ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ НА ОСНОВІ ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ

Успішність формування музичної культури учнів як частини їх духовної культури забезпечується у молодших класах при дотриманні певних умов. Як відомо, умова - це філософська категорія, в якій відображено універсальні відношення речі до тих чинників, завдяки яким вона виникає й існує; складає середовище, обстановку, в якій виникає, існує і розвивається певне явище або процес [3,31 ].

Спираючись на ідеї вчених у галузі загальної педагогіки, психології, музичної педагогіки, ми прийшли до висновку, що педагогічними умовами формування музичної культури особистості можуть бути такі умови:

• системний підхід до використання музично-дидактичних ігор;

• застосування музично-дидактичних ігор на основі принципу інтеграції;

• особистісно-орієнтований підхід до кожного учня та його можливостей;

• створення атмосфери художньо-творчого спілкування;

• використання інтерактивних технологій на уроках музики.

Дидактична гра є засобом, що дозволяє у більш природній для молодших учнів спосіб активізувати навчально-пізнавальну діяльність, викликати інтерес до музики та створити умови для залучення їх до творчої музичної діяльності, полегшує засвоєння знань з музичної грамоти, які є основними складовими музичної культури особистості. Втім, як стверджує Савченко О.Я., гра не забезпечує стійкого позитивного ставлення учнів початкових класів до навчального процесу, якщо використовується епізодично [3, 30]. Ця думка стала відправною точкою для висунення нами ідеї про необхідність системного підходу до використання дидактичних ігор, як однієї з провідних педагогічних умов для формування музичної культури особистості. Включення дидактичних ігор у систему уроків передбачає:

• попередній відбір ігрових ситуацій для активізації сприймання та різних видів музичної діяльності;

• складання чіткого сценарію гри та його можливих варіантів;

• врахування індивідуальних, вікових особливостей та соціального статусу кожного учня;

• спрямованість гри на передачу і застосування знань у практичній

діяльності.

Таким чином, у відповідністю з першою педагогічно умовою, ігрова діяльність повинна бути чітко спланована та продумана вчителем і потребує володіння методикою створення ігрових ситуацій на уроці та мати системний характер.

Актуальне значення для забезпечення формування музичної культури особистості має, на нашу думку, застосування музично-дидактичних ігор на основі принципу інтеграції, оскільки навчальні предмети будуються з конкретних наук, логічно пов'язаних між собою.

Життєвість інтегративних зв'язків забезпечується таким поєднанням елементів (предметів), між якими встановлені певні співвідношення відповідності, підпорядкування, послідовності тощо. Такі зв'язки впливають на цілісність навчально-виховного процесу, підвищення ефективності засвоєння матеріалу (через уникнення дублювання), активізацію пізнавальної і музичної діяльності молодших школярів, комплексний підхід до їх розвитку [2,10].

У контексті нашого дослідження найважливішими видами інтегративних в можна вважати:

• зв'язки, що розкривають логіку системи фактів, понять, законів навчального матеріалу з кожного предмета навчального плану молодших класів;

• зв'язки між предметами кожного з циклів, що спрямовуються на урахування специфіки навчання учнів початкових класів, здійснення координації і коригування змісту навчального матеріалу на рівні тематичних розділів та окремих тем з усіх предметів;

• зв'язки між циклами предметів, що запобігають дублюванню, перевантаженню дітей молодшого шкільного віку зайвим навчальним матеріалом, полегшують засвоєння нової інформації і поглиблюють набуті знання і навички.

Формування музичної культури особистості спонукає вчителя зосереджувати увагу в процесі навчання на індивідуальності кожного учня. Це, в свою чергу, зумовлює застосування особистісно-орієнтованого підходу до кожного учня як важливої педагогічної умови для формування музичної культури особистості.

