Увага! Всі конференції починаючи з 2014 року публікуються на новому сайті: conferences.neasmo.org.ua
Наукові конференції
 

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ З ЕКОЛОГІЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

Автор: 
Катерина Ковальська, Ліана Яценко (Переяслав-Хмельницький)

Академік Ферсман писав; "Чи потрібно говорити про далекі хребти? Про загадкові пустелі? Про казкові багатства далеких країн? Чи потрібно нам захоплюватися пошуками в неприступних тіснинах далеких річок, на болотистих схилах далеких гірських хребтів, коли у нас самих, зовсім поряд, у своєму місті чи селі ми ще дуже багато не знаємо?"

Робота в туристсько-краєзнавчому гуртку саме і дає можливість краще пізнати рідний край, вивчити його багатства, зрозуміти красу його приро­ди. Де б людина не була, вона завжди згадує свій край, де пройшло її дитинство, зберігаючи любов до нього все життя.

Процес пізнання природи та її законів - нелегкий. Він здійснюється поступово, шляхом спостережень і відкриття нових фактів та закономірностей. Тож подорожі та екскурсії по рідному краю не повинні бути безцільними. Метою кожної з них повинна бути відкриття і пізнання нового.

Однією з форм вивчення території свого краю є краєзнавча робота. Щоб зібрати якомога більше відомостей під час подорожей, треба, по-перше, мати певні знання з географії, історії, ботаніки, зоології, геології та інших наук; по-друге, потрібні навички в спостереженні за природою, вміння фотографувати, роботи замальовки об’єктів, нотатки про зустрічі з цікавими людьми, тобто мати навички краєзнавчої роботи.

Особливо велике значення краєзнавча підготовка має для туристів-школярів. Вона не тільки допомагає їм краще засвоїти шкільну програму з таких предметів, як географія, історія, природознавство та ін., але й привчає їх до самостійності, а часто визначає майбутній вибір спеціальності. Тому до програми будь-якого туристського походу школярів включають краєзнавчі спостереження[1].

З краєзнавчої точки зору подорожі по рідному краю дають змогу організувати постійні й тривалі спостереження по конкретній тематиці за будь-якими об’єктами в одному районі (чи по тому ж самому маршруту), а також зібрати великий матеріал для науково-практичних узагальнень. У цьому їх велика цінність.

Краєзнавчий гурток – найдоступніша, найпросторіша сфера застосування знань і вміння під час туристського походу.

Останні дослідження з питань організації гурткової роботи були проведені переважно до 1990 року. Зокрема, методика гурткової роботи висвітлила І.А. Вербою, Я.Б. Галкним, А.П. Радищевим, І.Т. Прусом, М.П. Откаленком, позакласна робота в цілому розкрита Г.П. Асаковим, М.В. Андреєвим, І.І. Барі новою, екологічні дослідження розкриті А.З. Сафіуліним. Проте за цей час відбулася двічі зміна змісту освіти. З’явилися нові програми і підручники, змінилися завдання, які ставляться до організації позакласної роботи з географії, зокрема і гурткової роботи. Це вимагає їх нового методичного обґрунтування[2].

Метою дослідження є з’ясування значення туристсько-краєзнавчої роботи для учнів, розробка програм для організації туристсько-краєзнавчого гуртка.

Завданням є формування у учнів на заняттях гуртка рівнів пізнання оточуючого середовища з врахуванням методів проблемного навчання. Основні матеріали дослідження полягають в наступному: а)З’ясовано значення географічного краєзнавства в системі географічних наук; б)Встановлено значення туристсько-краєзнавчої роботи для учнів; в)Розроблено програми для туристсько-краєзнавчого гуртка; г)Подано методи та прийоми проведення польових досліджень; г)Розглянуто участь гуртківців в туристсько краєзнавчих, історико-географічних експедиціях в масштабах України.

1. Значення краєзнавства в системі географічних наук

Значення краєзнавства в системі географічних наук та виховній роботі з учнями дуже важливе. Адже любов до рідного краю живить любов до Батьківщини. Ось цей інтерес до батьківських місць і задовольняє краєзнавство - галузь людських знань, в становленні якої може взяти участь кожен, кому властиві допитливість, бажання пошуку, прагнення до романтики.

Краєзнавство живить географію безліччю фактів та наукових даних. Потрібно пам’ятати, що на місцевому матеріалі найкраще сприймаються і формуються перші географічні поняття, так як загальні географічні закономірності можна прослідкувати в любій точці земної поверхні.

Краєзнавчий та екологічний напрямок роботи дають можливість виховувати в учнівської молоді основи екологічної культури та грамотності, вивчати методи оцінки стану природного середовища, а також негативного впливу порушень екологічного балансу на живу природу, активізувати природоохоронну роботу через туристсько-краєзнавчу діяльність.

