ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕГІОНАЛЬНОГО ПРОМИСЛОВОГО МАРКЕТИНГУ В УМОВАХ РОЗВИТКУ РЕСУРСОДЕФІЦИТНОГО РЕГІОНУ

В сучасних умовах одним з найбільш важливих компонентів економічного розвитку значної кількості регіонів є промисловість. Розробка промислового маркетингу для українських підприємств є першочерговим завданням економічного розвитку і служить основою діяльності промислових підприємств.

Промисловий маркетинг має безліч типів і видів. У кожному конкретному випадку вибір залежить від сформованої ситуації і очікуваних результатів. Кожен тип і вид промислового маркетингу передбачає використання специфічних прийомів організації та здійснення ринкової діяльності.

Виходячи з аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури [1,2,7] можна виділити три основні етапи, які відображають еволюцію концепції промислового маркетингу в процесі розвитку ринкових відносин.

Перший етап характеризувався домінуючою роллю промислового виробника. Промислові підприємства виробляли продукцію виробничого призначення та поставляли її на ринок, орієнтуючись, головним чином, на свої технологічні можливості і ресурсну забезпеченість виробництва. Перший етап характеризувався незначною конкуренцією і незначними вимогами до якості продукції, тому концепцію промислового маркетингу, на цьому етапі можна визначити як «концепцію пасивного збуту».

На другому етапі відбувалося зростання промислового виробництва в країнах з розвиненою економікою, посилення конкуренції та насичення промислового ринку. На такому ринку промислові виробники не могли диктувати свої умови промисловим споживачам, у яких з'явилася можливість вибору товару з великої кількості альтернативних пропозицій, як наслідок, підвищилася роль підрозділів збуту промислових підприємств, сформувалася «концепція активного збуту».

Для третього етапу характерні науково-технічний прогрес, загальна конкуренція промислових виробників функціонально однорідних груп товарів промислового призначення, що визначило формування в цей період еволюції «концепції активного впливу маркетингу» на промислове виробництво.

У вітчизняній та зарубіжній літературі сутність промислового маркетингу полягає у створенні для клієнтів споживчої вартості товарів і послуг, які спрямовані на задоволення потреб організацій і досягнення їх цілей [5, С21]. Ця ідея і становить відому концепцію промислового маркетингу.

Найважливішою особливістю промислового маркетингу, що характеризує його масштаб в рамках національної економіки, є його місце в економічному механізмі країни. Особливо актуальний промисловий маркетинг на регіональному та міжрегіональному ринках, де в результаті приватизації промисловості в період формування ринкових відносин з'явилося безліч не пов'язаних між собою суб'єктів господарювання, орієнтація виробництва яких на виготовлення кінцевої продукції була нездійсненна або вимагала значних інвестицій.

Промисловий маркетинг в цьому напрямі виступає не тільки як комунікатор, але і як інструмент, що дозволяє оцінити ефективність комунікацій і розвивати їх у бік підвищення взаємовигідності (прибутковості), що в кінцевому рахунку підвищить ефективність регіонального виробництва.

На сьогодні, економіка України залежить від рівня розвитку економіки регіонів, тому що основна господарська діяльність здійснюється в регіонах. Для підвищення конкурентоспроможності промисловості регіонів на внутрішньому ринку та в рамках світових глобалізаційних процесів необхідне створення системи управління промисловим маркетингом, який би максимально використовував ресурсно-виробничий потенціал регіональних промислових підприємств. Тому при функціонуванні регіональної системи управління виникає об'єктивна необхідність виходити з вимог діючих специфічних факторів.

Виходячи з аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури, можна виділити основні фактори, що впливають на регіональні особливості системи управління промисловим маркетингом в регіоні [1,2,3,7]. До факторів, що відображають промислове середовище регіону, відносяться: технічні, технологічні, кадрові, просторові, фактори організаційної структури та інформаційні. Кожен із зазначених факторів являє собою сукупність можливостей для досягнення цілей системи управління промисловим маркетингом в регіоні.

Наступна група факторів, які впливають на регіональні особливості системи управління промисловим маркетингом, включає параметри макро-і мікросередовища регіону, які утворюють маркетингове середовище регіону. В контексті цієї роботи мною були виділені: рівень галузевої диференціації та спеціалізації виробництва; темпи науково-технічного прогресу; демографічна ситуація, що складається на регіональному ринку і у виробничій сфері.

Всі названі фактори макросередовища знаходяться в постійному взаємозв'язку, підсилюючи і послаблюючи одне одного. Тому одним з головних завдань системи управління промисловим маркетингом є формування та підтримка в належному стані інформаційної бази, що дозволяє оцінювати ситуацію і прогнозувати тенденції її зміни.

Сукупний вплив макро-і мікросередовища формує набір основних елементів системи управління промисловим маркетингом в регіоні, які характеризують її призначення і роль у промисловому комплексі регіону.

Таким чином, сутність управління промисловим маркетингом полягає в управлінні промисловим попитом. Управління промисловим маркетингом передбачає вивчення бажаного рівня попиту на товари промислового призначення, аналізу ситуації перевищення реального промислового попиту, його відповідності попиту на кінцеві товари, споживчої поведінки, ситуації перевищення промислового попиту над попитом на побутові товари і навпаки, а також впливу факторів на розвиток попиту на промислові продукти, який багато в чому відрізняється від попиту на товари непромислового призначення.

Найбільш важливим є те, що специфіка промислового маркетингу визначає орієнтацію споживчої поведінки внутрішньорегіональних споживачів промислового і побутового призначення на результати внутрішньорегіонального промислового виробництва. Для досягнення ефективності функціонування регіональної системи управління промисловим маркетингом необхідно проаналізувати мотиви діяльності всіх груп економічних суб'єктів, а також підприємств, розташованих в регіоні.

Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, показав, що в розумінні категорії управління маркетингом є різнополярні трактування. Реалізація промислового маркетингу передбачає системний підхід, який виражається в поєднанні інтересів держави, продавця і покупців, як основних суб'єктів промислового ринку регіону, які включають в себе сукупність процесів, пов'язаних з прийняттям маркетингових рішень, з організацією виконання рішень та іншими процесами.

Література:

1. Амблер Т. Маркетинг і фінансовий результат: нові метрики багатства корпорації / Т. Амблер. - М.: Фінанси і статистика, 2003. - 248 с.

2. Арсеньєв Ю. М. Управління персоналом. Моделі управління: Учеб.пособие для вузів. - М.: ЮНИТИ, 2005. - 287 с.

3. Аудит і контролінг персоналу організації: Учеб.пособие для вузів / під ред. П. Е. Шлендера. - М.: Вуз.учеб. ХТРЕІУ, 2007. - 223 с.

4. Біляївський І.К. Маркетингове дослідження: Навчальний посібник М., 2005. - 320 с.

5. Герчиков, В. І. Управління персоналом. Працівник - найефективніший ресурс компанії: Учеб.пособие для вузів. - М.: ИНФРА-М, 2008. - 281 с.

6. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. СПб.: Питер, 2006, 464с., 2-е видання.

7. Лук'янова Н.Ю. Статистичний аналіз даних з використанням комп'ютера: Навчальний посібник.-Калінінград: Изд-во КДУ, 2003. - 88с.

8. Новаторів Е.В. Ревізія внутрішнього маркетингу методом аналізу «важливість-виконання» / / Маркетинг в Росії і за кордоном. - 2000. - № 1. - С. 117-125.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, Негода Анна Вікторівна