РОЗВИТОК ІНТЕРЕСУ ДО МУЗИКИ В УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ВЗАЄМОДІЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ТА МУЗИЧНОЇ ШКІЛ

Аналіз особливостей функціонування співацького гуртка як форми організації позакласної музично-виховної діяльності учнів загальноосвітнього навчального закладу, ролі та місця дитячої музичної школи у розвитку інтересів дітей, дозволили нам зробити висновок, що рівень практичної роботи по формуванню музичного інтересу відповідає завданням розвитку національної освіти не повною мірою. Її метою є перебудова й удосконалення роботи навчальних закладів, в тому числі й нового типу, створення умов для ефективного впливу мистецтва на виховання духовності підростаючого покоління. Це свідчить про наявність протиріч між необхідністю формування музичного інтересу у школярів та можливістю його практичного вирішення в існуючих умовах діяльності педагогічних працівників.

Ми дійшли висновку, що ця прогалина може бути реалізована в процесі спільної скоординованої роботи загальноосвітньої та дитячої музичної школи на основі діючого співацького гуртка як форми позакласної музично-виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу та функціонування інструментального ансамблю учнів ДМШ. За такого підходу інтерес відіграє ще більш важливу роль, ніж на уроках музики в школах тому, що він є тим стимулом, що спонукає до участі дітей в добровільних заняттях. Окрім того, в процесі роботи гуртка є спроможність задовольнити інтереси учнів більш повно і диференційовано.

Найбільш цікавим та корисним, для нашого дослідження, було підтвердження можливості та необхідності спільної діяльності двох шкіл з метою формування в учнів музичного інтересу. В даному випадку пропонується по-новому, більш гнучко подивитись на формулу поєднання шкільної та позашкільної справи як єдиного процесу освіти.

У вдосконаленні національної системи освіти взаємодія загальноосвітньої та дитячої музичної школи виступає ефективним шляхом досягнення єдиної мети – формування музичного інтересу особистості як частини її загальної духовної культури, що дозволяє розширити коло мистецьких знань учнів,  підняти на вищий щабель навчально-виховний процес, забезпечити належні умови для музичного розвитку школярів [5, 13]. Зазначене поєднання мети музичного навчання в обох школах визначає специфіку роботи співацького гуртка. Звернемо увагу на те, як співвідноситься сформульована мета навчання в гуртку із згаданими раніше завданнями музичного навчання в ЗОШ та ДМШ.

ЗОШ: розглядає музику як один із засобів розвитку духовного потенціалу особистості. Проблема формування специфічно-музичних інтересів, що виявляються через діяльність, як мета навчання взагалі не ставиться.

ДМШ: розвиває музичні здібності дитини та формує основи спеціальної музичної підготовки, але перевантаженість процесу навчання часто послаблює інтерес до музичного мистецтва.

Поєднання роботи учнів двох шкіл передбачає такі форми музичної діяльності та музичного спілкування з дітьми, які будуть всіляко стимулювати формування музичних інтересів, тобто прагнення до постійної участі в процесі музикування, в будь-якій його формі. Ми сподіваємося, що стійкий інтерес до музикування буде сприяти реалізації мети навчання учнів ЗОШ та ДМШ, тобто, розвиткові інтересу та музичних здібностей [6, 22]. З іншого боку, практична участь школярів у різних видах музичної діяльності, формування, виявлення та закріплення інтересу зробить для них світ музики доступнішим, зрозумілішим і життєво необхідним. Все вище зазначене дозволяє вважати співацький гурток найбільш ефективною формою організації музичної діяльності учнів, яка забезпечить розвиток інтересу школярів в єдності всіх його компонентів. Безумовно, в ЗОШ користується перевагою ігрова форма подання інформації. Завдання методики роботи в гуртку полягатиме в наданні більшого обсягу музичної інформації (як власне музичний матеріал, так і інформацію про музику, близькою за обсягом програми ДМШ) в ігровій формі. Відзначимо, що в якісному відношенні програма роботи гуртка частково співпадатиме з програмами ЗОШ та ДМШ, але в той же час буде значно від них відрізнятися.

