Застосування ігор як засобу формування предметних компетентностей на уроках історії

Стрімкі перетворення, що відбулися за останні десятиріччя у політичній та економічній сферах життя, призвели до утвердження нової парадигми освіти, спрямованої на результат навчання, формування та розвиток в учнів здатності практично діяти, застосовувати накопичені знання, уміння, ставлення й досвід у навчальній та життєвій ситуації. Особлива роль у цьому процесі покладається на історичну освіту, яка, згідно з державним стандартом, має надавати позитивний вплив на формування якостей особистості, необхідних людині для повноцінного життя через засвоєння комплексу знань та формування відповідних компетенцій [4, c.3]. У практиці навчання цьому сприяє впровадження ігор.

Для педагогіки гра – це умовна, цікава для суб’єкта діяльність, спрямована на формування знань, умінь і навичок [2, с.12], що включає пізнання та реальне засвоєння тими, хто навчається, соціальної та предметної практики у процесі вирішення проблеми шляхом імітації, відтворення в ролях основних видів поведінки за певними правилами і моделі діяльності в умовних ситуаціях[7, с.257].

Основними ознаками гри як педагогічної категорії вважаються: двоплановість, що реалізує подвійну мету – ігрову та педагогічну, при домінуванні останньої [3, с.60]; відповідний їй результат; умовність; цікавість; непередбачуваність [2, с.12]; вільна розвивальна діяльність, яка відбувається за бажанням учнів заради задоволення; творчий, імпровізаційний, активний характер, емоційне піднесення, суперництво, конкурентність, наявність прямих і непрямих правил [1, с.13]; момент змагання, імітація та моделювання [5, с.160].

М. Короткова [6, с.5] до ознак ігор на уроках історії віднесла наявність прямої мови (діалогів) учасників та уявної ситуації, що немовби мала місце в минулому, чи тої, що відбувається у наші дні (з обговоренням минулого). Л. Борзова [2, с.14], виявляючи специфіку ігор на уроках історії, відзначила її змістову близькість до предмету, що проявляється в елементах драми, трагедії і комедії, парадоксі й таємниці.

Дидактичні ігри за сутністю ігрової основи класифікують на імітаційні (або рольові) та неімітаційні. До останніх належать тренінгові, які в залежності від кількості та типу завдання поділяються на одновекторні (графічні (кросворди, шаради, ребуси) й умовні («Три речення», «Чиста дошка», «Бліцопитування»)) та багатовекторні («КВК», «Вікторина», «Брейн-ринг»). Імітаційні включають ділові («Суд», «Наукова лабораторія», «Кінофестиваль») та ретроспективні (театралізована вистава, театралізована гра, проблемно-рольова гра дискусійного характеру)

Реалізація компетентнісного навчання у процесі організації ігор на уроках історії здійснюється на основі засад особистісно зорієнтованої парадигми навчання. Зокрема, взаємодія між вчителем та учнями ґрунтується на основі суб’єкт-суб’єктних відносин, у яких школярі визнаються головними дійовими особами, що наділені свободою інтелектуальної діяльності, а педагог – організатором ігор, наставником учнів з питань змістового та методичного характеру, координатором, що спрямовує хід ігор, слідкує за дотриманням правил. Учитель і учні виступають як рівноправні партнери з визначення мети, складання плану діяльності, пошуку шляхів розв’язання проблеми, що реалізовується у співробітництві, спільній діяльності та консультаційній допомозі.

Під час організації та проведення ігор вчителем створюється атмосфера зацікавленості кожного учня, ситуація успіху, заохочується прагнення школярів вносити свої пропозиції у розв’язання проблеми, ініціатива у самовиявленні, активність у розробці раціональних та оригінальних ідей. Реалізація особистісно зорієнтованого навчання досягається шляхом організації рефлексії на підсумковому етапі й передбачає обговорення зі школярами наприкінці уроку не тільки змісту того, про що вони довідалися, а й зауважень, які виникли у процесі гри, способів усунення недоліків, оцінки акторської майстерності учнів, що виконують ролі.

