ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДИТИНОЮ

В сучасних умовах актуальною проблемою є піклування держави про становище сімей з дітьми. Розуміючи важливість забезпечення оптимальних умов розвитку та виховання дітей в Україні ратифіковано Конвенцію ООН про права дитини, внесені доповнення в українське законодавство, прийнято ряд нормативно-правових документів та програм спрямованих на подолання та профілактику будь-яких проявів насильства та жорстокості щодо дітей. Жорстоке поводження з дітьми, а особливо в родині зумовлює низку проблем, що стосуються не лише окремої людини а суспільства в цілому. Агресивність, відставання у розвитку, конфліктність, схильність до девіантних проявів поведінки, психічні та фізичні травми, нервові розлади, соціальне сирітство далеко не всі наслідки недбалого, безвідповідального, непедагогічного, а під час і насильницького поводження з дитиною самих найближчих до неї людей.

Мета роботи визначення шляхів підвищення небайдужості громадськості щодо жорстокого поводження з дітьми як одного з засобів попередження насильства у сім’ї стосовно дитини.

Дана проблема лише стає предметом широкого наукового та громадського вивчення й обговорення. Явище жорстокого поводження з дитиною, надмірної жорстокості, тобто насильства та соціально-педагогічні технології роботи з жертвами, їх сім’ями розглядають в своїх працях Л. С. Алексєєва, Г. М. Лактіонова, К. Б. Левченко, І. М. Трубавіна, Н. Ю. Максимова, Л. І. Міщик, Т. Я. Сафонова та інші. Жорстоке поводження з дітьми в сім’ї має подвійну негативну оцінку оскільки має значний травмуючий вплив на дитину та демонструє для неї деструктивну модель поведінки в родині та найближчим оточенням.

Жорстоке поводження з дитиною в сім’ї це будь-які дії (включаючи зловживання, занедбання, експлуатацію та гіперопіку, помилки виховання) або бездіяльність, що призводять або можуть призвести до шкоди фізичному, психічному, духовному здоров’ю дитини, її розвитку, гідності в рамках відносин довіри, відповідальності та влади, і порушують права дитини і / або не задовольняють її базові потреби та інтереси.

Як доводять Ю. М. Антонян, Н. О. Зінов’єва, А. Й. Капська, І. С. Кон Н. Ф. Михайлова та інші дослідники до порушення права дитини на фізичну та психічну недоторканність в родині призводить цілий комплекс негативних факторів. Але серед чинників, що зумовлюють жорстоке поводження та насильство над дитиною, привертає увагу висока толерантність суспільства до цього явища, що виявляється у підтримці фізичного покарання як традиційного засобу виховного впливу на дитину, демонстрування жорстокості та насильства у ЗМІ, підтримка гендерної переваги, загальний низький рівень педагогічної та правової культури, замовчування фактів поганого поводження з дітьми [1].

Отже, одним з перспективних шляхів попередження жорстокого поводження з дітьми є цілеспрямована робота в громаді різних соціальних інституцій із залученням ЗМІ, соціальних служб у справах сім’ї, дітей та молоді, громадських організацій щодо формування відповідальності кожної дорослої людини за безпеку дітей України. Спираючись на теорію та практику соціально-педагогічної діяльності окреслюємо наступні складові, які має включати просвітницько-інформаційна кампанія: популяризація змісту законодавчих актів що стосуються правовідносин батьків та дітей; демонстрування соціально схвальних зразків родинних стосунків, психолого-педагогічної інформації, що стосується особливостей виховання дітей та шкідливості непедагогічних впливів на дитину; заохочення батьків до отримання допомоги, консультацій соціальних працівників, психологів у складних педагогічних ситуаціях; започаткування підготовки до батьківства не лише тих подружніх пар, що бажають взяти на виховання дитину-сироту чи дитину, що залишилася без батьківської опіки, а й усіх батьків без винятку. Адже кожна дитина має беззаперечне право отримати компетентних у її вихованні батьків.

Література:

1. Насилие и его влияние на здоровье : Доклад о ситуации в мире / [под ред. Этьенна Г. Круга и др.]. – М. : Весь мир, 2003.