ДОДАТКОВІ ЗАХОДИ ПРОТЕКЦІОНІСТСЬКОГО ХАРАКТЕРУ КРАЇН G20 ПІД ЧАС ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ

Кількість нових заходів (антидемпінгові мита, компенсаційні заходи і заходи безпеки), введених країнами G20, як і раніше росте, але повільніше, ніж у минулому. Секторами, що найбільш серйозно постраждали від обмежувальних заходів протягом цього періоду є в основному електронні прилади, мінеральне паливо і масла, а також обладнання і механічні пристрої. У деяких секторах, які вже були досить сильно захищені до кризи, продовжують залишатися обмежувальні заходи. Це створює небезпеку хронічного захисту цих секторів, що перешкоджає їх структурній перебудові і зменшує конкурентоздатність для експорту за кордон.

Останні кілька місяців спостерігається небезпечне збільшення протекціоністського тиску, що генерує глобальні дисбаланси, в той час, як політичний консенсус щодо користі відкритої торгівлі та інвестицій вже на межі з таким високим рівнем безробіття в багатьох країнах G20. Обмеження торгівлі не може виправити ці дисбаланси, але воно може легко спровокувати ситуацію, що серйозно загрожуватиме зайнятості та економічному зростанню в усьому світі.

Одним із напрямків зовнішньоторговельної політики є застосування протекціоністських заходів, які мають суперечливий характер. З одного боку, використання таких заходів надає їм суттєву підтримку і тим самим прискорює розвиток економіки. З іншого боку, використання тих же заходів може загальмувати розвиток економіки, якщо підтримуються неконкурентоспроможні і безперспективні підприємства. За такої політики може посилитись нелегальне ввезення товарів. Також застосування протекціоністських заходів може послабити стимули щодо технічного прогресу, що призведе до падіння конкурентоспроможності національних товарів. Крім того, торгові партнери можуть застосувати відповідні заходи щодо експорту товарів тієї країни, яка нанесе їхній економіці збитків. Таким чином, розумна протекціоністська політика повинна бути орієнтована на перспективу.

Світова фінансово-економічна криза спричинила нову хвилю протекціонізму, яка може викликати торгівельні війни. В умовах різкого спаду економічної активності в багатьох країнах підвищився рівень застосування протекціоністських та інших дискримінаційних торговельних заходів .

Наразі протекціонізм вважається агресивною політикою по відношенню до інших країн, який провокує у відповідь агресивні заходи. Обсяг світової торгівлі в 2009 році скоротився на 12% . Розвиток світової економіки і світової торгівлі в умовах світової кризи дуже часто порівнюється з Великою Депресією минулого століття, коли падіння світової торгівлі було жорстоким (світова торгівля скоротилась на 2/3 за три роки). Таке падіння було зумовлено практикою торгівельного протекціонізму, започаткованою у США Актом про тариф Смута-Хоулі, з метою захисту бізнесменів і фермерів США, що призвело до торгової війни, оскільки торгові партнери США у відповідь застосовували подібні заходи. За чотири роки дії Акту про тариф Смута-Хоулі зазнали великих втрат майже всі американські виробники, які постраждали від аналогічних протекціоністських обмежень з боку країн, які імпортували їх продукцію.

Однак на сьогодні наслідки світової економічної кризи виявилися ще більш суворими. Основною причиною стало зниження споживчого попиту у всьому світі і, насамперед, у США та інших розвинених країнах. Скороченню обсягів торгівлі сприяли також підвищення державних мит, внутрішніх субсидій і застосування додаткових антидемпінгових заходів. Незважаючи на домовленості світових лідерів, досягнуті в ході антикризового саміту країн «Великої двадцятки», багато країн посилили протекціоністські заходи. Це вплинуло на обсяг світової торгівлі не менше, ніж зниження попиту.

Протекціоністський характер носили більшість заходів податкового і фінансового стимулювання, такі як: пряма державна підтримка галузей економіки, підтримка підприємств, інші субсидії, а також вимоги купувати, орендувати, інвестувати. Деякі з цих заходів є порушенням режиму вільної торгівлі, підривають умови конкуренції і впливають на прийняття рішень про вибір місця інвестицій і виробництва. Багато країн, що розвиваються не мають можливості застосовувати такі заходи підтримки і внаслідок цього можуть послабити конкурентоспроможність своєї продукції на ринках. Ці протекціоністські заходи були прийняті, незважаючи на обіцянки утриматися від них, особливо з боку урядів групи країн «Великої двадцятки».

Згідно з даними СОТ нові заходи, які обмежують імпорт і були встановлені групою країн «Великої двадцятки» з 1 вересня 2009 року до середини лютого 2010 року, складають близько 0,7% імпорту групи країн «Великої двадцятки», або близько 0,4% від загального світового імпорту.

З 1 вересня 2009 року спостерігалось кілька випадків збільшення тарифів на імпорт товарів, початок нових торговельних розслідувань (антидемпінгові, компенсаційні та захисні), а також застосування деяких нетарифних заходів і обмежувальної практики державних закупівель.

