ПРОБЛЕМА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ АУДІЮВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ МОВНИХ ДИСЦИПЛІН

Теоретична не-розробленість цієї проблеми, а також відсутність науково-обгрунтованих методик індивідуалізованого навчання в початковій школі  зумовлює актуальність даного  дослідження, присвяченого індивідуалізації навчання  аудіюваннню учнів молодших класів.
Особливе значення для нас має робота О.Б.Метелкіної, предмет дослідження якої перебуває в безпосередній близькості до сьогодення [3, с. 65]. Вивчення автором проблеми організації індивідуалізованого навчання аудіюванню першокласників і успішна апробація створеної моделі навчання підготували основу для наступного розвитку теми в рамках чергового етапу навчання.

На підставі проведеного дослідження проблеми комплексної індивідуалізації навчання аудіюванню учнів молодших класів зроблені такі висновки:

- Комплексна індивідуалізація навчання аудіюванню молодших школярів повинна базуватися на всебічному вивченні і врахуванні індивідуально-психологічних особливостей їх навченості аудіюванню. Останні співвідносяться з трьома основними лініями психологічного розвитку особистості учнів – особистісної, інтелектуальної та діяльнісної – і в контексті аудіювання складають відповідні фактори його успішного оволодіння: мотиваційний, інтелектуальний та діяльнісний. Початковий рівень сформованості даних факторів визначає рівень індивідуальної навченості аудіюванню учнів, на основі чого пізніше здійснюється індивідуалізація навчання.

- Початковий рівень індивідуальної навченості аудіюванню учнів встановлюється протягом першого місяця навчання за допомогою модифікаційних методик діагностики всіх факторів навченості:

- мотиваційного – рівень мотиваційної готовності до  оволодіння аудіюванням;

- інтелектуального – рівень розвитку механізмів аудіювання (мовного слуху, обсягу слухової короткотривалої пам’яті, стійкості слухової уваги та осмислення аудіоінформації);

- діяльнісного – рівень сформованості аудіативних навичок і умінь.

- В основі реалізації комплексної індивідуалізації навчання аудіюванню молодших школярів лежить індивідуалізована циклічно-ситуативна модель навчання, в рамках якої передбачається поетапна послідовність оволодіння учнями аудіативними навичками  та вміннями протягом циклу уроків, присвячених певній навчальній ситуації.

- В основі розподілу молодших школярів за типологічними підгрупами лежить критерій достатності/недостатності рівня розвитку факторів успішного оволодіння аудіюванням. Змінні залежно від різних комбінацій  достатньо і недостатньо задіяних факторів навченості аудіюванню, типологічні підгрупи учнів можуть бути восьми видів:

   1 – всі три фактори функціонують достатньо (ДДД);

   2 – всі три фактори недостатнього рівня сформованості (ННН);

   3, 4, 5 -  один із факторів недостатньо розвинений (ДДН, НДД, ДНД);

   6, 7, 8 – варіанти недостатньої дії двох факторів  (ДНН, НДН. ННД).

- Кількість типологічних підгруп у навчальній групі залежить від конкретних даних, отриманих у результаті вивчення початкового рівня розвитку індивідуально-психологічних особливостей учнів.

- Врахування, розвиток і удосконалення комплексу індивідуально-психологічних особливостей аудіювання учнів молодших класів здійснюється на основі реалізації трьох видів індивідуалізації: регулюючо-мотивуючого, розвиваючо-мотивуючого і формуючо-мотивуючого, кожний з яких вирішує власні завдання.

- Регулюючо-мотивуюча індивідуалізація, враховуючи реальний рівень сформованості аудіативних навичок і вмінь, забезпечує, з одного боку, можливість їх корекції в учнів з недостатнім рівнем, а з іншого – сприяє їхньому удосконаленню в учнів з достатнім рівнем шляхом варіювання (ускладнення або полегшення) умов виконання завдання.

- Розвиваючо-мотивуюча індивідуалізація спрямована на стимулювання потенційних аудіативних можливостей учнів з опорою на їхні реальні здібності, в результаті чого відбувається дорозвиток  недостатньо функціонуючих  і удосконалення достатньо розвинутих механізмів аудіювання  і в цілому підтримується високий рівень інтелектуального фактору навченості аудіюванню.

- Формуючо-мотивуюча індивідуалізація спрямована на розвиток індивідуального стилю аудіювання кожним учнем   відповідно до його індивідуально-типологічних особливостей.

- Мотивуюча індивідуалізація як компонент інших видів індивідуалізації передбачає облік відмінностей у мотивації оволодіння аудіюванням молодших школярів і на цій основі формування і підтримка в них позитивних мотивів росту якості аудіативну вмінь.

- Практична реалізація в навчальному процесі трьох видів індивідуалізації здійснюється  за допомогою комплексу індивідуалізуючих вправ для навчання аудіюванню.

У проведенні регулюючо-мотивуючого виду індивідуалізації провідна роль відводиться адаптивним і коригуючим вправам І типу для корекції аудіативних навичок в учнів з недостатнім рівнем їх сформованості, а також адаптивним І типу і стимулюючим вправам для їх удосконалення в учнів з достатнім рівнем діяльнісного фактору навченості аудіюванню.

Розвиваючо-мотивуючий вид індивідуалізації реалізується головним чином  через вправи коригуючого (ІІ) і стимулюючого напрямку в різному відповідно до рівня інтелектуального фактора навченості аудіюванню  якісному співвідношенні: переважно коригуючих вправ (ІІ) при недостатньому рівні і більша частина стимулюючих – при достатньому рівні.

На основі врахування рівня сформованості  діяльнісного фактору навченості аудіюванню учнів виробляється також формування їхнього індивідуального стилю аудіювання.  З цією метою використовуються пам’ятки процедурного і предметного змісту для учнів з достатнім і недостатнім рівнем аудіативних навичок і вмінь відповідно.

- Комплексна індивідуалізація навчання аудіюванню молодших школярів сприяє росту рівня їхньої  індивідуальної навченості аудіюванню, дякуючи:

1) досягненню більшістю з них програмового рівня оволодіння аудіативними навичками та вміннями;

2) створенню та підтримці позитивної мотивації оволодіння аудіюванннням;

3) розвитку психічних процесів, які беруть участь в аудіюванні,  і на цій основі удосконаленню діяльності механізмів аудіювання: мовного слуху, слухової уваги, слухової пам’яті, осмислення, імовірного прогнозування і внутрішньої мови;

4)  формуванню індивідуального стилю аудіювання.

- Розроблена методика організації і проведення індивідуалізованого навчання аудіюванню молодших школярів може бути використана вчителем англійської мови і студентами-практикантами в навчальному процесі.

Література:

1. Бондар М. В. Зробіть урок цікавим. - Харків.: Основа, 2003. - 55 с.
2. Доусон Н. Поради вчителеві початкової школи // Іноземн. мови в навчальних закладах. - 2003. - №2. - 45 с.
3. Метьолкiна О. Б. Iндивiдуалiзоване навчання аудіювання першокласників та шляхи його здiйснення // Iноземнi мови. - 1997. - № 1. - 63 - 66 с.