Однією з найбільш актуальних мовознавчих проблем останніх десятиліть є зв'язок мови народу з його національною культурою. У цьому зв’язку набуває актуальності вивчення тих аспектів мови, які певним чином відображають національну ідентичність та специфіку певного народу – носія цієї мови. Одним із таких аспектів є фразеологія. Визначення семантичних особливостей фразеологізмів будь-якої мови дає підстави стверджувати, що компонентний склад фразеологізмів, навіть дуже близьких мов, має свої відмінності. Дане дослідження присвячене фразеологізмам-кольоризмам поширених у всіх мовах.
Феномен кольору цікавив людство з давніх-давен. Спроби розробити теорію кольору сягають ще часів Платона. Ґрунтовно колір як фізичне явище описав І.Ньютон. Люди намагалися пояснити це явище, з’ясувати його дію на мозок і психіку. Однак говорити про колір як про щось визначене не можна, це зумовлено неоднаковим сприйманням даного явища різними людьми. Недивлячись на це різноманітні дослідження феномену «колір» відбуваються постійно. Так, вивченням фізичних якостей спектральних кольорів займається кольорознавство. А вивчення психологічного впливу певних сполучень кольорів – кольорових гармоній - складає предмет естетики кольору.
Уявлення про колір як властивість об'єктів відображати дійсность формується у людини на основі багаторічного особистого зорового досвіду. Житейське поняття про природу кольору відображається в нашій мові, утворюючи різні словосполучення з колірними прикметниками: «blue sea» -«синє море», «green apple» - «зелене яблуко», «white wall» - «біла стіна» та ін. Але природа - велика загадка, і було б неправильним співвідносити колір з предметами зовнішнього світу . У зв'язку з цим К. Юнг пише, що «дійсна природа явищ ... завжди виявляється більш складною, ніж це випливає з безпосередніх спостережень, ... тому немає нічого дивного, що й уявлення про природу світла і кольору, засновані на повсякденному досвіді» [7].
Характерною особливістю чорного кольору є те, що для всіх народів він символізує «погане». В західній традиції це смерть, траур, скорбота, меланхолія, приниження, руйнування. Однак не завжди чорний – символ зла. Це і колір покаяння. Доведено, що чорний колір, як і білий, захищає від дії шкідливої енергетики. Ось чому представники духовенства різних країн і вірувань носять чорну одіж.
Чорний - символ темряви, зла і смерті. Взагалі, всіх злих сил, процесів гниття і затемнення. Тому сторона світу чорного кольору є Північ, а пора року - зима; пора доби - ніч; а напрям - вліво і вниз, тобто в протилежну сторону від руху яскравого Сонця. Чорний - ознака загибелі всього живого, бо живе любить і прагне світла. Цей колір світло «ненавидить», тому постійно по-своєму знищує його – поглинає, виступає символом глибокої жалоби і тяжкого горя. В давнину - слуга Чорнобога і Мари та інших чорних демонічних і хтонічних (тобто підземних) лихих сил [6].
З колоронімом «black» в англійській мові існують такі фразеологічні одиниці як «things look black» - «здається безнадійним», «black as hell» - «непроглядна темрява», «black as sin» - «похмурий», «to know black from write» - «сам собі на думці», «black and blue» - «весь в синцях» та ін. До складу деяких вільних словосполучень лексема «black» увійшла у переносному значенні. У такому значенні фразеологізму ця семантика компонента була взята за основу. Виразно проступають наступні значення лексеми «black»:
-
поганий, страшний – «devil is not so black as he is painted» - «не такий він вже поганий, як його зображують», «to depict in black colours» - «представляти в поганому світлі», «to paint smth. Black» - «показувати в найгірших тонах»;
-
нещасливий, важкий – «a black year» - «чорний, нещасливий рік», a «black day» - «важкий, поганий день»;
-
похмурий, поганий – «black looks» - «похмурі, несхвальні погляди», «to look black» - «мати незадоволений, похмурий, злий вигляд», «things look black» - «справи погані».
Існує група фразеологічних одиниць, яких об’єднує значення «потрапляти в немилість». Вираз «the black book» означає «чорна книга до якої заносять прізвища осіб, що підлягають покаранню». З ним пов’язані такі фраземи, як «black books» - «немилість», «to be in one’s black books» - «бути зневаженим кимось», «black list» - «чорний список» та «black mark» - «занесення до чорного списку». Негативне значення цим фразеологічним одиницям надає саме колоронім «black». Дана назва кольору в деяких фраземах може позначати «нечесність», наприклад: «black conscience» - «чорна, нечиста совість», «black market» -«чорний, спекулятивний ринок» [5].