Підведення підсумків роботи гуртка відбуваються підчас проведення туристсько-краєзнавчих зльотів, на яких гуртківці демонструють свої краєзнавчі знання, екологічну обізнаність, туристську техніку. Результатом кропіткої праці є отримані нагороди.

Висновки випливають з вище сказаного. Розроблені запропоновані програми для організації туристсько-краєзнавчого гуртка сприятимуть в зв’язку теоретичних знань з життям, формуватимуть географічне мислення, будуть основою засвоєння загально географічних знань, умінь і навичок.

Під час перевірки запропонованих програм туристсько-краєзнавчої роботи в умовах сільської школи потрібно з’ясувати ефективність роботи різновікових груп, можливість застосування в них дослідницького методу та вплив роботи учнів у гуртку на їх значення з основних курсів географії.

2. Значення туристсько-краєзнавчої роботи для учнів

Туристсько-краєзнавча робота - сама комплексна форма навчально-виховної роботи з дітьми. Немає потреби переконувати у величезному значенні туристських походів та екскурсій для розширення та поглиблення знань учнів практично з усіх шкільних дисциплін. Після спокійного, дозо­ваного за часом прийому учнем порцій наукової інформації, яку він отримує у звичайний шкільний день, в день походу чи екскурсії на нього обрушується потік вражень, інформації. Він відчуває радість від збагачення своєї пам’яті тисячами нових фактів.

Не можна не рахуватися з тим, який великий вплив природи на моральне і фізичне виховання учнів. Тисячі учнів стають учасниками різних туристсько-краєзнавчих експедицій. І тут однаково важливо і те, що юні громадяни дають природі(турбота про неї, охорона і те, що вони від неї отримують: виховання культури емоцій, усвідомлення свого єднання з природою).

Виконання краєзнавчої роботи не може обмежуватися тільки збором матеріалів. Педагогічний зміст вимагає завершення роботи - видачі суспільно-корисного результату краєзнавчих пошуків та досліджень. Незавершеність процесу знижує не лише зацікавленість учнів, але й педагогічну ефективність роботи.

Завдання комплексного виховання не можна вирішити через книжкове краєзнавство без туризму. Не можна оздоровити дітей, сидячи в архівах чи займаючись збором матеріалів по переписні чи здійснюючи транспортом екскурсії. В таких умовах ми не навчимо дітей володіти пилкою чи сокирою, не навчимо готувати їжу, долати природні перешкоди, не загартуємо душу і тіло.

Члени туристсько-краєзнавчого гуртка під час походів пізнають елементи функцій десятків професій; хтось пізнає премудрості медицини, хтось - ази професії геодезиста, казначей робить перші кроки до професії бухгалтера, завгосп - до професії господарника, хтось практикується у фото-та кіно майстерності Всі учасники, безперечно, отримують ази екологічних знань, навики професій геолога, журналіста, ботаніка і т.д.

Свою майстерність, знання члени гуртка можуть продемонструвати під час проведення туристсько-краєзнавчих зльотів, що проводяться щорічно.

3. Програми роботи туристсько-краєзнавчого гуртка.

Робота туристське-краєзнавчого гуртка, як правило, розрахована на три роки.

Для початківців пропонується програма" Юні туристи".

На більш поглиблене вивчення теоретичних основ і вдосконалення навичок та вмінь спрямована програма другого року навчання "Пішохідний туризм".

Програми третього року навчання розкривають специфіку популярних видів туризму, сприяють виробленню спеціальних умінь та навичок при подоланні природних перешкод, характерних для даних видів туризму, а також вміння поводитися зі спеціальним спорядженням.

"За період роботи в гуртку учні здобувають великий багаж краєзнавчих та екологічних знань. Екологія і охорона природи того чи іншого регіону, перш за все, стосується жителів даного регіону. В наш час екологічні проблеми виходять за межі рідного краю і області. Це глобальні проблеми сьогодення. У зв’язку з цим набуті в гуртку екологічні знання не повинні перетворитися у "мертвий вантаж", а мають працювати постійно як універсальні знання.

Знання людиною свого родоводу, історії свого народу-це такий компонент цивілізації, який і робить людину власне людиною. Тому саме краєзнавству належить в наш час важлива роль у вихованні учнів. Активна участь школярів у краєзнавчій роботі сприяє їх громадському та духовно­му розвитку, формуванню інтелектуального розвитку, формуванню інтелектуального потенціалу України. Дослідження місцевих джерел є підготовчим етапом до ознайомлення з природними умовами і суспільним життям всієї країни.

Керівник туристсько-краєзнавчого гуртка повинен розвивати творчу ініціативу членів гуртка, добиватися, щоб кожен гуртківець постійно і систематично виконував якусь, хоч би невеличку частку завдань, які стоять перед гуртком.

