ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ МАГІСТРАТУРИ

Найбільш вагомою і значущою у розвитку вищої школи є тенденція компетентнісної спрямованості професійної освіти. На актуальність впровадження компетентнісного підходу вказує стійкий попит на особистість з розвинутим інтелектом, здатну конструктивно спілкуватися у багатофакторному світі, ефективно обробляти інформацію, продукувати ідеї, успішно вирішувати конкретні життєві та професійні проблеми.

На відміну від знаннєвоорієнованого підходу, який довгий час панував у вищій освіті і робив наголос на формуванні у студентів міцних систематизованих знань, компетентнісний підхід зміщує акцент у підготовці фахівців на формування здатності до активної діяльності, творчої професійної праці. Не тільки засвоєння знань, а й оволодіння процесом та засобами діяльності стає важливим компонентом розвитку особистості студента у ході навчання. Первинною і системоутворюючою стає не процесуальна (навчально-викладацько-оцінювальна) складова, що разом з тим не принижує її важливості, а результативна, виражена в термінах компетентностей.

Аналіз багаторічних європейських напрацювань із запровадження компетентнісного підходу до визначення результатів вищої освіти дає підстави стверджувати, що цей підхід дає змогу дійсно зробити вітчизняну вищу школу зрозумілою, порівнюваною, якісною.

Розглянемо проблеми та перспективи підготовки магістрантів з педагогіки вищої школи крізь призму запровадження в освітню практику компетентнісного підходу та інтеграції України до європейського освітнього простору,

Як зазначає відома дослідниця з порівняльної педагогіки професор Л.П.Пуховська, європейські інституції проголосили педагогічну освіту однією з основ європейської соціальної моделі, розглядаючи вчителів як основних агентів впровадження європейської стратегії розвитку освіти. В результаті такої політики останніми роками виконано ґрунтовні міжнародні проекти, за даними яких було виявлено, що сучасні системи педагогічної освіти європейських країн не формують необхідних умінь і компетентностей [6].

Проаналізуємо, на яких засадах здійснюється професійна підготовка магістрантів з педагогіки вищої школи в Україні. Основним документом, на якому ґрунтується підготовка магістрантів, є галузевий стандарт вищої освіти зі спеціальності «Педагогіка вищої школи» [7]. Проведений нами аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) майбутнього викладача вищого навчального закладу, яка є складовою галузевого стандарту підготовки і моделює його професійну діяльність, свідчить про те, що в наведених типових задачах діяльності та уміннях представлено, зокрема, і не характерні для викладачів дії. Так, наприклад, типовими задачами діяльності викладача вищої школи вважається «організація дій щодо забезпечення захисту персоналу навчального закладу з метою попередження або зменшення рівня вірогідного пошкодження», «забезпечення сприятливого психологічного клімату в педагогічному колективі». На нашу думку, ці задачі має виконувати керівник навчального закладу.

Зазначимо, що результати навчання майбутніх викладачів вищої школи, які мають стати провайдерами компетентнісної підготовки до майбутніх фахівців, у діючому стандарті не визначено через категорії компетентності та компетенцій.

Однією з найважливіших проблем, які має вирішувати підготовка магістранта з педагогіки вищої школи, є проблема відбору змісту освіти, який повинен відображати всі особливості професійної діяльності викладача вищої школи в проекції на навчальний процес.

Відбір змісту вищої освіти має ґрунтуватися на загальнодидактичних принципах (науковості, наочності, доступності тощо), які покликані регулювати як процес відбору і конструювання професійної освіти, так і вибору форм і методів організації навчальної діяльності. Ми приєднуємось до думки А.В.Коржуєва та В.А.Попкова, що окрім наведених принципів, необхідно відмітити ще і такі:

• принцип відповідності змісту освіти потребам суспільного розвитку;

• принцип єдності змістової і процесуальної сторін навчання;

• принцип структурної єдності змісту освіти на різних її рівнях;

• принцип випереджувального розвитку освіти [8].

Зміст освіти магістрантів з педагогіки вищої школи представлено в освітньо-професійній програмі (ОПП), яка моделює зміст їх освітньо-професійної підготовки і також є складовою галузевого стандарту підготовки фахівця із зазначеної спеціальності. В освітньо-професійній програмі визначено перелік навчальних дисциплін та обсяг навчального навантаження з кожної з них.

Аналіз власного викладацького досвіду при підготовці магістрантів з педагогіки вищої школи та опитування самих магістрантів свідчить про те, що існує проблема неадекватності змісту освіти функціям і задачам професійної діяльності майбутнього викладача вищого навчального закладу. Так, склад і зміст нормативних дисциплін, представлений в ОПП, не відображає підготовку магістрантів до такої важливої складової діяльності викладача вищої школи, як виховна, не передбачає опанування інноваційними технологіями навчання, не відображає сучасних тенденцій розвитку вищої освіти.

Таким чином, актуальним на сьогодні є розробка нового галузевого стандарту зі спеціальності «Педагогіка вищої школи» на засадах компетентнісного підходу, що сприятиме формуванню у випускників умінь цілісного сприйняття оточуючого світу і відчуття єдності з ним, готовності до професійної діяльності та мобільності. Новий стандарт підготовки магістрантів з вищої школи має забезпечувати відображення у змісті освіти основ сучасних знань, надання йому методологічної та світоглядної спрямованості, об’ємне відображення навколишнього середовища в умовах глобалізаційних процесів.

Література:

1. Новиков А.М. Профессиональное образование в России / А.М.Новиков. – М.:, 1997. – С.45.

2. Луговий В.І. Сучасні тенденції розвитку вищої освіти та їх вплив на модернізацію вищої школи України / В.І. Луговий // IV Міжнародна науково-методична конференція „Сучасні тенденції розвитку вищої освіти, трансформація навчального процесу у технологію навчання” (25-26 жовтня 2007 року): Матеріали конференції. – К.: Вид-во ДУІКТ, 2007.

3. Гура О.І. Якість професійної підготовки педагогів у вищих навчальних закладах: проблемний аналіз / О.І. Гура // Ціннісні пріоритети освіти у XXI столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти: Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції. 2-5 жовтня 2005р., м. Луганськ. – Частина 2. – Луганськ: Альма-матер, 2005. – С. – 6 – 12.

4. Закон України “Про вищу освіту / Освіта України. – № 17. – 26 лютого 2002 р.

5. Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – № 10 (1-32). – К.: “Педагогічна преса”, 1998. – 31с.

6. Пуховська Л.П. Компетентнісний підхід у педагогічній освіті: європейський досвід / Л.П.Пуховська // Післядипломна освіта в Україні. – №2. – 2010 р. – С.77.

7. Галузевий стандарт вищої освіти України за спеціальністю 8.000005 «Педагогіка вищої школи» специфічних категорій кваліфікації 231 «Викладач університетів та вищих навчальних закладів». – К: Міністерство освіти і науки України, 2005 р. – 34 с.

8. Коржуев А.В., Попков В.А. Традиции в высшем профессиональном образовании / А.В.Коржуев, В.А. Попков. – М.: Изд-во МГУ, 2003. – 300с.