ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Проведення аудиту завжди супроводжується певним ризиком. Кожен аудитор прагне мінімізувати цей ризик з найменшими втратами коштів на проведення аудиту. Саме цьому процес управління аудиторськими ризиками є актуальним на сьогодні і потребує подальшого вивчення.

Питання мінімізації аудиторського ризику на сьогоднішній день не отримали належного розвитку. Однією з причин цього є широке використання в практичній діяльності інтуїтивної оцінки, яка має високу розсіяність. Питанням аудиторського ризику присвячені праці таких вчених, як: Андрєєв В.Д. [5], Давидов С.Д., Мазур О.В. [4], Рудницький В.С., Соколов Я.В., Суйц В.П., Терехов А.А. [6], Шмиголь Н.О. [3]

Метою дослідження є аналіз ризиків аудиторської діяльності та розробка заходів, пов’язаних з їх управлінням.

Згідно з Міжнародними стандартами аудиту аудиторський ризик являє собою можливу небезпеку того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку у випадках, коли у фінансовій звітності мають місце суттєві перекручення.

Аудиторський ризик поділяють на ризик аудиторської діяльності і ризик аудиторської перевірки, пов’язаний з висловлюванням невірної думки аудитором в аудиторському висновку відносно фінансової звітності підприємства-клієнта.

Ризик аудиторської діяльності, по суті, є ризиком підприємницької аудиторської діяльності. Він пов’язаний із невиконанням підприємством-замовником своїх зобов’язань щодо оплати наданих послуг, пред’явленням претензій матеріального характеру замовником аудиту чи іншими зацікавленими сторонами. Відповідно, організація аудиторської діяльності вимагає розроблення моделі управління ризиком аудиторської діяльності з метою його мінімізації. Така модель повинна базуватися на оцінюванні чинників, що можуть прямо чи опосередковано впливати на величину ризику (рис. 1).

Рис. 1. Концептуальна модель управління ризиком аудиторської діяльності

Реалізація моделі передбачає низку послідовних етапів:

– проведення чіткої ідентифікації виду ризику, ґрунтуючись на оцінюванні характерних особливостей виду діяльності;

– визначення основної мети, результатів, чинників, що на нього впливають;

– оцінювання ризику якісно і кількісно;

– обґрунтування оптимального рівня ризику та заходів з управління ризиком, які мають бути враховані у стратегії діяльності підприємства.

При якісному оцінюванні ризику необхідно дати ґрунтовну характеристику усім видам ризиків, які можуть виникнути в процесі діяльності аудиторської фірми і можуть бути ідентифіковані. Необхідним елементом якісного оцінювання ризиків є їх розподіл на ризики відомі, передбачувані та непередбачувані [2, с. 98].

До відомих видів ризиків відносять:

– пред’явлення претензій замовником через низьку якість робіт при мінімальних строках проведення аудиту;

– відмову від оплати послуг замовником;

– високий ризик окремої аудиторської перевірки, який представляє собою ймовірність винесення аудитором невірного аудиторського висновку за результатами перевірки підприємства замовника.

Це може призвести застосування заходів з боку Аудиторської палати неналежну якість проведення аудиту, втрату репутації на ринку аудиторських послуг.

Передбачувані ризики – це ризики, які можуть бути визначені, ґрунтуючись на досвіді роботи. Наприклад, ризик зниження трудового потенціалу внаслідок звільнення працівників.

Непередбачувані ризики представляють собою загрози, у яких не можна абсолютно точно спрогнозувати час виникнення, масштаби в наслідки: політичні зміни; вихід засновників із товариства; реорганізація підприємства; зміна умов кредитування; зміни у законодавстві, що визначають сферу дії аудиту; форс-мажорні обставини тощо.

При вивченні ризику аудиторської діяльності необхідно виявити та оцінити вплив зовнішніх та внутрішніх по відношенню до аудиторської фірми факторів.

До зовнішніх факторів належать:

• зміни у законодавстві;

• політична нестабільність;економічна ситуація в країні;

• рівень підприємницької активності в регіоні;

• конкуренція на ринку аудиторських послуг.

Серед зазначених чинників зовнішнього середовища, Які впливають на ризик аудиторської діяльності, більшість є чинниками прямої дії. Але, наприклад, політична ситуація є чинником, який опосередковано впливає на результати господарювання. Політична нестабільність негативно впливає на підприємницьку активність, залучення інвестицій у бізнес, створюючи тим самим несприятливі умови для розвитку економіки.

Внутрішні чинник, які впливають на рівень ризику аудиторської діяльності:

• кадрова політика, що реалізується керівництвом аудиторської фірми;

• помилки в управлінні фірмою;

• взаємовідносини між засновниками аудиторської фірми;

• залежність від конкретного клієнта;

• рівень компетенції керівника;

• внутрішній психологічний клімат в колективі.

Традиційно для кількісного оцінювання ризиків використовують ряд методів: метод математичної статистики, метод дерева рішень, метод аналізу чутливості, метод експертних оцінок, метод аналізу результатів діяльності. Метод аналізу результатів діяльності базується на аналізі фінансового стану підприємства. На першому етапі застосування цього методу відбувається ранжування усіх активів підприємства за групами ризику (від мінімального до високого). На другому – визначається ступінь ризику втрат фінансових коштів за допомогою ідентифікації зон ризику на основі розрахунку трьох показників фінансової стійкості: надлишок (нестача) власних засобів; надлишок (нестача) власних, середньострокових і довгострокових джерел формування ресурсів; надлишок (нестача) загального розміру основних джерел для формування запасів і витрат.

Вибір методу оцінювання залежить від виду, до якого віднесено ризик. Найбільш доцільним є застосування методів математичної статистики та метод аналізу чутливості.

На основі отриманих кількісних і якісних оцінок здійснюється планування заходів з мінімізації ризиків.

Отже, управління ризиком є невід’ємною частиною управлінської діяльності, яка спрямована на досягнення визначених стратегічних цілей фірми. З метою мінімізації чи усунення аудиторських ризиків аудитору необхідно: вибрати метод виявлення ризику, зібрати і опрацювати необхідну інформацію, ідентифікувати і оцінити ризики та виявити пріоритетні напрямки їх мінімізації або усунення.

Література:

1. Міжнародні стандарти аудиту і Кодекс етики професійних бухгалтерів (1999). – М.: ICAR, 2000.

2. Клименюк М.М., Брижань І.А. Управління ризиками в економіці: навч. посіб. – К.: Просвіт, 2000. – 256 с.

3. Шмиголь Н.М. Основні види і характеристики моделей ризику в аудиті / Н.М. Шмиголь // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво, 2006. - № 1. – с. 290-294.

4. Мазур О.В. Оцінка ризиків при здійсненні аудиторських перевірок / О.В. Мазур // Аудитор України, 2007. - № 8 (114). – с. 7-12.

5. Андреев В.Д. Практический аудит: [справ. пособ.] / В.Д. Андреев. – М.: Экономика, 1994. – 366 с.

6. Терехов А.А. Аудит / А.А. Терехов. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 512с.

Науковий керівник: старший викладач, Одінцова Лариса Миколаївна