НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС З ДИСЦИПЛІНИ, ЯК ОДИН ІЗ СУБ’ЄКТІВ ЗАГАЛЬНОЇ ПАСПОРТИЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ АГРАРНИХ ВУЗАХ

Вступ. Діяльність викладача регламентована навчально-методичними документами. Укладаючи тематичні плани і програми, кафедра враховує наявний досвід викладання дисципліни, вирішує складні проектувальні проблеми, При цьому обов’язково враховується спеціалізація тих, хто навчається, їх обізнаність у предметі .

Стандартизація навчального процесу дозволить зробити його стійким, ефективним і контрольованим. Ефективним способом стандартизації є паспортизація як навчальних дисциплін, так і всього процесу навчання в цілому. Тому аналіз різних педагогічних підходів до розробки паспортів дисциплін, вироблення оптимізованих підходів до методик їх складання є проблемою актуальною і на часі.. Саме правилам формування паспортів з дисциплін, як однієї із складових частин паспортизації навчального процесу у вищих аграрних вузах, присвячені наші дослідження.

Аналіз останніх досліджень з теми. Загальним проблемам процесу оптимізації формування навчально-методичних комплексів присвячені дослідження Ю.К.Бабанського, І.М.Бендери, В.П.Беспалька, А.П.Верхоли, І.І.Дьяченка, В.І.Загвязинського, І.А.Зязюна, Т.А.Ільїної, І.Я.Лєрнера, І.П.Підласого, М.М.Поташника, О.С.Падалки, В.П.Скалозуба, Н.Ф.Тализіної, С.Л. Рубінштейна та ін.⌠1,2,3,4⌡. Окремі питання паспортизації розглядали, як супутні до основних напрямів досліджень в Г.Б.Гордійчука, П.Г.Лузана.⌠5⌡

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. В наукових дослідженнях недостатньо розкриті питання регламентування змісту і загальних вимог до оформлення паспортів дисциплін , їх структури.

Мета і завдання досліджень. Довести, що ефективність планування

навчальної роботи студента забезпечується завдяки паспортизації дисциплін, як

форми створення інформаційного середовища для самостійного вивчення.

Виклад основного матеріалу.. Паспорт – це документ, в якому зафіксована навчально-методична документація, навчальна та методична література, а також оптимальний набір засобів навчання, необхідних для повного та якісного вивчення всіх вузлових питань щодо теми програм теоретичного чи виробничого навчання.

У аграрному навчальному закладі паспорти комплексного методичного забезпечення розробляються викладачами або групою викладачів та майстрами виробничого навчання під керівництвом методичних органів. Паспорт комплексного методичного забезпечення дає можливість:

- визначити вид, назву, коротку характеристику, кількість засобів навчання, необхідних для якісного вивчення навчального матеріалу;

- проводити облік навчальних кабінетів, майстерень, лабораторій;

- планувати та контролювати поточну роботу зі створення необхідних засобів навчання в навчальному закладі.

Паспорт комплексного методичного забезпечення професії складається з наступних основних розділів:

Розділ 1 - навчально-методична документація

Особливої уваги потребує забезпечення навчальної програми інженерно-технічною документацією. Технічна документація має відображати виробничі процеси навчання студентів;

Розділ 2- навчальна література з професії (предмета)

Систематизацію навчальної літератури доцільно проводити спільно з бібліотечними працівниками;

Розділ 3 - методичні посібники для викладача, майстра виробничого навчання

Тут фіксуються тільки ті методичні рекомендації та інформаційні матеріали з передового педагогічного досвіду, які відображають методику навчання з даного предмета (професії). Розробка даного розділу паспорта потребує від викладача дидактичного аналізу змісту навчального матеріалу предмета (професії) з кожної теми. Виділені вузлові питання мають в логічній сукупності повністю охоплювати весь зміст теми (розділу), предмета загалом. Згідно з результатами аналізу розробляється перелік наявних і необхідних засобів навчання та контролю для формування професійних знань, умінь, навичок учнів з кожної теми;

Розділ 4 - засоби навчання для вивчення тем, розділів і вузлових питань навчального матеріалу предмета теоретичного навчання ;

Розділ 5 - дидактичні засоби навчання для вивчення тем і розділів програми виробничого навчання

Розробка розділів паспорта вимагає дидактичного аналізу змісту навчального матеріалу предмета. Який здійснюється викладачем з кожної теми з виділенням ключових питань (функціонально завершених частин навчального матеріалу). Результати аналізу служать для систематизації навчальної літератури й складання переліку наявних та необхідних засобів навчання й контролю для формування професійних знань, вмінь, навичок з кожної теми..

