Увага! Всі конференції починаючи з 2014 року публікуються на новому сайті: conferences.neasmo.org.ua
Наукові конференції
 

СТРУКТУРА ФАХОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ТЕХНІКІВ-МЕХАНІКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Автор: 
Еліна Луговська (Київ)

Актуальність дослідження. За останні роки в Україні відбуваються реформаційні процеси в освітній галузі, спрямовані на досягнення рівня світових стандартів. Так, в Національній доктрині розвитку освіти йдеться про орієнтацію освіти на підготовку конкурентоспроможних на європейському та світовому ринках праці фахівців, які матимуть необхідні для цього знання, навички та компетенції.

В зв’язку з цим, основною вимогою до вищих навчальних закладів України є реалізація нових підходів та методів, які забезпечать якісну професійну підготовку майбутніх фахівців. Таким підходом є компетентнісно-орієнтоване навчання, яке у широкому розумінні полягає в засвоєнні фахівцями теоретичних знань і використання цих знань для вирішення конкретних практичних завдань, які зустрічаються в професійній діяльності.

Введення компетентісного підходу в освіті зумовлює вираження результату освіти в термінах «компетентність» та «компетенція». Важливим та необхідним є усвідомлення працівниками освіти сутності цих термінів відносно фахівців тієї чи іншої спеціальності а також вибір оптимальних форм, методів та засобів навчання для реалізації компетентісного підходу у ВНЗ та у вищих аграрних навчальних закладах (ВАНЗ).

Сучасний стан економічних відносин в аграрному секторі, а саме реформування сільського господарства, зміна форм власності, швидкий розвиток науки, техніки та технологій змушує аграрну освіту до пошуку ефективних шляхів підвищення рівня професійної підготовки майбутніх фахівців в цій галузі. Особливо гостро постало питання набуття професійних компетенцій та формування професійної компетентності майбутніх фахівців-аграрників, в тому числі і майбутніх техніків-механіків сільського господарства (с.г.).

Виклад основного матеріалу: При аналізі науково-педагогічної літератури нами виявлено багато робіт з визначенням понять «компетенція» і «компетентність». Трактування цих понять науковцями дуже широке.

Сучасний тлумачний словник української мови трактує: компетентний – який має достатні знання в якій-небудь галузі; добре обізнаний, тямущий, кваліфікований. Компетенція – 1. Добра обізнаність із чим-небудь. 2. Коло повноважень (організації, установи або особи) [7, с 411].

У теорії педагогічної освіти, під компетентністю більшість науковців [1,2,4,5,8,9] розуміє особистісну якість людини, яка формується з дитинства, закріплюється під час шкільного навчання і розвивається впродовж всього життя. Власне професійні компетенції починають формуватися в період навчання у ВНЗ.

На нашу думку, професійна компетентність техніка-механіка – здатність фахівця застосовувати у професійній діяльності сукупність набутих під час навчання знань, умінь, навичок та досвіду; вміння швидко орієнтуватись в різноманітних професійних ситуаціях; спроможність самостійно приймати рішення, виконувати посадові функції.

Кожна спеціальність передбачає свій набір професійних компетенцій, без

яких неможливі адаптація й ефективне виконання професійної діяльності (рис.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1 Структура професійної компетентності техніка-механіка с.г. [3].

Фахова компетентність техніка-механіка - властивість фахівця системно застосовувати фахові знання, використовувати набуті уміння і досвід при вирішенні професійних завдань, розвивати пізнавальну активність в процесі професійної діяльності. Компоненти фахової компетентності формуються через реалізацію освітньо-професійних програм і виражаються в освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця.

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Компоненти фахової компетентності техніка-механіка с.г.

Опишемо кожен компонент фахової компетентності техніка-механіка с.г.

Знання – сукупність відомостей з спеціально-професійних та фундаментальних дисциплін, набутих в процесі навчання у ВАНЗ.

