ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОРЕКЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГА З ПІДЛІТКАМИ-ДЕВІАНТАМИ

В сучасних умовах розвитку суспільства девіантна, адиктивна і делінквентна поведінка підлітків стає чи не постійним елементом соціального і педагогічного досвіду. Необхідність спеціального дослідження різноманітних форм соціальних (поведінкових і особистісних) девіацій, а також пошук науково обґрунтованих шляхів вирішення виникаючих при цьому проблем, в основі яких лежить розуміння психологічних причин і механізмів девіантної поведінки, пов’язана з розробкою нових психолого-педагогічних технологій діагностики, превенції та корекції девіантної поведінки, в першу чергу, в підлітковому середовищі. Девіантна поведінка підлітків, як така, що відхиляється від норми, потребує інтегрального підходу з урахуванням психологічних, соціальних та персональних (особистісних) факторів.

Здійснена нами на попередньому етапі діагностика виявила, що 30% підлітків схильні до порушень правил і норм поведінки, а 10% вже неодноразово були покарані та навіть притягувалися до відповідальності.  Моніторинг учнів вказав на різновиди девіантної поведінки, які домінують в підлітковому середовищі та допоміг окреслити напрями подальшої роботи. Зважаючи на вікові особливості девіантів, провідну діяльність, включеність в соціальні інститути виховання, було визначено, що шкільний психолог є ключовою фігурою у виховному процесі та корекційній діяльності.

Отже, з метою корекційних впливів на підлітків-девіантів було створено модель програми, що передбачала розробку та впровадження комплексу корекційних заходів для контингенту осіб, що здійснюють психологічний вплив (насамперед, для шкільних психологів).

Використовувався цілий ряд психолого-педагогічних технологій корекційного впливу, зокрема:

• корекційно-розвивальні програми;
• тренінгові програми;
• семінари-практикуми;
• інформаційно-консультативна допомога тощо.

В результаті проведеної роботи було виявлено наступні психолого-педагогічні особливості корекційної діяльності психолога з підлітками-девіантами:

• обов’язкове інформування учнів підліткового віку щодо проблеми девіацій в поведінці (просвітницька робота у форматі міні-лекцій, відео-лекторіїв, тренінгів, круглих столів тощо);
• робота з учнями у вигляді бесід, консультацій; індивідуальна робота;
• систематичне здійснення профілактичних заходів у межах розробленої корекційної програми;
• розробка і впровадження відповідних заходів, забезпечення інформаційно-консультативної допомоги педагогам і батькам підлітків-девіантів (на зразок «телефону довіри» чи «кабінету довіри»).

Комплексність психологічного впливу забезпечується залученням до проблеми корекції девіантної поведінки підлітків педагогів та батьків, що в свою чергу виступає одним із пріоритетних напрямів у роботі шкільного психолога. Адже тільки всебічний підхід допоможе розв’язати проблему відхилень у поведінці підлітка.