Систематизацію навчальної літератури викладач проводить спільно з бібліотечними працівниками. Особливу увагу варто приділити забезпеченню навчальної програми інженерно-технічною документацією/Технічна документація повинна віддзеркалювати виробничі процеси, вивчення яких передбачене. Зразки виробничої документації можна отримати на виробництві,.

Розділи 4 і 5 паспорта комплексного методичного забезпечення предметів і професій є основою поточного планування, його здійснення. У них фіксується оптимальна кількість засобів навчання, необхідних для якісного засвоєння навчального матеріалу.

Комплексність методичного забезпечення передбачає вибір відповідних засобів з урахуванням їх переважаючих дидактичних функцій (можливостей та ситуацій їх застосування).

Комплекс навчально-методичного забезпечення аграрного вузу складається з:

1. навчальної документації:

2. навчальних засобів для студентів:

3. дидактичних засобів на заняття:

4. засобів для викладачів, майстрів виробничого навчання:

Для підготовки кваліфікованих інженерів, здатних швидко адаптуватися в умовах сучасного виробництва, необхідно підвищувати ефективність теоретичного й виробничого навчання. Висока активність студентів досягається під час їхньої роботи. Для того, щоб студенти були зайняті повноцінною самостійною роботою, набули умінь застосовувати знання, самостійно вирішувати технічні питання, розвивати своє технічне мислення, потрібні добре обладнані майстерні й кабінети. Тому створення навчально-матеріальної бази є однією з необхідних умов для успішного розв’язання питань активізації пізнавальної діяльності студентства.

Вимоги до якості підготовки інженерів зростають, і як наслідок – зростають вимоги до методики навчання та до засобів навчання. Паспорти комплексного методичного забезпечення предметів і професій у аграрних навчальних закладах не тільки сприяють забезпеченню необхідної й достатньої бази для якісного засвоєння навчального матеріалу, а й дають можливість швидко реагувати на якісне та кількісне осучаснення засобів навчання та їх контроль.

Висновки та перспективи подальших досліджень. На підставі такого послідовного дослідження паспортизації, її структури, методики оформлення паспортів дисциплін з'являється можливість розробки конкретних шляхів удосконалення навчального процесу і як кінцевий результат - підвищення продуктивності праці педагогів. Паспорт дисципліни у вищому навчальному закладі являє собою оптимізований набір нормативно-методичних документів, використання яких :

- піднімає на новий рівень педагогічну діяльність;

- є матеріалом для вивчення студентами для вбору викладача;

- є інформацією для контролю навчального процесу зі сторони адміністрації;

- є інформацією для визначення рейтингу роботи науково-педагогічних працівників.

Питання паспортизації у вищих навчальних закладах потребує на даний момент більш детального аналізу. В подальшому слід приділити увагу правилам створення кожного з паспортів зокрема, їх складових для регламентування складання навчально-методичних комплексів (паспортів ) з дисциплін та навчально-виробничих об’єктів, написання підручників, посібників і методичних матеріалів інструктивного та інформаційного характеру.

Література:

1. Антропов В.А. Организация самостоятельной работы студентов

/ В.А.Антропов,  Н.И.Шаталова. – Екатеринбург: Изд-во Урал. гос. ун-т путей сообщения, 2000. – 76 с.

2. Бендера І.М.Організація самостійної роботи студентів агроінженерних спеціальностей у вищих навчальних закладах.Навчальний посібник.-Абетка .,2009.-383 с.(147-199).

3. Бендера І.М. Організація самостійної роботи майбутніх інженерів-механіків сільського господарства на принципі наскрізності. Неперервна професійна освіта. Теорія і практика: науково-методичний журнал. – К., 2003. – Вип. 2.– 245 с. (С. 133–144).

4. Буцик І.М., Лузан П.Г. Сучасні вимоги до професійної підготовки інженерів-механіків сільського господарства // Науковий вісник Національного аграрного університету: Зб. наук. пр. – К.: НАУ, 2000. – Вип. 33. – С. 214-219

5. Евсеева Е. Н. Требования к составу и содержанию учебно-методического комплекса, рекомендации по его разработке, правила оформления и издания. – М.: Российский государственный гуманитарный университет, 2007.-254с.

6. Класична педагогіка: Навч. посібник / Л.С.Нечипоренко, Я.В.Подоляк, В.Г.Пасинок. – Х.: Основа, 1998. – 420с., с.333

7. Коновалова В.Б. Успішність педагогічної діяльності викладача вищого навчального закладу //Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених. - Харків: ОВС, 2003. - С.32-33.

8. Коновалова В.Б. Чинники успішності професійної діяльності викладача вищого навчального закладу //Сучасні освітні технології: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Харків: ХДПУ, 2001. – С.33-35.