Адаптивні зміни ПОКАЗНИКІВ ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ БОРЧИНЬ вільного стилю

Постановка проблеми. У зв’язку з інтенсивним розвитком вільної боротьби серед жінок, її популяризацією, підвищенням рівня конкуренції на світовій арені, постає проблема індивідуалізації тренувального процесу в залежності від морфологічних та функціональних особливостей організму. На думку багатьох авторів, зокрема Платонова В.Н. [1, 2], сучасна методика спортивної підготовки неможлива без наукового аналізу процесів адаптації, які відбуваються в організмі спортсмена. Важливість цієї проблеми у спортивних одноборствах обумовлена необхідністю комплексної оцінки адаптивних змін у низці функціональних систем організму із врахуванням індивідуальних особливостей спортсменів та ситуативного характеру та змісту спортивного протиборства в цілому [3–4]. Проте на сьогодні в теорії і практиці жіночої вільної боротьби не вироблено чітких морфо-функціональних критеріїв, на основі яких можна було б індивідуалізувати тренувальний процес відповідно до функціональних особливостей окремих систем організму.

Аналіз сучасних досліджень і публікацій. Відомо, що системі зовнішнього дихання належить важлива роль в забезпеченні адаптації організму до фізичних навантажень різної інтенсивності та потужності. Об'єктивний аналіз і правильна оцінка показників зовнішнього дихання можуть відіграти важливу роль в індивідуалізації тренувального процесу та в покращенні змагальної діяльності спортсменів. Адаптивні зміни у показниках зовнішнього дихання спортсменів різних спеціалізацій підтверджені у низці сучасних публікацій [4–9]. Водночас, у доступній літературі нами не було виявлено досліджень, присвячених аналізу показників зовнішнього дихання борчинь високої кваліфікації.

Мета дослідження: вивчити адаптивні зміни показників зовнішнього дихання борчинь вільного стилю високої кваліфікацї.

Методи та організація дослідження. Для оцінювання функціонального стану системи зовнішнього дихання використовували комп'ютерний спірографічний комплекс відкритого типу "Спіроком-Standart". Спірографічне обстеження включало низку проб: ''Спокійне дихання'', ''Життєва ємність легень (ЖЄЛ) видиху'', ''Форсована ЖЄЛ видиху'' і ''Максимальна вентиляція легень''. При виконанні проб дотримувались основних вимог до спірографічних обстежень [10]. Обстеження проводили у стані спокою. Розрахунок спірографічних показників та їхніх нормативних значень (школа норм – Pistelli, Bottai, Viegi, et al.) здійснювали за допомогою програмного забезпечення "Спіроком-Standart". У дослідженні взяли участь 8 спортсменок-борчинь високої кваліфікації (I розряд – МСМК) віком 18-22 роки.

Результати досліджень та їхній аналіз. У пробі "Спокійне дихання" було встановлено (табл. 1), що у борчинь високої кваліфікації дихальний об’єм (ДО) в середньому становив 460±20 мл, хвилинний об’єм дихання (ХОД) – 8,85±0,92 л. Ці показники знаходяться у межах, характерних для здорових осіб [10]. ХОД та ЧД борчинь статистично не відрізнялись від показників легкоатлеток [9], водночас ДО легкоатлеток був дещо вищим (630±120 мл.). Водночас, показники спокійного дихання борчинь дещо менші, ніж у спортсменів-чоловіків, які розвивають витривалість. За даними ряду авторів [4–6, 8] ДО велосипедистів, бігунів на середні та довгі дистанції, гандболістів коливався у межах 700–1100 мл. Подібні показники виявлені також у легкоатлетів-бігунів на середні і довгі дистанції та велосипедистів [4], для яких ХОД знаходився у межах 7,26-9,8 л/хв.

Таблиця 1

Показники зовнішнього дихання борчинь вільного стилю високої кваліфікації у спокої та під час проби "ЖЄЛвид" (M±m, n= 8)

Одним із найважливіших показників функціонального стану зовнішнього дихання є життєва ємність легень (ЖЄЛ). Отримані дані свідчать, що показник ЖЄЛ видиху борчинь становить 3,94±0,13 л (див. табл. 1). Ця величина на у середньому на 5% перевищує нормативні показники для здорових осіб (школа норм – Pistelli, Bottai, Viegi, et al.) та аналогічна до ЖЄЛ спортсменок-легкоатлеток [9]. Слід зазначити, що високі значення ЖЄЛ характерні для спортсменів-бігунів (4,09-4,22 л), волейболістів (4,16-4,20 л) [4–7], футболістів та гандболістів (5,08 л) [5]. У борчинь середнє значення життєвого індексу (ЖІ) становило 65,76±2,40 мл/кг, що більше, ніж у здорових чоловіків (60 мл/кг), та близьке до ЖІ чоловіків-спортсменів (68–70 мл/кг) [10].

