АНАЛІЗ КРЕДИТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ БАНКУ УКРАЇНИ В УМОВАХ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ

Внаслідок світової економічної кризи у 2009 році стабільність банківської системи України була поставлена під великий сумнів. Національний банк з початку року у рамках підтримки ліквідності банківської системи надав понад 34,4 мільярда гривень рефінансування, 11 банків отримали тимчасового адміністратора від НБУ, Кабінет міністрів підготував список з семи банків для рекапіталізації з боку держави.

Питанням кредитної політики комерційних банків присвячені праці багатьох вітчизняних економістів, таких як І.С. Гуцал [1], О.В. Дзюблюк [2], В.Т.Сусіденко [3] та ін. У працях цих науковців досліджуються проблеми формування кредитної політики та кредитного портфеля без врахування впливу світової економічної кризи, на що нами зроблено акцент у даній статті.

Метою дослідження є аналіз кредитного потенціалу банку України. Серед позитивних факторів - нерозвиненість ринку: банки не були активними гравцями фондових майданчиків, тому їх втрати звелися в основному до погіршення якості кредитного портфелю та падіння рівня довіри з боку юридичних та фізичних осіб і, як результат, відпливу депозитних внесків.

Світова економічна криза нанесла відчутний удар по всіх сферах життя людей, особливо по банківській системі.

Діяльність банків залежить від ефективності кредитної політики.

Кредитна політика – це визначення напрямів діяльності банку в галузі кредитно-інвестиційних операцій і розроблення процедур кредитування, що забезпечують певний рівень прибутку та дають змогу знизити ризики. Включає комплекс виважених та органічно поєднаних складових: забезпечення безпеки, надійності і прибутковості кредитних операцій [4].

Кожен банк має чітко формулювати політику надання позичок, за якою визначають напрями використання грошових коштів акціонерів і вкладників, регулюють структуру та обсяг кредитного портфелю, а також виявляють обставини, за яких доцільно надавати кредит. Відповідальність за здійснення кредитної політики покладена на раду директорів банку, що делегує функції з практичного надання кредитів до нижчих рівнів і формує загальні принципи й обмеження кредитної політики.

При формуванні кредитної політики враховується низка факторів: наявність власного капіталу (чим більший капітал, тим більш тривалі й ризиковані кредити може надати банк), імовірність точної оцінки ступеня ризикованості і прибутковості різних видів кредитів, стабільність депозитів, стан економіки країни в цілому, грошово-кредитну і фіскальну політику уряду, кваліфікацію і досвід банківського персоналу.

За словами аналітиків, в результаті скорочення доходів, фізичні особи та корпоративні позичальники не завжди мали змогу своєчасно обслуговувати власні зобов'язання, що відобразилось на якості кредитних портфелів банків.

Кредитний портфель – набір позичок, диференційованих з урахуванням ризику і рівня прибутковості.

Головна вимога до формування кредитного портфеля полягає в тому, що портфель має бути збалансованим, тобто підвищений ризик за одними позичками має компенсуватися надійністю і прибутковістю інших позичок. Розподіл кредитних ресурсів усередині портфеля визначає його структуру.

Розглянемо кредитну політику на прикладі АТ «Укрінбанк».

Джерелами формування банківських кредитних ресурсів є власні кошти АТ „Укрінбанк”, залучені кошти (залишки коштів на кореспондентських рахунках в національній та іноземній валютах, залучені кошти юридичних і фізичних осіб на строкові депозитні рахунки та кошти на вимогу) та запозичені кошти (міжбанківські кредити). Кредитні операції здійснюються Банком в межах наявних кредитних ресурсів.

Як свідчать дані таблиці, кредити, надані органам державної влади та місцевого самоврядування, а також за операціями репо в аналізованому періоді не надавалися. Найбільшою є частка кредитів, виданих недержавним юридичним особам - 70,17% (у попередньому періоді - 69,37%). їх частка з 2007 року постійно зростає - на 2,77%, що свідчить про те що банк протягом аналізованого періоду провів не досить виважену політику щодо реструктуризації кредитного портфеля. Майже не змінилась частка кредитів, наданих фізичним особам-підприємцям, з 4,00% станом на 31.12.2007 року до 3,97% станом на 31.12.2009 року.

Розглянемо структуру кредитного портфеля банку за групами ризику за останні три роки (табл.1).

Таблиця 1

Структура кредитного портфеля АТ „Укрінбанк” за 2007 – 2009 рр.

З таблиці видно, що за аналізований період структура кредитного портфеля дещо погіршилася. Так, питома вага ризикованих та високо ризикованих кредитів збільшилася на 10,96 процентних пункти (з 28,61% у 2007р. до 39,57% у 2009 p.). При цьому дещо знизилася частка сумнівних кредитів (на 1,65%, або на 20252,85 тис. грн.). Частка безнадійних кредитів збільшилася на 0,55%, а в абсолютному відношенні сума безнадійних кредитів зросла на 3820,50 тис. грн. Це свідчить про те, що на клієнтів АТ „Укрінбанк” також вплинула світова фінансова криза, багато клієнтів стали неспроможними сплачувати свої кредити вчасно, особливо це стосується клієнтів, кредити яким надавалися у іноземній валюті.

Основні показники, що характеризують якість кредитного портфеля з погляду ризику, зведені у табл. 2.

Таблиця 2

Аналіз якості кредитного портфеля АТ „Укрінбанк”, тис. грн.

Коефіцієнт покриття зважених класифікованих кредитів комплексно характеризує якість кредитного портфеля з погляду ризику в сукупності з його захищеністю власним капіталом. Даний показник протягом аналізованого періоду збільшувався і становив 0,34 станом на 31.12.2009 року, що вважається негативним явищем і свідчить про збільшення ймовірності збитків у майбутньому.

Отже, можна зробити висновок, що під час світової економічної кризи структура кредитного портфеля банків України погіршилась, частка безнадійних кредитів збільшилась, багато клієнтів стали неспроможними сплачувати свої кредити вчасно, що негативно відобразилось на роботі банків. Банкам необхідно проводити обережнішу кредитну політику, ретельніше підходити до оцінювання платоспроможності позичальників на стадії надання кредитів, приділяти увагу цільовому використанню наданих позик та контролю за діяльністю позичальника з метою своєчасного виявлення негараздів та запобігання можливих втрат за позиками.

Література:

1. Гуцал, І. Правові основи формування кредитної політики комерційних банків / І. Гуцал // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – Тернопіль, 2003. – Вип. 2. – С. 13-17.

2. Дзюблюк О. Грошово-кредитна політика в період кризових явищ на світових фінансових ринках / О. Дзюблюк // Вісник НБУ. - 2009. - №5. - С. 20-30.

3. Сусіденко В.Т. Стратегія управління кредитною діяльністю комерційних банків. –К.: КЮТЕУ, 1998 – 384.

4. Романова М.І., Устюгова Ж.В. Основи банківської справи. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 168 с.

5. Щибивалок З.І. Аналіз банківської діяльності: навч. посіб. – 2-ге вид., стер. – К.: Знання, 2007. – 311 с.

6. Кириченко Олександр та ін. Банківський менеджмент Навч. посіб. Для вищ. Навч. закл. / О.Кириченко, І.Гіленко, А.Ятченко – К.: Основи, 1999 – 671 с.

Науковий керівник: ст. викладач Черевик Надія Володимирівна