МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ІКТ-КОМПЕТЕНОСТІ ВЧИТЕЛЯ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Постановка проблеми. Потреба практичної реалізації основоположних засад нормативних документів щодо інформатизації навчально-виховного процесу і перешкод на шляху її досягнення зумовила доцільність створення програмно-цільового проекту «Комп’ютерно орієнтовані методичні системи навчання у професійно-педагогічній діяльності вчителя загальноосвітнього навчального закладу», який реалізовувався у Харківській області протягом 2008-2011 років.

Проект було розроблено з метою підготовки вчителя-предметника загальноосвітнього навчального закладу в системі післядипломної педагогічної освіти до використання комп’ютерно орієнтованих методичних систем навчання у професійно-педагогічній діяльності, його актуальність визначалася тим, що надзвичайно важливою була і є підготовка педагога до використання комп’ютерно орієнтованих методичних систем навчання у професійній діяльності, оскільки широке впровадження засобів iнформацiйних технологій у навчально-виховний процес показує, що вплив цих засобів на результати навчальної дiяльностi залежить вiд правильно сформованого навчального середовища, визначення місця i ролі засобів цих технологій у структурі комп’ютерно орієнтованого навчального середовища.

Ураховуючи вищесказане, була визначена ціла низка завдань, серед яких передбачалася розробка моделі формування та вдосконалення ІКТ-компетентності вчителя-предметника загальноосвітніх навчальних закладів.

Мета цієї статті – дати характеристику моделі формування та вдосконалення ІКТ-компетентності вчителя-предметника загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної освіти.

Виклад основного матеріалу. На сьогодні і досі залишається відкритим питання, яким чином можна сформувати ІКТ-компетентність педагогів у системі післядипломної освіти і як зробити так, щоб ІКТ-компетентність переросла в ІКТ-активність. Тому в межах реалізації ПЦП «Комп’ютерно орієнтовані методичні системи навчання у професійно-педагогічній діяльності вчителя загальноосвітнього навчального закладу» було розроблено й апробовано модель формування та розвитку рівнів ІКТ-компетентності вчителя в системі післядипломної освіти (Рис. 1).

Рис. 1. Модель формування та розвитку рівнів ІКТ-компетентності вчителя

у системі післядипломної освіти

Модель показує, яким чином у системі післядипломної освіти має, ураховуючи етапи набуття, поступово формується ІКТ-компетентність, що є однією зі складових загальної професійної компетентності педагога. Спочатку відбувається знайомство з досвідом колег із питання використання ІКТ у своїй роботі, з’являється бажання оволодіти навичками роботи з комп’ютером, навчання у школі на короткострокових курсах, котрі проводить учитель інформатики, дає необхідний поштовх вчителю-предметнику. І він уже цілеспрямовано проходить навчання або на спецкурсах поглибленого рівня, розробленими викладачами секції інформатизації та дистанційної освіти ХАНО і присвячених основам роботи з сучасними ІКТ, навчання на яких дозволить педагогічним працівникам оволодіти базовими навичками користувача і вийти на базовий рівень володіння ІКТ-компетенціями.