Організація Global Trade Alert, яка була створена в 2008 році з метою оцінки глобального протекціонізму, спричиненого світовою фінансовою кризою, повідомила, що уряди багатьох країн, не дивлячись на стабільність економіки, продовжують застосовувати нові протекціоністські заходи.

В грудні 2009 року Global Trade Alert підрахувала 305 дискримінаційних заходів, а через місяць вже 367. Заходів по лібералізації зовнішньої торгівлі було всього 18. Проти кожної з десяти країн з найбільшою часткою в світовій торгівлі було використано понад 100 протекціоністських методів захисту. При цьому, якщо з листопада 2008 року країни «Великої двадцятки» застосовували 2/3 всіх дискримінаційних заходів, то спочатку оздоровлення світової економіки (з кінця 2009 року) вже чотири з п’яти.

Україна стала одним із світових лідерів по захисту внутрішнього ринку. Україна, Білорусія і Китай знаходяться на сьомому місці по використанню протекціоністських методів захисту. Лідер рейтингу Алжир, захистив 54 секторів економіки, ЄС – 35, а Україна – 23. Росія також найактивніше захищала внутрішній ринок і більше всіх постраждала від протекціонізму інших країн. Крім цього Росія зайняла друге місце за кількістю дискримінаційних заходів (42), четверте – за кількістю торгівельних партнерів, які постраждали від національного протекціонізму (132), п’яте – за кількістю захищених секторів (25). Країни ЄС лідирують в рейтингах за кількістю дискримінаційних заходів (123) і торгівельних партнерів, які зазнали втрат від протекції (149).

Отже, фінансова криза привела до різкого скорочення обсягу міжнародної торгівлі з кінця 2008 року до другого кварталу 2009 року, насамперед, через різке скорочення попиту на імпорт в розвинених країнах. За цей період обсяги торгівлі скоротилися від 30 до 50%, що найбільше вплинуло на країни-експортери Азії.

Загальна кількість нових захисних заходів за перші три квартали 2009 року збільшилась на 30,3 % у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року. Лідерами в ініціюванні тріади нових захисних заходів були країни, що розвиваються (68,2 % заходів). Решта (31,8 %) припадає на розвинуті країни.

У четвертому кварталі 2009 року була помітна тенденція значного скорочення введення нових бар’єрів серед заходів торговельного захисту. Кількість нових розслідувань зменшилась на 23,8 % у порівнянні з четвертим кварталом 2008 року. Перший квартал 2010 року є другим кварталом поспіль, під час якого також спостерігається значне зниження застосування нових торговельних захисних заходів. Протягом цього періоду країнами-членами СОТ було розпочато лише 27 нових розслідувань, що на 20,1 % менше в порівнянні з першим кварталом 2009 року.

У період спаду світової економічної активності очікувалося, що поточна глобальна економічна криза призведе до значного збільшення ініціювання нових антидемпінгових розслідувань. Проте таке збільшення спостерігалося лише з середини 2008 р. до 2009 р. Беззаперечними лідерами в ініціюванні антидемпінгових розслідувань та застосуванні антидемпінгових заходів були Індія, США, країни ЄС, Аргентина, Австралія, Південна Африка, Бразилія, Китай, Канада, Туреччина.

Взагалі, з 1995 року до липня 2010 року було запроваджено 143 компенсаційних заходів (усього ініційовано 250 розслідувань). Лідерами в ініціюванні компенсаційних розслідувань та застосуванні компенсаційних заходів є США, ЄС, Мексика, Бразилія, Південна Африка, Аргентина, Нова Зеландія. Позови стосувалися, насамперед, індійської і китайської продукції — 30 і 21 заходів відповідно.

Кількість спеціальних захисних розслідувань, як і компенсаційних, істотно зросла в 2009 році і становила 25 розслідувань. Проте це збільшення спостерігалось в основному в першій половині 2009 року, причому більшість з цих досліджень були припинені протягом року без прийняття заходів, що є очевидним, оскільки спостерігалось скорочення обсягів світової торгівлі. За два квартали 2010 року було ініційовано 18 спеціальних захисних розслідувань, з них 2 завершено встановленням захисних заходів.

В умовах глобальної економічної кризи збільшується кількість застосувань протекціоністських імпортно-обмежуючих заходів. Не дивлячись на це, кількість антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних захисних заходів починаючи з кінця 2009 року була обмеженою. Найінтенсивніше такі обмежуючі заходи використовували країни, що розвиваються. Наразі лідером в ініціюванні тріади захисних розслідувань є Індія. Найбільше порушено розслідувань відносно китайської продукції. Не дивлячись на незначну кількість застосування торговельних захисних заходів в умовах глобальної економічної кризи, спостерігається тенденція до збільшення випадків, пов’язаних з зворотною реакцією тих країн, проти яких були започатковані розслідування.

Література:

1. WTO Report On G20 Trade And Investment Measures (14 June 2010).

Науковий керівник: д.е.н., проф. Шнирков О.І.