськ, 2007.– Вип.14.
2. Джованни Д.А. Самодельная дисковая борона (типа Рандаля) / Джованни Д.А. // C.-Х. Вестник Новгородского Земства.– Новгород, 1913.–№ 2.
3. Джованни Д.А. Отчет о мероприятиях по культуре кормовых растений в Новгородской губернии за 1913 год / сост. специалистом по культуре болот и луговодству Д.А. Джованни.– Новгород: Тип.’’Труженик’’, 1913.– 42 с.+35 табл.
4. Джованни Д.А. Отчет о мероприятиях по культуре кормовых растений в Новгородской губернии за 1914 год / сост. старшим специалистом по культуре болот и луговодству в Новгородской губернии Д.А. Джованни.– Новгород, 1914.– 114 с.
5. Джованни Д.А. Отчет о мероприятиях по культуре кормовых растений в Новгородской губернии за 1915 год / сост. старшим специалистом по культуре болот и луговодства в Новгородской губернии Д.А. Джованни.–Новгород, 1916.– 44 с.+15 прил.
6. Джованни Д.А. Отчет о мероприятиях по культуре кормовых растений в Новгородской губернии в 1916 году / сост. старшим специалистом по культуре болот и луговодству в Новгородской губернии Д.А. Джованни.– Новгород, 1917.– 48 с.+11 прил.