ЛІНГВОКОГНІТИВНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ПЕРЕКЛАДУ

Протягом кількох останніх десятиліть у науці, у тому числі й у лінгвістиці, на перший план висуваються питання стосовно суті людського мислення. Когнітивна наука, яка вивчає мислення людини, об’єднує ряд дисциплін, серед яких значна роль відводиться когнітивній лінгвістиці, відомій як наука, що вивчає способи отримання, обробки, зберігання та використання вербалізованих знань. Це знання про мову як таку, а також позначені з її допомогою знання про світ [6]. Знаннями про світ, що перебувають у фокусі уваги когнітивної лінгвістики, є не «дійсність» як така, а її образ, закарбований у людській свідомості. За Уілсоном, якою б системою ми не користувалися для упорядкування наших знань про світ, ця система залишається моделлю світу, яку не можна плутати із світом як таким [9, с. 11-12]. Тобто все, що ми відчуваємо та переживаємо, є інтерпретацією. Існування ментальних конструктів, або інтерпретацій, зумовлене такими факторами: 1) упорядкування, структурування фрагменту знань як «бази даних»; 2) залучення різноманітних когнітивних операцій як «процесора», що використовується для перетворення структур «бази даних». У зв’язку із цим доцільно буде дати визначення поняттю «когнітивна модель». Під когнітивною моделлю розуміють структуру бази даних із врахуванням когнітивних операцій, що застосовуються до неї [5]. Саме поняття «модель» не є новацією когнітивної лінгвістики. Його особливість у когнітивній лінгвістиці полягає у тому, що це поняття інтерпретують у два різні способи. З одного боку, під моделями розуміють одиниці свідомості людини. Дж. Лакофф характеризує ідеалізовані когнітивні моделі як структури людського знання [12, с. 68]. С.A. Жаботинська розвиває концепцію фреймових моделей як універсальних засобів людської когніції [14, с. 127 – 142]. Таким чином, когнітивну модель визначають як мисленнєву побудову, певну ідею, отриману в результаті умовисновків, які спираються на спостереження [8, с. 45-46].

Питання осмислення первинних і вторинних текстів, побудови когнітивної моделі їх перекладу (інтерпретації) є ключовими у перекладознавстві. У процесі перекладу актуалізується когнітивна сфера, а саме той фрагмент когнітивної сфери перекладача, який утворюється під час перетину когнітивних сфер автора вихідного тексту і перекладача. [3, с.7]. Проблема виділення одиниці перекладу є однією із найскладніших у перекладознавстві. Такі перекладознавці як А.Ф. Ширяєв, Л.С. Бархударов, Я.Й. Рецкер, А.В. Федоров детально розглядали питання виділення одиниці перекладу. Важливим зауваженням Л.С. Бархударова є те, що одиниці перекладу ототожнюються з одиницями мови, що виражають різні значення та мають різну протяжність у тексті. Він доходить висновку, що у різних ситуаціях в якості одиниці перекладу може виступати та чи інша одиниця мови [1].

У цьому дослідженні в якості одиниці перекладу ми обрали метафоричну одиницю тексту, а саме когнітивну метафору. Саме метафорика твору дозволяє реконструювати картину світу, закладену автором, зрозуміти особливості світосприйняття та світовідчуття письменника, а отже, адекватно перекласти такий твір [7, с. 217-220]. Метафоризація розглядається у вітчизняному та зарубіжному мовознавстві як вторинний номінативний процес, спрямований на збагачення словникового фонду мови. Теорія концептуальної метафори (ТКМ) [11] є однією із основних шкіл когнітивної лінгвістики. Відповідно до ТКМ, за метафорою як фактом мови та мовлення стоїть метафора як когнітивний механізм, призначений для обробки інформації про абстрактні об’єкти, що перцептивно не сприймаються. В концептуальній метафорі має місце взаємодія не лише окремих концептів, але й цілих доменів, які включають різні суміжні концепти. Згідно ТКМ, в концептуальній метафорі здійснюється взаємодія цільового та вихідного концептів чи доменів. У когнітивній лінгвістиці доменом, або концептосферою, називають будь-яку цілісну область концептуалізації, відносно якої визначається значення мовного знаку [13, с. 505-510]. В широкому розумінні доменом може бути будь-який концепт чи область досвіду. Цільовий концепт, що осмислюється за допомогою метафори, є концептуальним референтом. Вихідний концепт, що порівнюється з ним, є концептуальним корелятом. Референт і корелят повинні належати до різних понятійних просторів [4, с. 13-16].

Розглянемо приклад перекладу когнітивної метафори на матеріалі твору Джона і Стейсі Елдредж «Чарівна. Таємниця жіночої душі». Цей твір розповідає про жінку та її божественну суть. Текст належить до популярної літератури релігійного спрямування, тому повсякчас використовується християнська метафора для номінації різноманітних явищ життя, вона виконує когнітивну функцію, має експресивний, антропоцентричний характер. Ми розглянемо приклад перекладу когнітивних метафор концептосфери ЖІНКА-БОГ: Eve was given to the world as the incarnation of a beautiful, captivating God - a life-offering, life-saving lover, a relational specialist, full of tender mercy and hope[10, с. 44]. - Єва була дана Богові як втілення прекрасного, чарівного Бога – коханця, що дарує і рятує життя, фахівця зі взаємин, сповненого милосердя і надії [2, c. 54].