Програма гуртка передбачає ознайомлення з багатствами рідного краю, гідрографією, кліматом, рослинністю, тваринним світом. Гуртківці вивчають історію та культуру рідного краю, відвідують пам’ятні місця.

До програми входить проведення навчальних екскурсій, туристських прогулянок та подорожей, вивчення народних традицій, проведення пошукових експедицій відповідної тематики.

Краєзнавство всебічно розвиває учнів, прищеплює їм уміння дивитися на світ очима дослідника.

Краєзнавчий принцип дає можливість будувати роботу з дітьми відповідно до дидактичного правила: від відомого до невідомого. Навчання з вико­ристанням краєзнавчого матеріалу значно полегшує засвоєння учнями наукових понять і закономірностей, є могутнім джерелом знань і чудовим засобом виховання учнівської молоді.

Заняття в туристсько-краєзнавчому гуртку інтегрують в собі освітні, трудові і виховні функції. Цілеспрямована робота дає нові знання про ПТК, формує екологічне мислення, розвиває правильні погляди на взаємодію суспільства і природи, сприяє зв’язку теоретичних знань з життям.

4. Методи та прийоми польових досліджень

Вивчення природи базується на прийомах і методах природничих наук. До методів польових досліджень відносять: спостереження, роботу із зразками, вивчення геологічних відслонень, ґрунтів, рослинності та тваринного світу, роботу і вимірювальними приладами (екліметром, нівеліром): термометрами, барометром-анероїдом, гігрометром, компасом, фіксація польових досліджень (описи, замальовки, фотографування), робота і визначниками; обробка матеріалів польових досліджень (складання графіків, діаграм, схем, таблиць, профілів),

Використовуючи методи досліджень, учні не роблять відкриттів для науки, а добувають для себе нові знання про ПТК і їх компоненти, про їх нові якості і ознаки. Завдяки цим методам учні не тільки накопичують фактичний матеріал, але і вчаться бачити природу у взаємодії і протиріччях, пояснити різні природні явища.

З кожним новим заняттям прийоми польових досліджень закріплюються, удосконалюються, формуються нові, невідомі з уроків географії.

Так, прийоми роботи з картою чи планом місцевості, компасом, вимірювання віддалі кроками, рулеткою чи на око відомі учням з курсу географії, ці прийоми закріплюються в процесі дослідницької роботи. Учні знайомляться з новими прийомами роботи, такими, як вимірювання крутизни схилу, визначення відносної висоти потужності шарів геологіч­них відслонень, горизонтів ґрунтів, типів ґрунтів, їх кислотності.

Учні навчаються аналізувати, узагальнювати, порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Формування рівнів пізнання в процесі використання прийомів краєзнавчих досліджень

Прийоми краєзнавчих досліджень формуються на різних рівнях пізнання.1-й рівень-репродуктивний (учні проводять роботу за зразком, слідом за вчителем).Він характерний на початковому вивченні НТК. Ступінь самостійності тут мінімальний; 2-й рівень - частково дослідницький (оволодіння прийомами досліджень проходить більш самостійно, але під контролем вчителя); 3-й рівень - дослідницький, творчий (учні самостійно, але під контролем вчителя проводять вивчення НТК. Складають план вивчення, висувають гіпотези, шукають шляхи вирішення проб­леми, роблять висновки).

Не менш важливою умовою успішного проведення краєзнавчої роботи є впровадження в неї ігрових елементів, пізнавальних запитань, завдань Вони повинні бути направлені на пояснення причинно- наслідкових зв'язків, що спостерігаються в природі. Пізнавальні запитання і завдання ускладнюються з кожним наступним роком навчання, враховуючи опірні знання учнів Так, в перший рік занять в гуртку учні отримують завдання.

виділити природні комплекси річкової долини - пояснити, чому там існує так багато різних ПК, вивчити ґрунти, заплави і корінного берега,

пояснити ,які з них більш родючі і чому, виміряти температуру повітря, ґрунту і води в один і той же час, пояснити відмінності температур, утворення бризів.

На наступний рік при вивченні НТК з різним ступенем зволоження, нагрівання і освітлення слід включити пізнавальні завдання і запитання на - порівняння, - встановлення трьохсторонніх зв'язків між компонентами ПТК.

Питання екологічного напрямку в роботі туристсько-краєзнавчого гуртка

Під час виконання краєзнавчої дослідницької роботи учні навчаються виявляти особливості і специфіку досліджуваних ПТК, встановлював и їх різноманітність. При цьому формується розуміння ПТК як результату особливої довготривалої взаємодії, його багатокомпонентної структури.

Тому, перш, ніж змінити вигляд природи, необхідно, в першу чергу, всебічно знати її закони, вміти передбачити її реакцію на зміни. Такі знання створюють позитивні передумови для природоохоронної діяльності, формують свідоме відношення до самого процесу пізнання природи.