Дидактична мета уроку чи його етапу, зміст матеріалу, а також логіка процесу пізнання є визначальними критеріями з обрання різновиду ігор. Перевага головного фактичного матеріалу, насиченого датами, термінами, іменами, що потребує закріплення, повторення, перевірки міцності засвоєння інформації чи установки на її сприйняття, обумовлює вибір тренінгових ігор. На етапах перевірки домашнього завдання, актуалізації, мотивації, узагальнення і систематизації знань варто проводити одновекторні ігри. Вони передбачають репродуктивний та реконструктивний характер пізнавальної діяльності учнів, що обумовлено завданнями на відтворення та часткове перетворення фактичного матеріалу. Зокрема, одновекторні графічні ігри зводяться до вказування дати, географічного об’єкту, терміну, імені історичної постаті на основі опису або виконання послідовних дій. У ході організації умовних одновекторних ігор на рівні відтворення подаються завдання з назви дат, географічних меж, історичних особистостей тощо, а перетворення – на виокремлення головних ідей, визначення причинно-наслідкових зв’язків, встановлення висновків та узагальнень, інколи – оцінку діяльності історичних осіб.

Багатовекторні, а також різновиди одновекторних ігор проводяться на уроках узагальнення. Ці ігри також сполучають репродуктивний та реконструктивний характери пізнавальної діяльності школярів, що втілюється у завданнях на визначення періодизації та тривалості події, вказування географічних об’єктів за описом, тлумачення понять, співвідношення розвитку історичних явищ і процесів з географічним положенням країн, встановлення причин, наслідків і значення подій, узагальнення фактів, оцінку подій та діяльності історичних особистостей, виявлення цінностей, інтересів, потреб та протиріч у позиціях останніх.

На етапі вивчення нового матеріалу доречне застосування ретроспективних та ділових ігор, які будуються на основі нової інформації і в цей же час є засобом її передачі. У змісті історичного матеріалу, що обирається для проведення цих ігор, доцільним є оптимальне поєднання фактичного й теоретичного компонентів, що дозволяє організувати творчий рівень пізнавальної діяльності

Ігри як засіб формування предметних компетентностей на уроках історії передбачають систему, яка побудована на послідовності їх застосування відповідно до логіки процесу пізнання та можливостей у формуванні історичних компетентностей.

Для цього за основу варто брати теми, зміст яких дозволяє проводити ігри, що мають потенційні можливості для організації творчого рівня пізнавальної діяльності та формування усього переліку історичних компетентностей. Такими іграми виступають імітаційні ділові та ретроспективні. Згідно з логікою процесу пізнання, організація творчої діяльності доречна після залучення учнів до репродуктивної та пошукової. Організація означеної діяльності можлива під час проведення тренінгових ігор, які спрямовані на формування окремих компетентностей. Однак об’єктивно необхідна потреба у проведенні уроків узагальнень після завершення вивчення теми обумовлює організацію цих ігор й на заключному занятті. Відповідно до цього умовою проведення ігор виступає послідовне чергування тренінгових та рольових, у ході організації яких здійснюється реалізація пізнавального процесу: від відтворення через інтерпретацію до творчого осмислення, що сприяє формуванню предметних компетентностей.

Так, наприклад, під час планування ігор у 8 класі в межах курсу всесвітньої історії у ході вивчення розділів «Європейська культура кінця XVI – першої половини XVII століття», «Польська держава і Московське царство», «Криза старого порядку. Початок модернізації» для проведення ретроспективної гри на етапі вивчання нового матеріалу доцільно обрати тему «Початок промислового перевороту». Змістовно вона насичена фактичними даними (створення перших верстатів та парової машини, поява нових соціальних груп, руйнування техніки луддитами, поява тред-юніонів тощо), а також теоретичним матеріалом (поняттями промисловий переворот, фабрика, індустріальне суспільство; визначення економічних, соціальних та екологічних наслідків промислового перевороту; тенденції до утвердження капіталістичних відносин).

На попередніх уроках доречне проведення тренінгових ігор, які спрямовані на формування певних історичних компетентностей. Так, на уроці з теми «Досягнення науки та тягар марновірства» на етапі узагальнення і систематизації знань можна провести одновекторну умовну гру «Знайди помилку». За її правилами школярам, об’єднаним у команди, пропонується текст із помилками, які необхідно виправити за найкоротший термін. Означене здійснюється за рахунок аналізу та узагальнення інформації історичних джерел, встановлення причин та наслідків розвитку науки наприкінці XV – початку XVI століття, тлумачення понять «натурфілософія», «мак`явеллізм» тощо, виокремлення сутнісних ознак розвитку освіти та науки в епоху Нового часу, визначення географічного простору подій, що спрямовується на формування хронологічної, просторової, інформаційної та логічної компетентностей.

