ДІЯЛЬНІСТЬ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ В УКРАЇНІ

Система пенсійного забезпечення відіграє величезну роль в економічному та суспільно-політичному житті країни. Вона органічно пов’язана з системою оплати праці, податковою системою, станом ринку праці, становищем на фінансовому ринку, а також з демографічною ситуацією. Проте, жодна державна солідарна пенсійна система не спроможна забезпечити високий рівень пенсій при низьких розмірах обов’язкових пенсійних відрахувань у несприятливих демографічних умовах. Ця ситуація є особливо актуальною для для нашої країни. Адже демографічна криза і старіння населення спричиняють зростання соціального навантаження на ринок праці, створюючи проблеми з наповненням Пенсійного фонду, а отже рівень пенсійних виплат не може бути високим. Тому, щоб забезпечити людині достатній рівень життя після закінчення активної трудової діяльності, в Україні запроваджено сучасну пенсійну систему, яка складається з трьох рівнів (рис.1).

На її першому рівні знаходиться реформована солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, другий рівень – накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування – ще не запроваджений, а третій рівень представлений системою недержавного пенсійного забезпечення, загальною метою якої є формування пенсійних заощаджень в недержавних пенсійних фондах (НПФ) задля отримання громадянами додаткових до загальнообов’язкового страхування пенсійних виплат за рахунок внесків та інвестиційного прибутку. Зрозуміло, що система недержавного пенсійного забезпечення спрямована в майбутнє і запрацює через декілька десятків років. Але вона корисна і для нинішнього

Рис. 1. Структура системи пенсійного забезпечення в Україні [1]

покоління пенсіонерів. По-перше, накопичувальна система створить потужний інвестиційний ресурс, який буде направлено на розвиток національної економіки, що сприятиме покращенню всіх сторін соціально-економічного життя. По-друге, значна частина коштів буде залучатися на фінансування соціальних програм, а отже, життєвий рівень нинішнього покоління пенсіонерів буде вищим.

Найважливішою ланкою системи недержавного пенсійного страхування є НПФ, діяльність якого регламентуються Законом України „Про недержавне пенсійне забезпечення” [2]. Тому визначимо переваги та недоліки участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у НПФ, а також проаналізуємо їхню діяльність в Україні.

Перевагами участі громадян роботодавців та їх об’єднань у НПФ, в порівнянні з іншими інструментами довгострокового накопичення, зокрема, є:

- НПФ розподіляє прибуток не між акціонерами, яких у нього немає (бо він – непідприємницьке товариство), а між своїми учасниками – майбутніми пенсіонерами. Отже, немає нікого, хто б „висмоктував” прибуток з НПФ;

- НПФ розподіляє не заздалегідь обіцяний прибуток (закон забороняє обіцяти прибуток наперед), а все, що заробить, скільки б це не становило;

- до НПФ не треба нести великих коштів, а можна відбутися регулярними внесками у сотню або кілька десятків гривень;

- учасник НПФ самостійно визначає вік, коли зможе отримати пенсію зі свого рахунку.

У свою чергу, недоліками участі громадян, роботодавців та їх об’єднань у НПФ, зокрема, є:

- учаснику НПФ складно отримати накопичену суму до настання обумовленого в контракті пенсійного віку;

- учасник НПФ може відкрити накопичувальний рахунок лише в гривнях, що робить накопичену суму інфляційно вразливою;

- необхідно сплачувати податки з накопиченої суми, але з настанням обумовленого в контракті пенсійного віку.

Що ж стосується діяльності НПФ в Україні, то станом на 30.09.2011 р. в Державному реєстрі фінансових установ зареєстровано 97 НПФ та 40 адміністраторів НПФ. Останніми було укладено 72 153 пенсійних контрактів з 59 948 вкладниками, з яких 2 403 вкладник, або 4,0%, – юридичні особи, на яких припадає 1 012,3 млн. грн пенсійних внесків (95,5% від загального обсягу пенсійних внесків за системою недержавного пенсійного забезпечення), а 57 545 вкладників, або 96,0%, – фізичні особи. При цьому порівняно з кінцем першого кварталу 2011 р. кількість контрактів з юридичними особами зменшилась на 12,8%, а з фізичними особами зросла на 1,9% [3].

