МАРКЕВИЧ ОЛЕКСАНДР ПРОКОПОВИЧ (1905-1999рр.) – ОРГАНІЗАТОР УКРАЇНСЬКОГО РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ТОВАРИСТВА ПАРАЗИТОЛОГІВ

До числа відомих вчених, які зробили вагомий внесок у розвиток природничих наук в Україні належить академік НАН України Олександр Прокопович Маркевич. О. П. Маркевич -  видатний паразитолог, добре знаний у світі, фундатор паразитологічних досліджень в Україні, засновник і голова української паразитологічної школи. Олександру Прокоповичу завжди була притаманна цікавість до всього нового, яка не дозволяла йому обмежитися в роботі. Проте завжди в центрі його уваги була паразитологія. Цей безмежний загадковий світ паразитів назавжди полонив дослідника.

Дана проблема частково була висвітлена в двох біологічних нарисах, один з яких складений Писаренком Г.С. (1975) [1, с.67], другий - О.Я. Пилипчуком (1999) [2, с.190],  а також статтях в наукових збірниках і журналах [ 3, с.77-78].

Метою нашого дослідження стало вивчення історії створення УРНТП на чолі з академіком О.П. Маркевичем та його внесок в наукову діяльність створеного товариства.

Життя та діяльність Олександра Прокоповича Маркевича є чудовим прикладом відданого служіння науці в ім'я прогресу людства. Він належав до числа тих високоавторитетних дослідників, наукові інтереси яких служать благородній справі охорони здоров'я людини і боротьби з хворобами тварин і рослин.

Широкі і різносторонні знання, поєднані з вражаючою працьовитістю і глибиною творчої думки, допомогли професору Олександру Маркевичу висунути ряд оригінальних ідей із зоології  і паразитології [4, с.7].

У перші повоєнні роки одним з наймасштабніших науково-організаційних заходів, запроваджених  Олександром Прокоповичем стало створення наукового паразитологічного товариства. Професор Олександр Прокопович не один рік виношував цю ідею, вважаючи, що товариству належить об'єднати фахівців різних галузей паразитологічної науки, всіляко підтримувати наукові дослідження з паразитології, підняти їх рівень, розширити практичне застосування наукових розробок. Товариство мало також взяти на себе координацію проблем з паразитології. У 1945 р. ця ідея втілилась у життя. В грудні цього ж року вперше за всю історію паразитологічних досліджень в Україні, які, до речі, ведуть свій початок з середини минулого століття, для обговорення проблем паразитологічної науки на конференцію зібрались фахівці трьох основних її напрямів - медичної, ветеринарної і загальної паразитології. У великій аналітичній доповіді, присвяченій паразитологічній ситуації в Україні і перспективним напрямам досліджень, Олександр Прокопович Маркевич поставив питання про необхідність створення Українського республіканського наукового товариства пара­зитологів (УРНТП), і ця пропозиція знайшла широку підтримку. Конференція прийняла статут товариства і обрала правління на чолі з  О.П. Маркевичем. Упродовж 40 років Олександр Прокопович незмінно і одностайно обирався президентом цього товариства [2, с.133].

Організовані ним конференції, наради, Всесоюзні з'їзди паразитологів зробили великий вплив на напрям наукових і науково-практичних робіт в області медичної, ветеринарної і фітопатологічної паразитології. Таким чином, була створена реальна можливість єдиного планування і координації паразитологічних досліджень в республіці та за її межами.

У своїй доповіді Олександр Прокопович серед організаційних заходів поставив також питання про необхідність видання Українського паразитологічного журналу і створення спеціалізованого інституту паразитології в системі Академії наук України. На жаль, ці ідеї не вдалося здійснити, незважаючи на всі зусилля Олександра Прокоповича.

Товариство ж почало жити і активно працювати. Професор приділяв його роботі постійну увагу. Поступово формувались філіали товариства в областях. Були створені паразитологічні осередки в наукових установах і учбових закладах більшості обласних центрів. Вони охоплювали не тільки науковців і викладачів, а й практичних працівників - медиків і ветеринарних фахівців [2, с.134].

Наукові конференції обласного, республіканського, союзного рівня з'їзди, наукові симпозіуми і дискусії, коор­динаційні наради — це далеко не повний перелік заходів, які щорічно проводило товариство. Вони сприяли координації досліджень з медичної паразитології в Україні, становленню і зміцненню наукових зв'язків паразитологів-медиків з ветеринарними спеціалістами і біологами. Особливе значення для розвитку медичної паразитології мали детальні оглядові доповіді Олександра Прокоповича на кожній черговій науковій конференції. У цих доповідях звичайно підбивалися підсумки розвитку паразитологічних досліджень за 3 - 5 років, подавався їх критичний аналіз, висвітлювались основні досягнення науки і практики, в тому числі з медичної паразитології, накреслювались головні напрямки досліджень з паразитології, зокрема медичної, найважливіші актуальні завдання на наступний період. Матеріали конференцій публікувалися у вигляді збірок тез і наукових праць, що мало велике значення для паразитологів як науковців, так і практиків. Виступи професора Олександра Прокоповича Маркевича на цих форумах з ґрунтовними теоретичними доповідями, його численні наукові публікації були взірцем для формування молодих вчених, розширювали їхній кругозір.