Інші фразеологізми-метафори з компонентом «black» також у своїх значеннях «black» будуть містити «темнее», «сумне» начало:
-
чорний – «as black as a crow’s wing», «as black as a raven», «as black as a coal», «as black as ink» (дуже чорний);
-
темний, чорний – «as black as hell», «as black as my hat», «as black as pitch» - «зовсім темно, нічого не видно: хоч в око стрель»;
-
темний, похмурий (про людину) – «as black as a thunder cloud», «as black as sin», «as black as thunder» - «хмара – хмарою»;
Повною протилежністю чорного кольору є білий. У слов’ян білий походить від світла та вогню. Білизна – символ краси, любові. На заході цей колір означає святість, чистоту, відвертість, спокій, тріумф духа над плоттю. В той же час у східній традиції білий – символ неба, траур, це кінцевий пункт яскравості та світла, панування добрих сил [2].
Білий колір - символ невинності, чистоти й радості. Він – нейтральний, в ньому закладена чарівна сила денного сонячного світла, що виражає спорідненість із Божественною силою. Цей колір багатий своєю чистотою, бо несе в собі всю гаму веселкових кольорів, на які розпадається, коли зустрічається з чистими краплями небесної води. Тож у його небесно-світлій чистоті - гармонія всіх кольорів, як в Богові - гармонія цілого світу.
В білих кольорах відбувається Служба Божа на Різдво Христове, Вознесіння і Переображення Господнє, а також на Благовіщення і ранкова Служба на Великдень. На знак того, що людина приходить у світ для світлих справ, обряд хрещення здійснює священик, одягнутий в білі ризи... Тож білий колір - то символ створеного Богом світу, в якому спостерігається розмаїття явищ, з ним пов'язане все видиме, осяяне небесним світлом. В давнину - це колір Білобога, а також колір ангелів, святих і праведників. Білий колір і небесне світло - поняття символічно однозначні, бо з ними пов'язані наступні явища сторона світу - Схід, пора року - весна, пора доби - ранок, а напрям руху -тільки вперед, бо попереду чекає світле і радісне, що нам приносить Сонце. Білий колір - осереддя світлого «правого» світу [6].
Білий - це колір миру, спокою: «to wave / show / fly the white flag» - здатися; показати мирні наміри і добру волю; «white alert» - відбій повітряної тривоги, а сигнал, що небезпека минула; «to stand in a white sheet» - публічно каятися. Але в білого є і негативні значення: хвороба, страх, переляк, самотність, хвилювання: «to be / look white as sheet (ghost, death)» -дуже сильно збліднути (зазвичай від страху або хвилювання); «to be white – hot» - бути розлюченим, доведеним до сказу; «white – knuckle» - подія або подорож, яке викликає сильне хвилювання через його небезпеку. Цей колір може так само означати боягузcтво: «white feather / liver» - боягуз.
Колірний компонент «white» крім значення «білий», асоціюється також з прикметником «чистий», «цнотливий», «блідий» («a white wedding» - «весільна церемонія, всі атрибути якої підкреслюють цнотливість нареченої», «white light» - «чесне, неупереджене судження»); to turn white - збліднути, побіліти; «white lie» - «свята брехня»; cвята брехня - це брехня, сказана для того, щоб не засмучувати кого - небудь, а не з метою вигадки або шкоди комусь; «white night» - «ніч без сну»; «to stand in a white sheet» - «публічно каятися» (To save his life, he had to stand in a white sheet. - Щоб врятувати своє життя, йому необхідно було публічно покаятися); «white elephant» - а) індійський слон, б) що-небудь обтяжливе, невигідне; подарунок, від якого не знаєш, як позбутися; «white crow» - «біла ворона, рідкість» «to bleed white» - а) знекровити, б) обібрати до нитки, викачати гроші [5].
Отже, ми розглянули психологічне тлумачення та найчастіші випадки вживання тих кольорів, які зустрічаються у компонентному складі фразеологізмів англійської мови найчастіше.
Література:
-
Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие/ Р. Арнхейм - М., 1974.
-
Бастид Р. О чем говорят цвета. Мифы и символы /Р. Бастид // «Курьер ЮНЕСКО», 1958, №6.
-
Иттен Иоханнес Искусство цвета/ Иоханнес Иттен - М.: Изд. Д. Аронов, 2000.
-
Кузин В.С. Психология живописи / В.С. Кузин - М.: Оникс 21век, 2005.
-
Кунин А.В. Английская фразеологія / А.В.Кунин – М., 1970.
-
Миронова Л.Н. Семантика цвета в эволюции психики человека / Л.Н. Миронова // Проблема цвета в психологии - М., 1993.
-
Юнг К.Г. Феномен духа в искусстве и науке / К.Г. Юнг - М., 1992.
Науковий керівник – старший викладач Третяк Л.І.