На уроці з теми «Література й мистецтво» на етапі мотивації навчальної діяльності учням, поділеним на команди, варто запропонувати розв’язати головоломку, в якій зашифрований афоризм. Окрім його визначення, необхідно проаналізувати зміст вислову та зробити припущення, як він пов'язаний із темою уроку, що спрямовується на формування логічної компетентності.

Наступним кроком у формуванні предметних компетентностей є організація гри «Бліцопитування», що можна провести на уроці з теми «Революція XVІІ ст. в Англії» на етапі узагальнення і систематизації знань. Її сутність полягає у постановці учнями один одному запитань, що стосуються теми. Так, визначення хронологічних меж подій, дат, географічних об’єктів, встановлення причинно-наслідкових зв’язків подій, узагальнення матеріалу, тлумачення понять, оцінці фактів, явищ чи діяльності історичних постатей на основі пояснення та доведення обумовлює формування хронологічної, просторової, мовленнєвої, логічної та аксіологічної компетентностей.

Отже, організація тренінгових ігор сприяє накопиченню досвіду вказувати послідовність подій, виокремлювати сутнісні ознаки періоду; визначати географічний простір подій, співвідносити географічні об’єкти із подіями та розвиток історичних явищ і процесів з географічним положенням країн; аналізувати та узагальнювати інформацію з історичних джерел, виділяти у них головні ідеї; аргументовано висловлюватися на основі міркування та доведення; тлумачити поняття, аналізувати та узагальнювати факти, явища, процеси, встановлювати причини та наслідки подій, оцінювати історичні факти, події, історичні постаті. Наявні досвід, знання, уміння та навички в учнів дають змогу перейти до наступного виду ігор – ретроспективних.

На уроці з теми «Початок промислового перевороту» доцільно організувати проблемно-рольову гру дискусійного характеру. Формування історичних компетентностей досягається шляхом визначення часу та місця виникнення промислового перевороту на політичній карті світу, встановлення його причин, сутності та наслідків, визначення змін в економічній, соціальній та науковій сферах; виявлення цінностей, інтересів, потреб, протиріч у позиціях робітників та буржуазії; використання додаткової літератури для інтерпретації подій; реконструкції історичних образів у ході дискусії.

Під час проведення цієї гри організація творчої пізнавальної діяльності здійснюється за рахунок постановки проблемного запитання, яке може передбачати з’ясування: науково-технічний прогрес в Англії – причина чи наслідок промислової революції? Виконавців ролей варто поділити на дві групи: тих, хто вбачає у ньому причину особистої трагедії (луддити), й тих, кому промисловий переворот забезпечує економічну стабільність (буржуазія). Тому у ході дискусії, що зав’язується навколо проблеми, кожній із сторін бажано доводити правоту: робітникам звинувачувати машини у своєму становищі, наполягаючи, що науково-технічний прогрес є наслідком промислової революції, а представникам буржуазії, навпаки, відстоювати позиції, що верстати з’явилися як відповідь на вимоги часу. Таким чином, після закінчення вистави, питання про час та місце зародження, причини, сутності та наслідки промислового перевороту, зміни в економічній, соціальній та науковій сферах; цінності, інтереси, потреби, протиріччя у позиціях робітників та буржуазії спрямовані на формування усіх історичних компетентностей.

Підготовка до проведення багатовекторної гри «Брейн-ринг», що доречно провести на уроці узагальнення, також передбачає послідовне застосування одновекторних ігор. Зокрема, на етапі узагальнення та систематизації знань під час уроку з теми «Доба Просвітництва» учням можна запропонувати кросворд. Його розв’язування передбачає співвідношення подій з певним періодом, вказування географічних об’єктів, понять, історичних особистостей, що впливає на формування хронологічної, просторової та логічної компетентнстей.

Подальшу гру доречно провести на уроці з теми «Росія» на етапі актуалізації опорних знань. Класу, поділеному на команди, варто запропонувати тезу, занотовану на картонному аркуші: «Причинами перетворення Пруссії на велику європейську державу стало…». У ході обговорення учасники мають продовжити її трьома реченнями, записавши останні на окремих папірцях, що вставляються у підготовлені пази, розташовані під ключовою тезою. Переможцем визначається та команда, що надасть найбільш лаконічні та аргументовані твердження. Отже, гра спрямовується на формування логічної (шляхом узагальнення фактів щодо розвитку Пруссії у XVIII ст.), хронологічної (визначення послідовності подій), просторової (визначення впливу геополітичних факторів у розвитку держави) та мовленнєвої (внаслідок аргументованого висловлювання) компетентностей.

