ЕМОТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯК ОСНОВНИЙ КРИТЕРІЙ ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИКИ СУЧАСНИХ СПОРТИВНИХ ЗМІ

Трансляції спортивних змагань сьогодні ведуться чи не на увесь світ, підтримка улюблених команд являє собою ритуал, що став для багатьох життєво важливою необхідністю. Спорт виступає «одним із конструкторів культурної ідентичності нового часу, наряду з музикою, архітектурою, живописом, кінематографом» [2, с. 127]. Як окрема галузь людської діяльності, що стрімко розвивається, спорт формує і власну лексику, що й зумовлює актуальність даного дослідження. Загальна та спеціальна лексика, проникаючи до сфери спорту, проходить певну форму трансформації, яку ми схильні пов’язувати зі здатністю людини до метафоризації.

Аудиторія спортивних ЗМІ складається з людей, що прагнуть опинитися у вирі подій, відчути дух боротьби і змагань, тож завдання журналіста – надати своєму читачеві (глядачеві) таку можливість. Саме тому популярності набувають лише ті нові лексеми, які здатні якнайяскравіше відобразити емоційну картину змагань.

Метою даної статті є з’ясування особливостей функціонування лексики спортивних медіа та її емотивного потенціалу.

Завдання: розглянути основні способи утворення спортивних термінів; визначити напрямки запозичень у лексиці спортивних ЗМІ та з’ясувати особливості їхнього сприйняття реципієнтами.

Об’єкт – лексика вітчизняних спортивних медіа.

Предметом дослідження є емотивний потенціал лексики сучасних спортивних ЗМІ.

Коли ми говоримо про спортивну термінологію («спеціальні слова або словосполучення, що вживаються для точного вираження поняття з якої-небудь галузі знання» [4, с. 167]), то є декілька базових способів її творення. Більшість спортивних термінів утворені за допомогою таких способів, як запозичення з інших мов, термінологізація загальновживаних слів, транстермінологізація (інверсія), лексикалізація словосполучень, деривація всередині спортивної терміносистеми тощо [1, с. 9].

Однак, основним, на думку Л. Авакової, способом творення спортивних термінів виступає саме термінологізація – процес входження загальнолітературного слова в термінологію певної галузі знань шляхом відсікання його від значення загальномовного смислу, «різного роду конотацій, приписування чіткої дефініції та місця у відповідній терміносистемі» [1, с. 14]. Початкове значення слова у цьому випадку зазвичай звужується та конкретизується, а його семантичне ядро збагачується новим, специфічним змістом. Так, можна сказати, що закон економії мовних засобів проявляється в омонімії, а в полісемії можна чітко відслідкувати зміни у структурі та змісті наукових знань про певний предмет чи явище, позначувані терміном. Значна частина сучасної спортивної термінології є саме результатом термінологізації лексики загального вжитку. Розглядаючи її, ми розуміємо роль метафоризації в процесі їх утворення: «Росіянка Марія Шарапова, посіяна в Цинциннаті під четвертим номером, пробилась до фіналу американських змагань». (Інтернет-портал sportanalytic.com, 21.08.11). «Посів» або «розсіювання», зокрема у тенісі, означає розведення учасників турніру перед жеребкуванням у різні групи з метою уникнення зустрічі фаворитів на ранніх етапах змагання. Відтак, «сіяні» - це спортсмени, що були заздалегідь розподілені по різних групах; «Позавчора в програмі континентального форуму фігуристів в англійському Шеффілді значилися два номери програми». («УМ», 27-28.01.12). В даному випадку термін «номер» вживається у значенні «виступ», «постановка». Коли йдеться про фігурне катання (як у даному прикладі), або будь-який інший вид спорту, орієнтований на естетичне задоволення глядача, аналогія зі сценічним мистецтвом (де найчастіше використовується цей термін) є цілком логічною.

Метафора, як відомо, являє собою перенесення назви з одного предмета на інший на основі їх подібності [4, с. 146]. Цю подібність слід розуміти максимально широко (подібність за формою, змістом тощо). Більшість спортивних термінів, утворених таким чином, являють собою стерті метафори.

