ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНОГО КОНТЕНТУ В ЗМК РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА

В доповіді наводиться дослідження польських науковців, присвячені вивченню засобів масової комунікації Республіки Польща та їх впливу на політичний розвиток країни.

Ключові слова: Інтернет, Республіка Польща, політична комунікація

В докладе приводится исследование польских ученых, посвященные изучению средств массовой коммуникации Республики Польша и их влияния на политическое развитие страны.

Ключевые слова: Интернет, Республика Польша, политическая коммуникация

The report provides a survey of Polish scientists which are dedicated to studying the muss communication media in Poland and their impact on political development the country.

Key words: the Internet, Polish Republic, political communication

Особливого значення аналіз повідомлень у засобах масової комунікації набуває у суспільстві напередодні виборів. Медіа передають і створюють теми для політичної комунікації, а політики у своїй діяльності орієнтовані на медіа. Засоби масової комунікації, поширюючи інформацію в політичній системі, визначають теми комунікації, мають безпосередній вплив на самих політиків та на виборців.

За М. Грашевічем (Maurycy Graszewicz), політична комунікація – це використання політичними гравцями доступних технік спілкування з метою досягнення політичного інтересу. Політична комунікація складається з політичної системи, медіальної системи і громадської думки. Саме завдяки комунікації політики можуть вирішувати проблеми та обговорювати їх у суспільстві [1, с. 374]. Вчений зазначає, що ЗМК передають новин про політичні рішення організацій, установ та стосовно індивідуальних рішень політичних суб’єктів. Тому аналіз цих повідомлень дає змогу вичленити основні тенденції в політичному розвитку країни, ЗМК якої досліджуються.

На думку А. Венгліньської (Agnieszka Węglińska), політичну комунікацію можна розглядати в двох аспектах: як поле наукових досліджень та як певну політичну практику [2, c. 200]. Політичною комунікацією може бути розмова політика з суспільством за допомогою доступних засобів масової комунікації.

Відома польська дослідниця Богуслава Добек-Островська (Boguslawa Dobek-Ostrowska) проаналізувала наявність у польській пресі та на польському ТВ інформації стосовно виборів до Парламенту Європейського Союзу [3]. Час проведення дослідження Б. Добек-Островська обрала наступний: три тижні напередодні виборів 2009 р. (не включаючи дня напередодні виборів так званої «передвиборчої тиші»). В результаті аналізу автор визначила, що зацікавлення журналістів у тематиці виборів до Парламенту ЄС було досить низьким [3, с. 196]. В дослідженому матеріалі не виявилося глибокого аналізу, максимальний розмір матеріалу становив половину газетної шпальти, що є недостатнім для формування цілісної картини у польських громадян.

Та сама дослідниця, вже у іншій роботі [4] говорить, що передвиборчі кампанії є «ідеальним матеріалом для дослідження політичної комунікації, оскільки дозволяють визначити інтенсивність комунікативної стратегії певної політичної сили, ступінь заангажованості того чи іншого ЗМК, вплив мас-медіа на поведінку виборців» [4, с. 15].

Польські дослідниці Aгнешка Хесс (Agnieszka Hess) та Aгнешка Шиманьська (Agnieszka Szymańska) порівнюють польські ЗМК з німецькими [5], Томаш Гацовский (Tomasz Gackowski) і Мартін Лачинський (Marcin Łączyńsky) досліджували загальнонаціональну польську пресу. [6]. Найпопулярнішими постатями для повідомлень протягом 2008 р. у досліджуваних газетах виявилися тогочасні політичні діячі республіки Польща: президент Лех Качинський, прем’єр-міністр Дональд Туск, політики Ярослав Качинський, Анджей Леппер, Радослав Сікорський.

З появою те розвитком, а також всеохоплюючим проникненням мережі Інтернет у сучасне політичне життя, все більше наукових досліджень направлено на аналіз новинних повідомлень, розміщених у ній. Інтернет при здійсненні політичної комунікації має особливе значення для політичних акторів з кількох причин [2]. По-перше, з’являється безпосередній контакт з виборцями, можливість налагодити з ними зв’язок. Ці зв’язки між політиком і читачем, і між виборцем (один з другим) дають можливість вести активні публічні дебати. Інтернет дозволяє користувачу не пасивно сприймати прочитане, а модифікувати його та передавати далі, що є однією з найважливіших ознак мережі Інтернет. Мережа долає бар’єри, які для традиційних медіа були важкими для подолання.