Уміння – здатність фахівця виконувати певні дії, засновані на використанні набутих в навчанні знань, досвіду і навиків.

Навички – практичні знання, уміння, набуті досвідом, звичкою, вправами.

Самоаналіз – судження фахівця про наявність в неї тих чи інших якостей, про власну поведінку та діяльність у співставленні з певним зразком з метою забезпечення їх відповідності поставленим цілям, пред'явленим вимогам, нормам, правилам, зразкам.

Самоосвіта – це безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення фахівця, включає формування таких якостей, як самостійність, спостережливість, відповідальність, самоорганізація, самостійне здобуття знань, умінь, навичок.

Ставлення до професії – особисте прагнення фахівця застосувати свої знання в обраній професійній сфері, інтерес до неї, бажання вдосконалювати свою професійну підготовку і т.д.

Професійна поведінка – уміння поводити себе відповідно до встановлених в даній професії норм.

Висновки: Компетентісно-орієнтований підхід в освіті передбачає новий підхід до оцінювання студентів. Необхідно оцінювати не лише обсяг знань, умінь і навичок, а й фахову компетентність майбутнього фахівця вцілому. Фахова компетентність техніків-механіків с.г. формується при вивченні фундаментальних та спеціально-професійних дисциплін, а також на навчальних та виробничих практиках. Можна виділити основні етапи процесу формування фахової компетентності майбутніх фахівців:

  1. Початковий - формування базових умінь і навичок;

  2. Основний - розробка творчих завдань із використанням знань по всіх аспектах професійної підготовки;

  3. Закріплюючий - моделювання типових професійних ситуацій у навчальній діяльності;

  4. Підсумковий - оцінка рівня сформованості фахової компетентності за визначеними критеріями (освітньо-кваліфікаційна характеристика). [6, с.20]

На останньому етапі відбувається аналіз досягнень, застосовується весь комплекс дослідження рівня фахової компетентності – усне опитування, анкети, тести, різнорівневі завдання, кореляційний аналіз та ін.

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Зимняя И. А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования / И. А. Зимняя // Высшее образование сегодня. – 2003. – № 5. – С. 34–42.

2. Карпюк І.Ю.Вивчення проблеми формування професійної компетенції майбутніх спеціалістів у сучасній освіті / І.Ю. Карпюк // Вісник НТУУ «КПІ». – К., 2010. – №1.

3. Літвінчук С.Б. Професійна підготовка майбутніх техніків - механіків у процесі вивчення загальнотехнічних дисциплін в аграрних навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації: дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / Літвінчук Світлана Борисівна. – К., 2005. – 310 с.

  1. Маркова А.К. Психологический анализ профессиональной компетентности учителя / А.К. Маркова // Советская педагогика. – 1980. – № 8. – С. 82-89.

  2. Овчарук О. Розвиток компетентісного підходу: стратегічні орієнтири міжнародної спільноти / О.В. Овчарук // Компетентісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. – 2004. –111 с.

  3. Пашко Л.Ф. Профільна освіта у формуванні компетентної творчої особистості ХХІ століття / Л.Ф. Пашко // Профільне навчання: досвід упровадження, інноваційні технології: наук.-метод. Посібник. – Полтава:

ПОІППО, 2008. – 196 с.

  1. Сучасний тлумачний словник української мови: 100000 слів / В.В. Дубічинський. – Х.: ВД «Школа». – 2009. – 1008 с.

  2. Хуторский А.В. Ключевые компетенции как компонент личностно-ориентированой парадигмы образования / А.В. Хуторский // Народное образование. – 2003. – № 2. – С.58 - 64.

  3. Шишов С.Е. Понятие компетенции в контексте качества образования / С.Е. Шишов // Стандарты и мониторинг в образовании: сб. науч. тр. – М., 1999. - № 2.- С. 30-34.

Науковий керівник: доктор пед.наук, доцент Свистун Валентина Іванівна