Виділяємо концептосферу ЖІНКА-БОГ: домен - ЖІНКА – референти Єва – втілення прекрасного чарівного Бога - коханець, що дарує і рятує життя - фахівець зі взаємин. Перекладач Остап Гладкий намагається передати асоціативний зв’язок й образний смисл метафор шляхом збереження всіх сем, що є у вихідній метафоричній одиниці. Проте прагматична функція тексту-оригіналу втрачена: по-перше, через те, що перекладач замінює вихідний вираз was given to the world на «була дана Богові». Отже, у перекладі Бог ототожнюється з усім світом, що, по суті, наводить на взаємозв’язок із елементами язичницького культу, у якому Бог перебуває у всьому, що нас оточує, тобто Бог є світом. З іншого боку life-saving, на нашу думку, недоцільно перекладати як «той, що рятує життя», оскільки втрачається первинний сенс повідомлення, що говорить про здатність жінки народжувати, давати життя, продовжувати його, підтримувати, але не рятувати. Жінка – це мати. Єва – мати, яка продовжує рід. Єва – уособлення Бога, який дарує життя. Перекладач вдало дібрав відповідники препозитивних атрибутивних конструкцій beautiful, captivating, підкреслюючи жіночу сторону Бога через означення «прекрасний, чарівний». Також, на нашу думку, переклад словосполучення a relational specialist як «фахівець зі взаємин» є невдалим, оскільки точна семантична передача семантичних компонентів не передбачає повноцінного прагматичного потенціалу. Українською мовою цей вираз звучить занадто офіційно, неначе назва посади, хоча, насправді, це одна із метафоричних характеристик Бога, який знає усе про взаємини. Ми пропонуємо переклад цього виразу із залученням постпозитивного дієприкметникового звороту «який розуміється на взаєминах».

Отже, маємо зауважити, що тексти релігійної спрямованості перекладають зазвичай якомога точніше дотримуючись тексту-оригіналу. Проте перекладач має зважати на передачу метафорики, оскільки часто вираз, який звучить доцільно мовою оригіналу, під час перекладу має зовсім інше прагматичне навантаження, а, отже, інший вплив та реакція реципієнта, навіть за умови точної передачі семантичних компонентів повідомлення. Отож, перекладачеві необхідно зважати на характер та специфіку тексту-оригіналу.

Література:

1. Бархударов Л.С. Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории перевода. – М.: Междунар. отношения, 1975. – 240 c.

2. Елдредж Джон, Стейсі. Чарівна: Таємниця жіночої душі / З анг. пер. Остап Гладкий. – Львів: Свічадо, 2011. – 248 с.

3. Евстафова Я. А. Лингвокогнитивные аспекты перевода антропоцентрических концептуальных метафорических моделей (на материале английской художественной литературы конца ХІХ – ХХ века): автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.20 “Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание” / Я. А. Евстафова. – Челябинск, 2011. – 24, [7] с.

4. Жаботинская С. А. Концептуальный анализ фреймов // Вісн. Черкаськ. ун-ту. Сер. Філол. науки. – Черкаси, 1999. – Вип. 11. – С. 12 – 25.

5. Жаботинская С. А. Модели репрезентации знаний в контексте различных школ когнитивной лингвистики : интегративный подход / С. А. Жаботинская // Типы знаний и проблема их классификации. – М.; Тамбов: Изд-во Тамбов. гос. ун-та, 2008. – С. 61−74.

6. Кубрякова Е.С. Роль словообразования в формировании языковой картины мира // Б.С. Серебренников (ред). Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира. – М.: Наука, 1988. – С. 141 – 172.

7. Романюга Н. В. Відтворення метафоричної образності при перекладі української прози англійською мовою (на матеріалі оповідання В. Винниченка "Голод") / Романюга Н. В. // ВІСНИК Житомирського державного університету імені Івана Франка (38). – Житомир, 2008. – С. 217 – 220.

8. Солсо Р.Л. Когнитивная психология: Пер. с англ. – М.: Тривола, М.: Либерия, 2002. – 600 c.

9. Уилсон Р.А. Космический триггер. Пер. с англ. – Киев: Янус, 2000

10. Eldredge John, Stasi. Captivating: Unveiling the Mystery of a Woman's Soul. – Nashville, Tennessee: Thomas Nelson Inc, 2007. – 238 p.

11. Lakoff G. Metaphors we live by / J. Lakoff, M. Johnson. - Chicago: University of Chicago Press, 1980. – 239 p.

12. Lakoff, G. Women, fire, and dangerous things: What categories reveal about the mind. – Chicago: The University of Chicago Press, 1987.– 614 p.

13. Langacker R.W. Foundations of cognitive grammar. V. 1: Theoretical prerequisites / Langacker R.W. – Stanford, CA : Stanford University Press, 1987. – XI. – 516 p.

14. Zhabotynska S.A. Shorts, Breeches, and Bloomers: Plurality in Blends // Hougaard A., Steffen N. L., eds. The Way We Think. Odense Working Papers in Language and Communication. – Odense: University of Southern Denmark, 2002. – No 23. – V. 2. – P. 127 – 142.

Науковий керівник: старший викладач, Журавльова Оксана Михайлівна