АУТСОРСИНГ В БАНКІВСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Останнім часом аутсорcинг перетворився на один із стратегічних напрямів політики банків. Він успішно розвивається за кордоном, а в Україні поки що не набув широкого поширення, хоча його застосування може дати певні переваги для банку, що і зумовлює актуальність даної теми.

Дослідження в галузі аутсорсингу здійснювали такі вчені, як Белоглазова Г.Н., Войченко С.А., Нікітіна Т.В., Мошкова М., Солодка О. та ін.

Аутсорсинг (з англ. outsourcing: (outer-source-using): використання зовнішнього джерела, ресурсу) – передача організацією на основі договору певних виробничих функцій на обслуговування іншої компанії, що спеціалізується у відповідній області. На відміну від послуг сервісу і підтримки, що мають разовий характер і обмежені початком і кінцем, на аутсорсинг найчастіше передаються функції по професійній підтримці безперебійної роботи окремих систем та інфраструктури на основі середньо- і довгострокового договору (не менше 1 року) [1. c. 101].

Історично аутсорсинг першими почали розвивати промислові компанії. Рівень розвитку аутсорсингу на європейських підприємствах різний. Найбільше досягли успіху в цьому англійські компанії: частка підприємств, які використовували аутсорсинг хоча б у відношенні однієї функції, у загальній чисельності підприємств становить у Великобританії 90%, тоді як у Швейцарії - 74%, Німеччини - 70%, Швеції - 54%, Італії - 38%, Іспанії - 32% і Франції - 28%.

Банки стали швидкими темпами розвивати аутсорсинг із початку 1990-х років, що було зв'язано не тільки з їхнім прагненням знизити витрати, але й з дією таких факторів, як загострення конкуренції на ринку банківських і фінансових послуг, необхідність адаптації до вимог глобального ринку, у тому числі й шляхом здійснення операцій із злиття і поглинання, перегляд традиційних бізнес-моделей під впливом новітніх інформаційно-комунікаційних технологій (особливо Інтернету) [2, c. 60].

Залежно від обсягу функцій, що виконується спеціалізованою організацією, можна виділити такі види аутсорсингу:

- договір повного аутсорсингу, за яким у розпорядження виконавця на час дії контракту виділяється штат співробітників, а інколи і активи замовника;

- договір часткового аутсорсингу, при якому переважна частина підрозділів залишається у віданні замовника;

- договір сумісного аутсорсингу є відносинами, коли обидві сторони виступають партнерами у комерційній діяльності;

- договір проміжного аутсорсингу, як правило, застосовується у випадку, коли банк, маючи своїх фахівців з високим рівнем кваліфікації, передає управління цими підрозділами третій стороні;

- договір трансформаційного аутсорсингу, коли банк-замовник запрошує виконавця, який повністю виконує роботу підрозділу, розробляючи і створюючи новий кінцевий продукт і передаючи його клієнтові (такий вид аутсорсингу відрізняється від повного лише тим, що перехід співробітників і активів не є остаточним: після завершення проекту клієнт знову отримує повний контроль над ними) [3].

Зовнішньому виконанню можуть бути передані будь-які не профільні функції банку. На практиці, найбільш поширеними формами реалізації аутсорсингу є передача таких функцій, як:

• охорона банку;

• прибирання;

• ІТ послуги;

• маркетингові послуги;

• консалтингові послуги;

• юридичні послуги.

Можна навести кілька прикладів використання аутсорсингу українськими банками. Першим є передача банкоматів «Дельта-банком», кількома дирекціями «Райффайзен Банку Аваль» та «Альфа-Банком» на аутсорсинг «Українському процесінговому центрі» (UPC). Зокрема для «Дельта-Банку» UPC надає аутсорсингові послуги по всій Україні, для «Райффайзен Банку Аваль» - у Київській, Черкаській та Донецькій областях, а «Альфа-Банк» отримує послугу з управління банкоматною мережею у Київській та Донецькій областях. А от «Укрсиббанк» свої банкомати на аутсорсинг передав дочірній компанії Euronet Worldwide – «Євронет Україна» з попереднім їх продажем даній компанії.

Наступним прикладом є передача «ВТБ Банком» на аутсорсинг обслуговування системи бюджетування у «Сітронікс Інформаційні Технології». Особливої уваги потребує унікальний в Україні проект по передачі на аутсорсинг «Промінвестбанком» розрахунку заробітної плати для більше, як 3000 співробітників по 40 філіям у восьми областях України кадровому холдингу «АНКОР». Банк від даного проекту отримав дві основні вигоди – це зменшення витрат на утримання бухгалтерів по розрахунку заробітної плати та економія коштів на впровадженні програмного забезпечення для цього.