В результаті ігрової роботи з музичним матеріалом, емоційна реакція дітей не буде спонтанною, а виявиться сформованою керівником гуртка. Їх сприйняття буде спиратися не стільки на музично-естетичні та теоретичні знання, скільки на інтуїтивне відчуття закономірностей музичної мови [3, 121]. Методика роботи в гуртку включатиме різноманітність видів діяльності, до того ж в музичних іграх ця діяльність носитиме синтетичний характер, де виконавець може бути одночасно диригентом, концертмейстером, вчителем. Учні ДМШ зможуть на заняттях гуртка професійно грати на інструменті, більш того, програма гуртка складатиметься в залежності від їх навчального та концертного репертуару. Той же учень ДМШ братиме участь і в інших видах музичної діяльності: танцювально-ритмічних, пластичному інтонуванні, грі на музичних інструментах дитячого оркестру тощо. Додатковим стимулом музичного інтересу для учнів та формою творчого звіту для керівника може стати, наприклад, концертна програма для батьків, учнів та вчителів, де братимуть участь усі діти, які відвідуватимуть гурток. Організовуючи роботу учнів двох шкіл, ми керувалися такими принципами:

• відповідності змісту навчання меті та завданням;

• доступності музичного матеріалу;

• систематичності та послідовності у викладі матеріалу.

• врахування вихідного фонду музичних знань, досвіду музично-слухових уявлень, як основи для успішного здійснення переходу до пізнання музики від відомого до невідомого;

• використання творів невеликих за об’ємом, але яскравих по звучанню, що здатні викликати подив, зацікавленість, переживання та реалізовують освітню, виховну та розвиваючу функції навчання.

Співацький гурток повинен не тільки озброїти учнів міцними знаннями, закріпити вміння і навички, одержані на уроках музики за програмою ЗОШ, але й розвинути їх емоційну сферу, використовуючи спеціальну спрямованість ДМШ. Проводячи заняття гуртка в яскравій, видовищній формі “живого” музичного мистецтва, враховуючи вікові психологічні особливості учнів ми зосереджували увагу на прилученні школярів до духовного багатства народу, розвитку ціннісних орієнтацій, формуванні у них музичного інтересу, потреби до співу та підвищенні якісного рівня вокального інтонування в процесі роботи над музичним образом.

Таким чином, як показала наша дослідницька робота, організація взаємодії ЗОШ та ДМШ у вигляді співацького гуртка та інструментального ансамблю учнів дає можливість прищепити любов до співу, слухання музики на основі емоційно-образного та усвідомленого сприйняття, виробити вміння давати оцінку почутим музичним творам, співпереживати, за власним бажанням брати участь в будь-якому виді музичної діяльності, сприяти глибокому та свідомому засвоєнню матеріалу і формуванню на цій основі музичного інтересу.

Література:

1. Бурлина Е.Я. О понятии “музыкальный интерес”. / Е.Я. Бурлина. – Л., Музыка. 1975. – 56с.

2. Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. Собр. Соч., т. 4. /Л.С. Выготский. – М.: Педагогика, 1984. – 432 с.

3. Емоційний розвиток дитини / Упоряд.: С. Максименко, К. Максименко, О. Главник. – К.: Мікрос – 2003.- 213 с.

4. Жофчак З. Виховання школярів засобами мистецтва. / З. Жофчак. //Мистецтво та освіта. – 2004. - № 3.- С. 18-21.

5. Масол Л.М. Концепція загальної мистецької освіти. / Л.М. Масол. //Мистецтво та освіта. - № 1, 2004. – С.12-14.

6. Сулейманова Ж.А. Взаимодействие общеобразовательной и музыкальной школ в процессе формирования интереса к музыке у младших школьников / Ж.А. Сулейманова// Искусство в школе. – 2008.- № 4.- С.21-23.

7. Трофимчук О.І. Школа колективного музикування. / О.І. Трофимчук. – Рівне: РДІК, 2003. – 31 с.

Науковий керівник – к.п.н., проф. Горбенко С.С.