Особистісно-орієнтований підхід в контексті нашого дослідження передбачає спрямування навчального процесу на розвиток особистості учня, залучення його до музичної діяльності, сприяння розширенню можливостей сприймання, формування виконавських умінь і навичок, активізацію творчого потенціалу і здатності до художньо-творчої діяльності. Це створює умови для самореалізації особистості, до пошуку оригінальних шляхів вирішення проблемних мистецьких питань, що, в свою чергу, сприяє формуванню музичної культури особистості [3, 29].

Успішному розвитку музичної культури учнів сприятиме панування в школі атмосфери доброзичливого, зацікавленого ставлення до досягнень учнів. Відтак, актуальним стає питання створення таких взаємовідносин між вчителем та учнями, які б зумовлювали успішність музичного розвитку дітей. Тому, важливою умовою формування музичної культури молодших учнів є, на наш погляд, створення атмосфери художньо-творчого спілкування.

У процесі взаємодії вчителя та учнів формується відчуття духовної єдності, розкриваються нові риси, задатки, здібності; розвиваються творча уява, фантазія, мислення; активізується музична діяльність, перетворюючись на співтворчість обох сторін. У такий спосіб спілкування набуває творчого характеру. Воно успішно розвивається в тому випадку, якщо вчитель і учні діють зацікавлено на ґрунті спільної музичної діяльності, взаємозбагачуючи досвід і стимулюючи подальший розвиток один одного. Означений характер спілкування залежить, на нашу думку, від кількох чинників:

• від позитивної емоційної забарвленості спілкування, що передбачає врахування і використання психологічних особливостей молодшого

шкільного віку та індивідуальних якостей кожної дитини;

• виразності мовної інтонації та оцінних суджень вчителя (в тому числі й негативних), що повинні позитивну спрямованість;

• від педагогічної спостережливості, що виступає важливим чинником і втілюється в умінні передбачати дитячу реакцію;

• від здатності до педагогічного перевтілення, що реалізується через уміння слухати, професійно поєднуючи сприймання з оцінкою результатів діяльності учнів [4, 53].

Активна модель навчання передбачає застосування інтерактивних методів, що стимулюють пізнавальну активність і самостійну діяльність учнів, які є суб'єктом навчання, працюють творчо та вступають в діалог із учителем.

Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, у співпраці), де і учень, і

вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що

вони роблять, рефлектують із приводу того, що знають, вміють та здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Слід пам'ятати, що використання інтерактивного навчання - не самоціль, не засіб для досягнення творчої атмосфери в класі, яка найліпше сприяє співробітництву, взаєморозумінню і доброзичливості, дає можливість реалізувати особистісно-орієнтоване навчання на уроках музики [5,201].

Отже, використання дидактичної гри в якості засобу формування музичної культури учнів початкової школи полягає у визначенні її місця в навчально-виховному процесі та структурі уроку з урахування вікових, індивідуальних особливостей школярів, продуманій та керованій викладачем організації ігрової діяльності дітей. Застосування дидактичної гри на різних етапах уроку дозволяє зацікавити учнів, активізувати їх музичне сприймання та закріпити необхідні знання, уміння і навички, розвинути музичні здібності та закласти основу для формування музичної культури.

Література:

1. Букреєва Г.Б. Музичні ігри / Г.Б. Букрєєва // Мистецтво та освіта. – 2003. - № 2. – С. 44-49.

2. Гумінська О.О. Інтерактивні методи на уроках музики / О.О. Гумінська //Завуч. -2004. - №32. – С. 4-19.

3. Савченко О.Я. Навчити учнів учитися: психолого-дидактичний аспект /О.Я.Савченко // Директор школи, ліцею, гімназії.- 2005.- № 1.-С. 29-32.

4. Фраловська О. Ігрова педагогіка. Технологічний аспект / О. Фраловська // Відкритий урок: розробки, технології, досвід.- 2005.- № 21-22,С.53-59.

5. Химинець В.В., Кірик М.Ю. Інновації в початковій школі. / В.В. Химинець, М.Ю. Кірик. - Тернопіль: Мандрівець, 2009. - 312 с.

Науковий керівник – к.п.н., проф. Горбенко С.С.