Значну роботу було проведено по встановленню тісних зв’язків з іншими науковими установами та товариствами. Наукові знання з питань паразитології популяризувалися шляхом читання лекцій, організації консультації, видання науково-популярних брошур і плакатів.

Наукове товариство паразитологів УРСР розгортало свою роботу  на базі відділу паразитології Інституту зоології АН УРСР під контролем Президії АН УРСР. Товариство нараховувало понад 300 членів – гельмінтологів, ентомологів, епідеміологів, маляріологів, зоологів та інших фахівців   [3, с. 77].

Як показало згодом життя, найдієвішою формою роботи УРНТП стали наукові конференції, наради з координації досліджень, семінари тощо. Вони об'єднували спе­ціалістів і найбільшою мірою задовольняли їх професійні інтереси і запити. Можна стверджувати, що конференції товариства відіграли важливу роль у спрямуванні зусиль фахівців на вирішенні актуальних наукових і практичних проблем.

Починаючи з першої, конференції скликались систематично, звичайно раз на три роки. Відбулася ювілейна конференція, присвячена 50-річчю товариства і 90-річчю його президента - О. П. Маркевича. Треба зазначити, що кожна конференція відкривалась доповіддю Олександра Прокоповича, в якій аналізувалися стан досліджень з паразитології в Україні. Упродовж багатьох років надійним помічником професора в усіх справах, пов'язаних з товариством, був учений секретар  Л. П. Погребняк, якого пізніше змінив  В. В. Корнюшин.

Підсумки роботи конференцій містяться у виданнях УРНТП. Загальний їх обсяг становить понад 400 друкованих аркушів. Незмінним відповідальним редактором усіх видань був Олександр Прокопович Маркевич, який разом зі своїми колегами готував їх до друку.

Завдяки організаційній діяльності О. П. Маркевича та його науковому авторитету УРНТП вийшло за рамки регіонального. Впродовж свого існування УРНТП активно підтримувало все, що сприяло розвитку цієї науки, дійсно об’єднувало працівників різних галузей науки і практики, його члени зробили вагомий внесок у теоретичну паразитологію і практику сільського господарства та охорони здоров’я [2, с. 135].

За ініціативою і під керівництвом Олександра Прокоповича Маркевича у післявоєнні роки було проведено п’ять наукових республіканський паразитичних конференцій. Професор брав активну участь у розвитку творчих зв’язків радянських і закордонних зоологів і паразитологів.

Підсумками багаторічних досліджень О.П. Маркевича і створеного ним товариства паразитології являлись його фундаментальні монографії «Паразитофауна пресноводных рыб Украинськой ССР» (1951) і «Паразитические веслоногие рыбы СССР» (1956), що мають важливе значення для науки і для практики рибного господарства [6, с. 19]. 

Наукова, педагогічна, науково-організаційна і суспільна діяльність академіка АН УРСР Олександра Прокоповича Маркевича отримала високу оцінку урядом СРСР: він нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, орденом „Знак Шани”, орденом Жовтневої Революції, та ін.

Олександр Прокопович Маркевич – Заслужений діяч науки, Лауреат Державної премії УРСР. Він був членом Академії зоології Індії, почесним членом ряду паразитологічних товариств різних країн, нагороджений багатьма орденами і медалями [5, с.114].

Література:

1. Г.С. Писаренко „О. П. Маркевич”, /АН УРСР. Бібліографія вчених Української РСР. „Наукова думка” К. – 1975р. – 67c.
2. О.Я. Пилипчук, Г.М. Двойнос „О. П. Маркевич”, /НАНУ Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена УНТП. „Наукова думка” К. – 1999р. – 190c.
3. Вісник АН УРСР. Про організацію Українського республіканського товариства паразитологів // 1956р. №7. – 77-78с.
4. Мазуркович Б.М., Бошко Г.В.  Научная, педагогическая и общественная деятельность академика АН УССП А.П. Маркевича// Паразиты человека и животных. – 1965. – 5-19с.
5. Бошко Г.В., Засухін Д.Н. К 70-летию академика АН УССР А.П. Маркевича // Медицинская паразитология и паразитарные болезни. – 1970. – 113-115с.
6. Мазурмович Б.М. Розвиток зоології в Київському університеті за 50 років радянської влади // Вісник Київського університету 1967р. №9. – 17-23с.