Учитель продовжує розвивати необхідні ІКТ-компетенції, долає обмежений погляд на комп’ютер лише як на деякий технічний засіб навчання, призначений для демонстрації окремих слайдів, текстів і готових програм і переходить на предметно-орієнтований (технологічний) рівень володіння ІКТ-компетенціями. Він, використовуючи базові вміння користувача, починає застосовувати набуті знання для оволодіння навичками використання апаратних засобів ПК і мультимедійного обладнання, для опанування можливостями сервісів мережі Інтернет, для формування навичок користування спеціальними програмами (архіватори, антівіруси тощо) і програмним забезпеченням навчального призначення з метою комп’ютерної підтримки вивчення навчальних предметів. Для вдосконалення ІКТ-компетентності проходить навчання на спеціальних тематичних курсах/спецкурсах для вчителів-предметників з проблеми використання ІКТ у професійній діяльності таких, як «Використання комп’ютерно орієнтованих систем на уроках української мови та літератури», «Використання комп’ютерно орієнтованих систем навчання на уроках світової літератури та російської мови», «Використання комп’ютерно орієнтованих систем навчання на уроках іноземної мови», «ІКТ у діяльності вчителя початкових класів», «ІКТ у діяльності вчителя історії», «ІКТ у діяльності вчителя географії», «ІКТ у діяльності вчителя математики», «ІКТ у діяльності вчителя фізики», «Використання інформаційно-комунікаційних технологій учителем у професійній діяльності» або на дистанційних курсах. Свідченням перебування педагога на предметно-орієнтованому рівні володіння ІКТ-компетенціями є самостійне (або у співпраці з учителем інформатики) створення власних дидактичних мультимедійних матеріалів, електронних засобів навчального призначення з метою підтримки викладання навчальних предметів, підготовки та проведення позакласних заходів тощо. Прикладом таких цифрових освітніх ресурсів, створених вчителями-практиками, наприклад, Чугуївського району Харківської області, є електронний посібник з української мови для учнів 5 класу «Мовні тренажери» (Руденко Т.М., учитель української мови та літератури, та Бєлянкіна Т.І., учитель інформатики КЗ «Чкаловська ЗОШ І-ІІІ ст.»), електронний посібник з української мови для 8 класу «Синтаксис простого речення» (учителі української мови та літератури Чуприна О.А. (Есхарівський козацький ліцей) та Чуприна С.О. (Малинівська гімназія) та ін. Крім того, бере участь у різноманітних конференціях, семінарах, педярмарку, тематичних чатах тощо. Отже, учитель таким чином поступово починає набувати статус ІКТ-активного педагога.

Далі вчитель піднімається на вищий щабель – педагогічний (практичний або професійний) рівень володіння ІКТ-компетенціями. Свідченням цього стає використання набутих навичок роботи з апаратними засобами ПК і мультимедійним обладнанням, застосування можливостей спеціальних програмам для захисту інформації і для раціонального використання апаратних ресурсів, використання програмного забезпечення навчального призначення і ресурсів мережі Інтернет у професійній діяльності, розробка методичного супроводу застосування програмного забезпечення навчального призначення в навчально-виховному процесі. Так, Ламанова С.В., учитель української мови та літератури Харківської ЗОШ І-ІІІ ст. № 124, підготувала для 8 класу розробки уроків з української літератури, на яких використовується електронний навчально-методичний комплект «Українська література, 8 клас», що розроблено Інститутом педагогічних інформаційних технологій відповідно до чинної Програми Міністерства освіти і науки України з української літератури (5-11 класи). Шляхом навчання на дистанційних курсах, підвищення методичної культури та обміну досвідом через участь у мережних педагогічних спільнотах, форумах і проектах учитель продовжує працювати над подальшим розвитком власних ІКТ-компетенцій. Може організувати власну педмайстерню, брати участь у науково-дослідній роботі, роботі тимчасових творчих колективів із питання використання ІКТ у навчально-виховному процесі.

Слід зазначити, що важливою складовою всіх рівнів набуття ІКТ-компетентності є самоосвіта. Не слід відкидати і консультування з боку викладачів, методистів закладів післядипломної освіти, а також з боку колег-учителів.

Результатом такої поступової роботи з удосконалення ІКТ-компетенцій є постійне, доречне використання вчителем інформаційно-комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності. Це говорить про те, що він набув статусу ІКТ-активного педагога і став членом єдиного освітнього інформаційного середовища. Таких учителів з кожним роком стає все більше. Підтвердженням цього є отримані протягом 2007/2008 н.р. – 2010/2011 н.р. результати моніторингу рівня сформованості ІКТ-компетентності вчителів-предметників загальноосвітніх навчальних закладів Харківської області, що подано на рис. 2.

Рис. 2. Загальні результати моніторингу ІКТ-компетентності вчителів

Висновки. Формування та вдосконалення ІКТ-компетентності в системі післядипломної освіти за запропонованою моделлю сприяє здатності педагогів ефективно та раціонально застосовувати ІКТ у професійній діяльності.