На краєзнавчій основі учні пізнають соціальний фактор, що впливає на розвиток природи, спостерігають позитивні і негативні приклади впливу людини на природу.

Екологічна вихованість учнів визначається не тільки бережним відношенням до природи, а й вмінням оцінити дії в природі ровесників та дорослих, вмінням відстояти свою точку зору, проявити ініціативу, наполегливість, готовність і вміння прийти природі на допомогу.

Питанням екологічного напрямку приділяється велика увага Під час занять учням пропонується декілька типів пошукових завдань, які націлю­ють учнів на вивчення екологічних проблем своєї місцевості.

Екологічні прогулянки з метою дослідження

Не менш цікавими формами роботи с екологічні прогулянки з метою дослідження.

Оскільки територію селища перетинає ріка Альта, то найчастіше маршрут пролягає вздовж її берегів.

Метою однієї з таких прогулянок було вивчення заболоченої ділянки річкової долини в районі села Мазінок. Учні з’ясували, що на болоті росте близько 100 видів різних рослин, в тому числі таких, що занесені до Червоної книги України.

Метою таких досліджень може бути вивчення антропогенних ландшафтів В місцях відпочинку і господарської діяльності людей можна виділити ділянки спостережень(25-25 м), в межах яких вивчаються рослинність, ґрунти, форми відпочинку і господарської діяльності.

За даними спостережень можна скласти картосхеми з вказаними ступенями руйнування ландшафтів.

Учні вважали, що ландшафти руйнуються під впливом господарської діяльності людини .але, на їх подив, виявилося, що найбільші зміни відбуваються в місцях масового відпочинку.

Школярі починають усвідомлювати, що руйнування природи при безконтрольному втручанні в її механізми відбувається дуже швидко.

Охорона природи в поході

Перебуваючи в лісі - улюбленому місці відпочинку, - слід пам’ятати, що він - зелений щит міста, його "легені", прикраса. Тут турист повинен берегти кожне деревце, кожен кущ, кожну квітку. Адже вони очищують повітря від пилу, шкідливих бактерій, збагачують його киснем, дають радість і здоров’я. Тож не потрібно рубати гілки для палатки, гілки для шалашів. Для вогнищ можна використовувати лише сухостій та звалені гілки.

Особливої охорони потребує рослинність на схилах та берегах річок, адже вона закріплює береги і сприяє збереженню повноводності річок.

Не потрібно рвати квіти заради забави. Недопустимо рвати квіти, занесені до Червоної книги: конвалія лісова, лілія болотна, рододендрон, едельвейс, сон-трава, пролісок.

В поході потрібно суворо дотримуватись правил протипожежної безпеки Необхідно пам’ятати, що екологічна обстановка в лісі чи на березі річки залежить від мас. Потрібно, йдучи з привалу, знищити чи забрати з собою сміття. Консервні банки, обпалені у вогнищі, сплющити та закопати. Слід пам’ятати, що залишений папір не згниває 2 роки, осколки скла чи консервна банка можуть поранити і через 40 років.

В лісі потрібно бережно відноситися до всього живого, намагатися ходити тільки по стежках, щоб не порушити екосистему лісу.

Виховання бережного ставлення до природи - одне з головних завдань туризму. Не слід забувати, що в поході ми знаходимось в гостях у свого вірного друга-природи.

Туристи можуть зробити багато корисного для природи під час походів: повідомити про забруднення річок, почистити джерело, зупинити порубників лісу, не допустити, щоб інші туристи рубали ліс чи палили вогнища в недозволеному місці.

Потрібно завжди пам’ятати чотири закони екології:

1. Все зв’язано з усім.

2 Все повинно кудись щезати.

3 Природа знає краще.

4 Ніщо не дається дарма.

Висновки випливають з вище сказаного. Розроблені запропоновані програми для організації туристсько-краєзнавчого гуртка сприятимуть в зв’язку теоретичних знань з життям, формуватимуть географічне мислення, будуть основою засвоєння загально географічних знань, умінь і навичок.

Під час перевірки запропонованих програм туристсько-краєзнавчої роботи в умовах сільської школи потрібно з’ясувати ефективність роботи різновікових груп, можливість застосування в них дослідницького методу та вплив роботи учнів у гуртку на їх значення з основних курсів географії.

 

Литература:

  •  
    1.  
      1. Жупанський Я. Про об'єкт і предмет вивчення на­ціонального краєзнавства /Я Жупанський , В.Круль . // Краєзнавство. — 1994. — № 1—2. — С. 3—6.

      2. Соловей М. В. Шкільна географія і краєзнавство у педагогічній спадщині Софії Русової / М. В. Соловей // Географія та основи економіки. — 2001. — № 1. — С. 33—34.