Явищем, тісно пов’язаним із термінологізацією, є транстермінологізація – семантична трансформація терміну, використовуваного в одній галузі знань, для іншої. Принципова відмінність транстермінологізації від термінологізації, попри безперечну подібність цих процесів, полягає у тому, що для першої об’єктом трансформації є спеціальна або професійна лексика, а для другої – лексика загального вжитку.

З огляду на специфіку спорту як роду людської діяльності, що характеризується спрямованістю на змагання, конкуренцію, постійне підвищення результатів – закономірно, що найбільш поширеною у сучасній спортивній журналістиці є лексика військової сфери: «24-річна тернополянка могла замахнутися на срібну медаль в індивідуальній гонці, але єдиний промах (що прикро – на останньому вогневому рубежі) відкинув її на п’яту позицію». («УМ», 6.12.11) Словосполучення «вогневий рубіж» є вже своєрідним штампом, особливо серед коментаторів та журналістів, що коментують змагання з біатлону. Справді, сеанс стрільби в даному виді спорту означає завершення одного відрізка дистанції та початок іншого, через що таке порівняння є досить влучним, а відтак – популярним; «Порівняно з матчами першого-другого кіл цей поєдинок Долгополова тривав найдовше – 3 години 50 хвилин». («УМ», 24.01.12) Також часто вживаються такі синоніми, як «битва», «двобій», «протистояння», рідше – «сутичка», «зіткнення» тощо.

Явище, подібне до транстермінологізації, відбувається і зі словами загальновживаними: лексеми, що спочатку вживалися в одній галузі знань, поступово стають цілком типовими і для інших, в нашому випадку – для спорту. Підкреслимо, що їх не можна віднести до термінів, але так склалося, що вони закріпилися у мовленні спортивних журналістів, коментаторів, і, як наслідок, асоціюються з новою галуззю.

Найбільш семантично пов’язаною зі спортом є, безперечно військова сфера. Треба сказати, що ототожнення спортивної боротьби з війною наявне практично у всіх видах спорту: в індивідуальних дисциплінах меншою мірою, у командних – більшою.

Показовим у даному випадку є футбол, точніше спосіб його висвітлення у ЗМІ та, як наслідок, асоціації, пов’язані з цим видом спорту. Це зумовлено світовою популярністю гри, що, у свою чергу, викликала всебічне висвітлення її у ЗМІ, а також «багатство та різноманіття концепту «футбол», котрі обумовлюють найбільш значний набір метафоричних моделей, більшість із яких є універсальними для усього спортивного дискурсу» [2, с. 128]. Дослідник С. Кудрін виділяє ключові компоненти даної моделі, щоб зрозуміти, яким же чином, базова метафора «футбол – війна» проектує елементи сфери-джерела на спортивний дискурс. Наведемо деякі з них.

1. Суперник – ворог. Така трансформація образу чужої команди активізує націленість спортсменів на боротьбу, під якою розуміється захист власних інтересів, честі та просто спортивний азарт: «Київське "Динамо" в товариському матчі переграло свого найзапеклішого ворога з часів чемпіонату СРСР московський "Спартак"». (Інтернет-портал sportanalytic.com,13.02.12); «Коли я перейшов з "Кельна" в "Байєр", то відчув, що це - перейти у ворожий клуб». (Інтернет-портал sportanalytic.com, 24.08.10).

2. Гра – битва, поєдинок, дуель. Перипетії гри нагадують події епізоди воєнних баталій: «Поєдинок хоч і вийшов бойовим, але голів глядачі так і не побачили». (Інтернет-портал sportanalytic.com, 7.02.12); «Ми знаємо, що на нас чекає жорстка битва, але налаштовані на поєдинок з "Базелем" оптимістично». (Інтернет-портал sportanalytic.com, 22.02.12).

3. Виграш – приниження, знищення суперника. Програш – поразка, засмучення, смерть: «До завершення протистояння підопічні Маркевича ще двічі засмутили кіпера гостей Лінднера, ставши найрезультативнішою командою групового етапу цьогорічної Ліги Європи»… («УМ», 2-3.12.11); «Начебто симпатична команда начебто перспективного тренера Сергія Коновальця "Оболонь", складена винятково з українців, програла десятий, "ювілейний" матч і ще глибше загрузла на дні турнірної таблиці». («УМ», 2.11.11).