Гра «Дерево пізнання», що може бути організована на уроці з теми ««Китай. Індія» на етапі узагальнення і систематизації знань, проводиться з метою формування хронологічної, просторової, мовленнєвої, логічної та аксіологічної компетентностей. За її умовами у ході вивчення нового матеріалу, учні, поділені на команди, мають підготувати на окремих папірцях запитання, що стосуються нової теми. На етапі узагальнення і систематизації вчитель використовує їх для проведення змагання між командами на швидкість та правильність відповіді. Отже, визначення тривалості й послідовності подій, вказування географічних об’єктів, аналіз, синтез та узагальнення матеріалу, висловлювання оцінки щодо діяльності історичних осіб, коректне формулювання питань сприяють становленню означених компетентностей.

Отже, послідовне застосування одновекторних ігор, спрямованих на формування окремих компетентностей, дають змогу застосувати отримані досвід, знання, уміння та навички на уроці узагальнення з теми «Європейська культура кінця XVI – першої половини XVII століття», «Польська держава і Московське царство» під час проведення багатовекторної гри «Брейн-ринг».

Особливістю цієї гри є проведення протистоянь, у результаті яких команди-переможниці проходять до наступного туру. Кожне протистояння включає перелік питань, які спрямовані на формування компетентностей: логічної – на узагальнення фактів та явищ з теми, встановлення причин та наслідків подій, визначення понять (як можна розглядати абсолютизм з погляду національного розвитку: як явище прогресивне чи регресивне?) аксіологічної – на виявлення цінностей, інтересів, потреб та протиріч у позиціях історичних осіб (чому американці стверджують, що дипломатія Франкліна відіграла не менш важливу роль у здобутті незалежності, ніж військові таланти Вашингтона?), інформаційної – на виділення головних ідей у історичних джерелах (про яку подію йдеться в документі…, назвіть подію за описом…), просторової – на співвідношення розвитку історичних явищ і процесів з географічним положенням країн (чим відрізнялися цілі англійців у Індії від прагнень інших європейців?), хронологічної – на співвідношення процесів із певним періодом історії (викресліть зайве, думку аргументуйте: 1775 р., 1777 р., 1783 р., 1789 р.), мовленнєвої – на основі аргументованого висловлювання.

Отже, у результаті чергування тренінгових та рольових ігор визначені їх потенційні можливості у формуванні історичних компетентностей (таблиця 1).

Таблиця 1

Потенційні можливості тренінгових та рольових ігор у формуванні історичних компетентнотсей

Таким чином, застосування ігор як засобу формування предметних компетентностей на уроках історії здійснюється на основі чітко поставлених цілей уроку або його етапу, контролю з боку вчителя й взаємо- та самоконтролю з боку учнів, рефлексії діяльності, а також цілеспрямованості, систематичності, консеквентного збільшення складності, чергування рольових та тренінгових ігор, наявності достатнього часу на підготовку, що передбачає досягнення позитивного результату у вигляді формування історичних компетентностей.

Література:

1. Баханов К.Традиції та інновації у навчанні історії в школі. Дидактичний словник-довідник / К. Баханов. – Запоріжжя: «Просвіта», 2002.– 108 с.

2. Борзова Л. П. Игры на уроках истории / Л. П. Борзова. – М.  : Владос-пресс, 2001.– 325 с.

3. Гордієнко-Митрофанова І. В. Теоретичні та методичні основи побудови ігрової маніпуляції педагогічної технології ІТООД МАРО: Монографія / І. В. Гордієнко-Митрованова. – Х.  : Майдан, 2006. – 324 с.

4. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Історія в школах України. – 2004. – №2. – С. 3 - 4.

5. Кларин М. В. Инновации в обучении. Метафоры и модели… Анализ зарубежного опыта / Михаил Кларин. – М.  : Наука, 1997. – 223 с.

6. Короткова М. В. Методика проведения игр и дискуссий на уроках истории. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2001. – 256 с.

7. Чернилевский Д. В. Креативная педагогика и психология. Учебное пособие для ВУЗов / Д. В Чернилевский, А. В. Морозов. – М. : МГТА, 2001.– 301 с.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, К. О. Баханов