Увага! Всі конференції починаючи з 2014 року публікуються на новому сайті: conferences.neasmo.org.ua
Наукові конференції
 

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОСТТРАВМАТИЧНИХ СТРЕСОВИИХ СТАНІВ ЖЕРТВ КАТАСТРОФІЧНИХ ПОДІЙ

Автор: 
Алла Стеценко (Переяслав-Хмельницький)

У зарубіжній психології достатньо добре вивчені наслідки впливу на людину таких травматичних подій, як бойові дії, різноманітного роду промислові і природні катастрофи, такі як пожежі, повені, землетруси. Накопичено також значний матеріал з вивчення жертв різноманітних форм насильства над особистістю. На сьогоднішній день існує достатньо досліджень, що описують симптоми ПТСР після інфаркту міокарда, після абортів, після операцій, що пов’язані з ампутаціями та вираженими дефектами зовнішності. Всі ці види психічної травми мають подібну етіологію – усі вони ґрунтуються на впливі так званого “гострого” стресу.

Необхідно підкреслити, що посттравматичний розлад, який припускає наявність травми в структурі психіки, відбувається за допомогою спеціально підібраного комплексу психологічних методик, самий же суб’єкт , як правило, не усвідомлює зв'язку симптомів свого стану з травматичним впливом. При цьому вплив психічної травми відбувається двома основними шляхами: або це постійні нав'язливі думки і переживання про подію, що травмувала, або старанне їх уникання. І в тому, і в іншому випадку “чорна діра травми”, за образним висловлюванням одного з американських дослідників ПТСР Р. Пітмана, безповоротно притягує до себе усі думки і почуття суб’єкта. Звідси очевидне основне завдання психології – допомогти таким особам усвідомити причинно-наслідковий зв’язок симптомів страждання з травматичним переживанням і далі намагатися інтегрувати свідомість суб’єкта. Але відсутність засобів психологічної діагностики таких станів у вітчизняній психології зменшує ефективність психологічної реабілітації постраждалих осіб, обмежує розробку засобів спеціалізованої психокорекції для цього значного контингенту хворих, що робить проблему розробки засобів актуальною та нагальною.

В останні роки у психологічній літературі країн СНД спостерігається підвищена увага до вивчення посттравматичних стресових розладів (ПТСР). Активно вивчаються психологічні наслідки стресу, що викликаний участю у бойових діях [1-5], а також особливості реакції людини на вплив різних інших екстремальних факторів таких як аварії, стихійні лиха, різні форми насильства, травми внаслідок медичних процедур [6-11]. У вітчизняній психологічній літературі відомі лише поодинокі експериментальні роботи щодо розвитку посттравматичного стресу внаслідок Чорнобильської аварії [12].

Результати численних досліджень показали, що психологічний стан, який розвивається внаслідок впливу травматичної події, не належить до жодної з відомих у клінічній практиці класифікацій. Наслідки травми можуть виявитися раптово, через тривалий час, на фоні загального зовнішнього добробуту людини, і згодом це погіршення стану стає усе більш чітко вираженим. Комплекс симптомів, що спостерігалися у тих, хто пережив травматичний стрес, одержав назву “посттравматичний стресовий розлад” – ПТСР.

Основні симптоми ПТСР об’єднуються в трьох критеріальних групах:

  1. Нав’язливі переживання події, що травмувала, (ілюзії, марення, нічні кошмари);
  2. Прагнення до уникнення будь-яких подій і переживань, що асоціюються з подіями, що травмували, розвиток відгородженості, відчуженості від реального життя;
  3. Рівень емоційного порушення, який зростає і виявляється в комплексі гіпертрофованих психофізіологічних реакцій.


У контексті подальших досліджень особливий інтерес може становити вивчення специфічних особливостей посттравматичних проявів у інших категорій постраждалих в нашій країні, а також адаптація запропонованих психодіагностичних інструментів для контингентів осіб, що перенесли інші типи психологічної травматизації.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Абурахманов Р.А., Съедин С.И. Психологические последствия воздействия боевой обстановки : Учебное пособие / Р.А. Абурахманов, С.И. Съедин – М., 1992.– 68 с.
  2. Зеленова М.Е., Лазебная Е.О., Тарабрина Н.В. Психологические особенности посттравматических стрессовых состояний у участников войны в Афганистане / М.Е. Зеленова, Е.О. Лазебная, Н.В. Тарабрина // Психол. журн. – 1997. – Т.18, №2. – С.34-49.
  3. Киндрас Г.П., Тураходжаев A.M. Влияние посттравматического стрессового расстройства на адаптацию воинов-ветеранов войны в Афганистане / Г.П. Киндрас, A.M. Тураходжаев // Соц. и клинич. психиатрия. – 1992, – №1. – С.33-36.
  4. Тарабрина Н.В. Психологические последствия войны / Н.В. Тарабрина   // Психологическое обозрение. – 1996. – 1(2). – С.26-29.
  5. Якушкин Н.В. Психологическая помощь воинам-афганцам в реабилитационном центре республики Беларусь / Н.В. Якушкин // Психол. журн. – 1996. – Т.17,№5. – С.102-105.
  6. Александровский Ю.А., Щукин Б.П. Психические расстройства во время и после стихийных бедствий и катастроф / Ю.А. Александровский, Б.П. Щукин // Журнал невропатологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. – 1991. – №5. – С.39-43.
  7. Актуальні проблеми ліквідації медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЄС: Тези доповідей Української науково-практичної конференції, 21-23 квітня 1992 р. – Київ, 1992. – 276 с.
  8. Анцыферова Л.И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита / Л.И. Анцыферова // Психол. журн. – 1994. – Т.15, №1. – С.3-19.
  9. Каменченко В.П. Психологические нарушения при травматических ампутациях конечностей (клиника, динамика, типология): Автореф. дис. канд. мед. наук. – М., 1992. – 16 с.
  10. Тарабрина Н.В., Лазебная Е.О., Зеленова М.Е., Ласко Н.Б., Орр С.Ф., Питман Р.К. Психофизиологическая реактивность у ликвидаторов аварии на ЧАЭС / Н.В. Тарабрина та інші // Психол. журн. – 1996. – Т.17, №2. – С.30-45.
  11. Тарабрина Н.В., Лазебная Е.О., Зеленова М.Е. Психологические особенности посттравматических стрессовых состояний у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС / Н.В. Тарабрина, Е.О. Лазебная, М.Е. Зеленова // Психол. журн. – 1994. –Т.15, №5. – С.67-77.
  12. Яковенко С.І. Психологія людини за умов радіоекологічного лиха / С.І. Яковенко – К.: Чорнобильінтерінформ, 1996. – 173 с.