4. Гра в атаці – наступ. Гра в захисті – відступ, оборона. В даному випадку актуалізується ключове протиставлення «вперед-назад» у рамках ігрового простору: «Якось подумалось про Хюбшмана в центрі оборони, але цей варіант Луческу, мабуть, і не розглядає». (Інтернет-портал sportanalytic.com, 19.10.11); «Тренер особливо нічого не вигадує, тому використовує мене на моїх "рідних" позиціях – на флангах півзахисту, під нападаючими». (Інтернет-портал sportanalytic.com, 26.02.12).

5. Ворота – мішень, ціль. Точка удару – вогнева позиція, удар – постріл: «Півзахисник швейцарського "Базеля" Джердан Шакірі сьогодні спробує вразити ворота мюнхенської "Баварії", в яку перейде вже після завершення поточного сезону». (Інтернет-портал sportanalytic.com, 22.02.12); «Невідомо, чи досяг би мети постріл івуарійця, але в епізод втрутився Володимир Чеснаков, рикошетом від спини якого м'яч і пірнув у сітку повз дезорієнтованого Долганського». (Інтернет-портал sportanalytic.com, 16.12.11).

6. І, нарешті, останнє порівняння: футболіст – солдат (залежно від амплуа та позиції на полі гравець може називатися по-різному: «бомбардир», «снайпер», «руйнівник атак» тощо): «Проте, відсутність кращого бомбардира не повинна вводити в оману оборонців "Шахтаря"». (Інтернет-портал sportanalytic.com, 19.10.11); «Відзначимо лінію нападу миколаївців: Роман Тормозов є одним з найкращих снайперів чемпіонату ААФУ, у той час як Іван Шелест вже сім разів відзначився у обласній першості». (Інтернет-портал sportanalytic.com,12.09.11).

Утім, схожі аналогії ми можемо спостерігати і в інших (переважно командних) видах спорту: баскетбол, волейбол, гандбол, регбі, хокей тощо.

Якщо відійти від лексики військового походження, то можна відзначити ще декілька цікавих сфер запозичення.

Оскільки спорт для читача чи глядача – це, передусім, видовище, характерною є лексика, що найчастіше вживається у сценічному мистецтві. Асоціюється вона, у першу чергу, з театром: «Водночас у класі вантажівок відбулася зміна декорацій» («УМ», 5.01.12); «Цими днями 24-річну титуловану красуню Нойнер за лаштунками активно обговорюють через те, що вона начебто збирається зав’язувати зі спортом» («УМ», 6.12.11).

Використовується морська лексика (себто, все, що викликає асоціації з флотом): «Перша ракетка світу, данка Каролін Возняцьки залишила за бортом змагань Єлену Янкович з Сербії – 6:0, 7:5» («УМ», 24.01.12); «Так би мовити, міцно тримаюся на капітанському містку» («УМ», 13-14.01.12) – з інтерв’ю волейболіста В. Татаринцева про те, як він виконує обов’язки тренера команди.

Лексика медичної сфери – як правило, її цілком мотивовано вживають, коли говорять про фізичний стан спортсмена, втім – нерідко і в переносному значенні: «У неділю учасники "Дакара" отримали перший день відпочинку – хороша нагода додатково "підлікувати" своїх залізних коней та набратися сил перед найдовшим етапом» («УМ», 11.01.12); «Причому до перемоги нашому спортсмену не вистачило всього 3 уколи - італійцеві Андреа Кассара Ростислав поступився з рахунком 12:15, повідомляє НОК України» (Інтернет-портал sportanalytic.com, 20.06.11) – у фехтуванні вдалий прийом завершується торканням супротивника кінцем рапіри – це й називається «уколом».