З метою оцінювання функціональних резервів системи зовнішнього дихання використовують показники форсованої життєвої ємності легень (ФЖЄЛ), пікової об'ємної швидкості видиху (ПОШ) і максимальної вентиляції легень (МВЛ). ФЖЄЛ борчинь знаходилась у межах нормативних значень (табл. 2), а ПОШ видиху у середньому на 7% їх перевищує.

Таблиця 2

Показники зовнішнього дихання борчинь вільного стилю високої кваліфікації під час проби "ФЖЄЛвид" та "МВЛ" (M±m, n= 8)

ПОШ борчинь первищує відповідні значення легкоатлеток (6,68 л/с) [9], що вказує на кращий розвиток дихальної мускулатури та менший опір дихальних шляхів борчинь.

Показник МВЛ, який характеризує максимальні функціональні можливості системи зовнішнього дихання, в борчинь становив у середньому 124,00±5,75 л/хв (див. табл. 2), що на 11% перевищує норму для здорових осіб [10] та є більшим, ніж у легкоатлеток (114 л/хв) [9]. При цьому максимальний дихальний об’єм (ДОм) досягав 1,58±0,11 л, а частота дихання (ЧДм) – 80,13±5,90 хв^-1. Очікувано, що отримані показники МВЛ дещо менші, ніж продемонстровані чоловіками-спортсменами, зокрема баскетболістами, дзюдоїстами, футболістами та бігуами-стаєрами [8].

Висновки. Таким чином, в результаті проведених досліджень охарактеризовано адаптивні зміни показників системи зовнішнього дихання борчинь вільного стилю. Зокрема, виявлені високі значення ЖІ, ПОШ, ДОм та МВЛ, які вказують на посилений розвиток дихальної мускулатури та зменшений опір дихальних шляхів борчинь.

Література:

1. Платонов В. Н. Теория адаптации и резервы совершенствования системы подготовки спортсменов (Часть 1) / В. Н. Платонов // Вестник спортивной науки. – 2010. – № 2. – С. 8–14.

2. Арзютов Г.Н. Методология теории поэтапной многолетней подготовки спортсменов в единоборствах / Г. Н. Арзютов, Ю. А. Бородин // Физическое воспитание студентов. – 2010. – N 2. – С. 7–10.

3. Туманян Г.С. Совершенствование физической подготовки борцов / Г. С. Туманян – М.: ГЦОЛИФК, 1983. – 40 с.

4. Радзієвський П. О. Зміна стану системи дихання, аеробної продуктивності та працездатності в процесі багаторічної спортивної підготовки // П.О. Радзієвський, М. П. Закусило, Т. Г. Диба [та ін.] // Наукові записки. Біологія людини. – 2001. – Т. 19. – С. 51-54.

5. Евдокимов Е. И. Особенности изминений функции внешнего дыхания под воздействием физической нагрузки / Е. И. Евдокимов, Т. Е. Одинець, В. Е. Голец // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. – 2008. – № 4. – С. 64-72.

6. Радзієвський П. О. Модельные характеристики функциональной системы дыхания лыжниц различной квалификации / П. О. Радзієвський, М. П. Закусило, Т. Г. Диба // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. – 2002. – № 1. – С. 46–53.

7. Романюк В. Комплексне оцінювання функціональних можливостей системи дихання волейболісток / В. Романюк, Ю. Деркач // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві : Збірник наукових праць . – 2008. – Т. 3. – С. 321-325.

8. Мясникова Е. Ф. Применение методов интервальной гиперкопнической гипоксической тренировки в ациклических видах спорта / Е. Ф. Мясникова, Е. В. Головихин, Т. Б. Зорина // Научно-теоретический журнал "Ученые записки". – 2009. – № 2. – С. 59-63.

9. Эрлих В.В. Состояние функции внешнего дыхания легкоатлеток высокой квалификации, специализирующихся в беге на средние дистанции / Эрлих В.В., Исаев А.П., Ежов В.Б. – Теория и практика физической культуры. – 2011. – № 4. – С. 38–41.

10. Старшов А. М. Спирография для профессионалов / А. М. Старшов, И. В. Смирнов. – М.: Познавательная книга «Пресс», 2003. – 76 с.