Польський науковець Мартін Руджінський (Marcin Rudziński) досліджує сайти політиків Польської Республіки. Автор проаналізував контент офіційних порталів двох політичних сил: партій «Громадська платформа» та «Право і Справедливість», визначив авторство матеріалів, їх розмір та дослідив, які мультимедійні додатки були на них розміщені [7]. Вчений зробив висновок, що партія «Право і Справедливість» в Інтернет-комунікації більш орієнтована на повідомлення про поразки або негативні дії свого політичного супротивника, в той час, як партія «Громадська платформа» намагається всю увагу читачів сконцентрувати на власних перевагах і здобутках, не кажучи нічого поганого про політичних опонентів.

М. Руджінський також аналізував додаткові матеріали, що були прикріплені до статей. Під час дослідження було виявлено, що найбільше використовувалися такі файли мультимедіа: відео, аудіозаписи (підкасти) або текстові документи. Ці матеріали допомагають краще сприйняти текст з екрану і показують, що розробники сайтів вміють користуватися та вміло поєднувати усі можливості політичної комунікації в мережі Інтернет [7, с. 80-81].

Таким чином, польським вченими було проаналізовано контент статей у головних виданнях країни, визначено новини про які пишуть журналісти, статті в пресі та Інтернет-виданнях напередодні виборів різних періодів у Польській республіці, сайти основних партій та політиків. Майбутні наукові розвідки можна проводити, порівнюючи результати цих досліджень з подібним аналізом українських ЗМК, а також здійснюючи розширений аналіз контенту цих сайтів.

Література:

1. Graszewicz M. Rola mediów w systemie komunikowania politycznego. Ujęcie konętruktywistyczno – systemowe / Maurycy Graszewicz // Media w Polsce. Pięrwsza władza IV RP? / redakcja naukowa Marek Sokołowski. – Warszawa, 2007. –S. 373-378.

2. Węglińska A. Kampania wyborcza w nowych mediach / Agnieszka Węglińska // Nowe Media i Polityka. Internet, demokracja, kampanie wyborcze / Redakcja Marka Jezińskiego. – Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek, 2009. – S. 199-207.

3. Dobek-Ostrowska B. Nagłośnienie kampanii do Parlamentu Europejskiego w 2009 r. przez dzienniki opiniotwórcze “Gazeta Wyborcza” i “Rzeczpospolita”/ Boguslawa Dobek-Ostrowska // Studia empiryczne nad komunikowaniem politycznym w Polsce / pod redakcja Boguslawy Dobek-Ostrowskiej I Kamili Majdeckiej. – Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2011. – S. 191-197.

4. Dobek-Ostrowska B. Studia empiryczne nad komunikowaniem politycznym / Boguslawa Dobek-Ostrowska // Studia empiryczne nad komunikowaniem politycznym w Polsce / pod redakcja Boguslawy Dobek-Ostrowskiej I Kamili Majdeckiej. – Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2011. – S. 13-18.

5. Hess A. Pomost medialny – Rola mediów w międzynarodowej komunikacji politycznej na przykładzie relacji polsko-niemieckich / Agnieszka Hess, Agnieszka Szymańska. – Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagielońskiego, 2007. – 202 s.

6. Gackowski T. Listy frekwencyjne dzienników ogólnopolskich w 2008 roku – raport badawczy / Tomasz Gackowski, Marcin Łączyńsky // Studia Medioznawcze. – 2009. – №3 (38). – S. 95-128.

7. Rudziński M. Agenda polityczna na stronach internytowych polskich partii politycznych / Marcin Rudziński // Studia empiryczne nad komunikowaniem politycznym w Polsce / pod redakcja Boguslawy Dobek-Ostrowskiej I Kamili Majdeckiej. – Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2011. – S. 63-83.

Науковий керівник: д.політ.н., проф. Зернецька Ольга Василівна