Потенційним напрямком розвитку аутсорсингу можна вважати ІТ-аутсорсинг. Це пояснюється тим, що в банках існує велика кількість клієнтських заяв для обробки яких дуже вигідно використовувати аутсорсинг ІТ послуг, що значно пришвидшує процес їх обробки. Найбільш поширеними послугами ІТ-аутсорсингу є розробка і супровід програмного забезпечення, що полягає в усуненні помилок програмного забезпечення і підтримці діючих вимог законодавства. Перевагами ІТ аутсорсингу є зменшення затрат, з підвищенням ефективності клієнтського сервісу. Всі банки є потенційними споживачами того або іншого виду IT-аутсорсинга, проте реально небагато з них користуються подібною послугою – попит ще тільки формується, що пов’язано з ризиками для банків у цій галузі. Клієнтами даного виду аутсорсингу є близько 200 банків в Україні, наприклад «Укрсоцбанк» та Piraeus bank. Зокрема перший перейшов на повне обслуговування інформаційних систем банку та управління інформаційною структурою ІВМ на наступні 10 років, а другий – передав частину своїх обчислювальних потужностей єдиному в Україні Центру обробки даних.

Найбільшого поширення аутсорсинг набув у період кризи. Це зумовлено тим, що в період економічного спаду всі компанії, у тому числі і банки шукали спосіб зменшити свої витрати. А головною перевагою використання аутсорсингу на підприємстві і є зменшення витрат. Для прикладу, якщо банк наймає для виконання певних послуг якусь сторонню компанію, то до ціни на ці послуги він сплачує ПДВ, що становить додатково 20 % від суми. Якщо банк самостійно забезпечує виконання цих функції, то він наймає працівників, яким змушений виплачувати заробітну плату, а додатково до неї нарахування на Пенсійний фонд та інші фонди соціального страхування, що становлять 36,76 % на фонд заробітної плати, також додатково потрібно нести витрати на навчання працівників, обладнання робочих місць, компенсації. За умови, що виплати на заробітну плату і на оплату послуг (без ПДВ) рівні, то банк зможе з економити більше 20 % коштів цих витрат, що повинні були спрямовуватись на ці функції, при використанні аутсорсингу і використання послуг сторонньої компанії. Це зокрема дозволить використовувати ці кошти на розширення власної діяльності чи інвестиції.

В Україні аутсорсинг, ще активно розвивається і не набув такого широкого поширення. Тому варто виділити переваги і недоліки його використання банками.

Переваги використання аутсорсингу

- концентрація банку на основних цілях бізнесу;

- можливість використання досвіду аутсорсингової компанії у певних ситуаціях;

- економія коштів банку;

- надійність і стабільність виконання переданих функцій аутсорсинговою компанією;

- гарантована якість послуг, що надається аутсорсинговою компанією;

- гнучке управління ресурсами банку.

Недоліки використання аутсорсингу

- відсутність довіри банків до постачальників аутсорсингових послуг;

- небезпека розкриття конфіденційної інформації та потенційний конфлікт інтересів;

- поєднання культури двох компаній, що уповільнює здатність реагувати на зміни в ринковому середовищі та вирішення проблем в аварійних ситуаціях;

- відсутність чіткого нормативного регулювання даних процесів в Україні;

- можливість недостатньо високого рівня професіоналізму аутсорсера;

- можливість банкрутства та шахрайства аутсорсингової компанії.

Таким чином, розвиток аутсорсингу в Україні в період кризи значно збільшився, хоча широкого розповсюдження він не набув, що пов’язано із значними проблемами його розвитку та ризиками для банків. Хоча ті банки в Україні, що його використовують отримують ряд переваг, основними з яких є зменшення витрат банку та зосередження на основному бізнесі, що свідчить про те, що аутсорсинг є складовою стратегічної політики банків.

Література

1. Волченков С. А., Никитина Т.В. Банковский аутсорсинг: теоретическое и практические аспекты / под. ред. Г. Н. Белоглазовой. – СПб, 2010. – с. 99-105.

2. Мошкова М. Аусорсинг в системі управління банківською діяльністю / М. Мошкова // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. – 2007. - № 92. – с. 59 – 61.

3. Бєліков О. Аутсорсинг як делегування функцій управління /О. Бєліков [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://justinian.com.ua/article.phpid735.

Науковий керівник: Грудзевич Ю.І.