Образність, неодмінна емоційність спортивного мовлення провокує до частотного використання у текстах ЗМІ жаргонізмів, просторіч та сленгу. Використання такої лексики «посилює експресію, наближує журналіста до читача, тобто є одним із способів наближення тексту до відтворюваної реальності» [3, с. 199]. Журналісти, вживаючи професійний жаргон спортсменів, ніби намагаються занурити читача, не посвяченого у тонкощі ремесла, у вир спортивного життя, наблизити його до кумирів. Саме таке враження складається після прочитання речень на кшталт: «Тому варто сподіватися, що 22-ге місце Сергія Седнєва в "індивідуалці" вже в наступному етапі в австрійському Хохфільцені перестане бути найкращим результатом наших чоловіків у сезоні» («УМ», 6.12.11); «Наставник чемпіона Німеччини Юрген Клопп бідкався напередодні, що його команді чомусь не вдається "на Європі" грати так само переконливо, як і в бундеслізі, тож зараз принаймні може радіти трьом очкам» («УМ», 3.11.11).

Приблизно те ж саме відбувається і тоді, коли спортивний журналіст вживає сленг замість літературної лексики: мовляв, спортсмени – теж люди, для характеристики їх виступів, фізичного, емоційного стану тощо можна вживати ті ж вирази, що побутують «в народі»: «Суперечка між Жозе Моуріньйо і Серхіо Рамосом та Ікером Касільясом виникла після того, як португальський наставник влаштував "розбір польотів" після поразки каталонцям у Кубку країни» («УМ», 24.01.12); «У такій "падучості" учасників винна насамперед погода – температура повітря часом досягає 42 градусів» («5.01.12»).

Втім, ми схильні бачити у вживанні журналістами подібної лексики і негативний аспект. «Дестандартизація мови» може бути зумовлена непрофесійністю репортерів та коментаторів, їхнім недостатнім знанням мови [3, с. 199]. А вміння грамотно подати матеріал, точно змалювати картину події в рамках мовних норм (що, втім не виключає певні авторські неологізми чи метафори, якщо це потрібно) є, на нашу думку, в умовах загальної культурної деградації вітчизняних ЗМІ ефективним способом завоювання прихильності читача.

Наостанок зазначимо, що спортивна лексика часто є універсальною, тобто спільною для багатьох видів спорту. Емоційно забарвлені лексеми, з’являючись у більш популярній дисципліні, нерідко поширюються на інші, подібні за суттю чи зовнішніми ознаками.

Висновки. Спорт – це сфера людської діяльності, що нині набула надзвичайного розвитку та популярності. Як і будь-яка сфера знань, він потребує власної лексики. Спортивна термінологія є, як правило, результатом іншомовних запозичень або процесу термінологізації. Спорідненим із процесом термінологізації є процес транстермінологізації (перший у якості первинної використовує лексику загальновживану, другий – спеціальну). Обидва ці процеси є результатом метафоризації, тобто мисленнєвого синтезу та перенесення назв одних предметів та явищ на інші на основі їх подібності за певними ознаками. Ще яскравіше метафоризація виражається у слововживанні спортивних медіа, що використовують не лише спортивні терміни, а й лексеми, що якнайвлучніше виражають сутність позначуваного предмету. Надзвичайно популярними є запозичення лексики з інших сфер. Ідеться, передусім, про концепт «спорт – війна». Крім того, досить популярними сферами-джерелами для запозичень спортивних медіа є театральна, морська, медична лексика а також жаргонізми та сленг.

Література:

1. Авакова Л. А. Структурно-семантический и функциональный анализ терминосистемы «Шахматы»: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 «Русский язык» / Л. А. Авакова. – Майкоп, 2006. – 21 с.

2. Кудрин С. А. Метафорика спортивного дискурса «футбол – война» / С. А. Кудрин // Вопросы филологии. – 2010. – № 2 (35). – С. 127-131.

3. Лаврик О. Жанрово-стильові особливості репортажу в українській спортивній пресі / О. Лаврик // Теле- та радіожурналістика. – 2010. – Вип. 9. Ч. 1. – С. 196-201.

4. Шевченко Л. Ю. Сучасна українська мова: Довідник / Л. Ю. Шевченко, В. В. Різун, Ю. В. Лисенко; за ред. О. Д. Пономарева. – К.: Либідь, 1993. – 336 с.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, Шевченко Людмила Юріївна