Кількість учасників НПФ відповідно до укладених контрактів станом на 30.09.2011 р. становила 558 339 осіб. Серед учасників НПФ переважну більшість становили особи віком від 25 до 40 років, а саме 39,8% (у 2010 р. – 39,2%, у 2009 р. – 35,8%, у 2008 р. – 35,5%) та особи вікової групи від 40 до 55 років, що становила 39,4% (у 2010 р. – 40,2%, у 2009 р. – 41,1%, у 2008 р. – 42,5%). Частка учасників НПФ вікової групи старше 55 років становила 14,5% (у 2010 р. – 13,5%, у 2009 р. – 14,2%, у 2008 р. – 12,2%), вікової групи до 25 років – 6,3% (у 2010 р. – 7,0%, у 2009 р. – 8,6%, у 2008 р. – 9,9%). Серед учасників НПФ у розрізі вікових груп більшість становлять чоловіки. Причому у віковій групі старше 55 років їхня кількість перевищує кількість жінок більш ніж удвічі [3].

Що ж стосується пенсійних виплат (одноразових та на визначений строк), то станом на 30.06.2011 р. НПФ виплатили їх на суму 187,3 млн. грн. 56 926 учасникам, тобто 10,2% учасників від їхньої загальної кількості.

Одним із основних якісних показників, які характеризують діяльність НПФ, є сплачені пенсійні внески. Станом на 30.06.2011 р. сума пенсійних внесків становила 1 010,3 млн. грн, що на 43,1 млн. грн, або на 4,5% більше, ніж на кінець першого кварталу 2011 р. Загальний обсяг активів, сформованих НПФ, станом на 30.06.2011 р. становила 1 265,9 млн. грн [3].

Загальна вартість доходу, отриманого від інвестування пенсійних активів, станом на 30.06.2011 р. становила 511 млн. грн, або 50,6% від суми залучених внесків, збільшившись протягом другого кварталу 2011 р. на 22,1 млн. грн, або на 4,5% [3]. Зазначимо, що суттєвим фактором, який стримує зростання інвестиційного доходу НПФ, є незначний обсяг залучених пенсійних внесків для забезпечення можливості здійснення диверсифікації пенсійних активів у дохідні фінансові інструменти.

Отже, основні показники діяльності НПФ свідчать про стабільну роботу нових для суспільства фінансових інститутів, відсутність вагомих порушень з їх боку, що, в свою чергу, забезпечує поступове збільшення уваги до них з боку роботодавців та населення, подальший розвиток накопичувальної системи пенсійного забезпечення в Україні. Проте, стан розвитку НПФ на даному етапі розвитку економіки України є недостатньо високим. Це пов’язано насамперед з недовірою населення, його недостатньою обізнаністю в сфері недержавного пенсійного забезпечення, а також відсутністю мотивації в участі. Адже працівнику сьогодні вигідніше отримати підвищення до зарплати, аніж через 25-40 років – підвищену пенсію. З огляду на це, необхідно активно зацікавлювати громадян в індивідуальній участі в НПФ. Крім того, треба забезпечити надійність отримання учасниками пенсійних фондів додаткових виплат при досягненні ними пенсійного віку. Це сприятиме формуванню у населення відповідальності за забезпечення власних грошових надходжень після завершення трудової діяльності.

Література:

1. Закон України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-IV: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

2. Закон України „Про недержавне пенсійне забезпечення” від 09.07.2003р. №1057-IV: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

3. Підсумки розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення за 9 місяців 2011 року: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua/fileadmin/downloads/dpn/npf_1kv_2011.pdf

Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент Кривень Олександра Василівна