РОЛЬ СЕМАНТИЧНИХ ДИФЕРЕНЦІЙНИХ ОЗНАК ПРИ НОМІНАЦІЇ ПОНЯТЬ

 У даному дослідженні зроблено спробу виявити певні найбільш загальні закономірності семантичних змін у процесі номінації та основні принципи номінації понять.

Зупинимося на природі самого слова. Називаючи будь-який об’єкт, мовець виділяє в ньому уже відому йому ознаку, за якою названий об’єкт порівнюється з відомими об’єктами і тим самим протиставляється іншим відмінним від нього об’єктам певного класу. Ознаки називання поняття/об’єкта (а не сам об’єкт/поняття) входять у значення слова. Отже, значення слова – це мінімальний, відносно незмінний інваріантний семантичний зміст слова в плані мови [1, c.13]. Цей семантичний зміст являє собою комунікативно-релевантні ознаки структури, абстраговані від ознак субстанції системи. Структура – це розпізнані специфічні відношення між елементами системи. Поєднання інваріантних ознак структури зі змінними ознаками субстанції породжує різні смисли слова в плані мовлення [2, c. 9].

Розглянемо таке поширене у англійській мові слово, як face. Face – це частина тіла людини. Вона відрізняється тим, що це а) передня (на відміну від задньої), б) видима частина (на відміну від невидимої). Було б неправомірно стверджувати, що слово face має різне значення в слідуючих реченнях:

1. The girls were tidying their faces at the dressing table.

2. The right forces are the public face of finance investment.

3 … a face of the blade is at an angle of 45 degrees.

4. … face value (amount) – (номінальна вартість; номінал).

Компоненти А) частина, а) передня, б) видима не змінюються, а, об’єднуючись зі змінними компонентами, утворюють щораз певний конкретний однозначний смисл:

1) обличчя дівчат – передня видима частина голови дівчини;

2) обличчя індустрії фінансових вкладів – видима частина цієї індустрії; ознака передність тут не є розмежовуючою смисл, вона нейтралізується на цій основі;

3) ріжуча (передня, видима) частина полотна пилки.

4) номінальна (видима) сума, вказана на фінансовому документі.

Англійське слово paper вживається в кількох смислах:

1. I looked down at the piece of paper with his telephone number on it.

2. Activity must be geared to winning daily readers of the paper.

3. Growth and development will be left to another paper.

4. paper-based signature

Семний склад інваріантного парадигматичного значення слова paper можна визначити так: А) матеріал, а) тонкість, б) придатність до писання. У плані мови в інваріантному значенні слова є тільки загальне – набір узагальнених абстрагованих сем. Для породження конкретного смислу в плані мовлення необхідно актуалізувати семи, щоб вони виконували функцію семантичних диференційних ознак (СДО) і основи опозиції – субстанції названого маркованого заданного класу системи понять. У результаті одержуємо:

1) шматок паперу (тонкий матеріал, на якому можна писати);

2) газета (тонкий матеріал з надрукованими статтями, репортажами і т.д.);

3) стаття (СДО+з надрукованим текстом наукової тематики).

4) підпіс на папері (на відміну від підпісу, введенного у комп’ютер) – тонкий матеріал, на якому стоїть підпіс.

Англійське дієслово to go згідно з Oxford Advanced Learner’s Dictionary [ 4] має 35 тлумачень окремих значень цього слова.

Виникають питання: чи обов’язкове знання всiх цих значень для здійснення акту комунікації? Чому англієць однаково легко зрозуміє і зміст речення “He usually goes to the cinema on Sundays”, і “He went mad” - 16-e значення “to become different in a particular way, especially a bad way” [ 4 ]. Чи є межа вживання слова to go, тобто чи можуть у процесі комунікації виникнути додаткові значення дієслова to go, не зафіксовані в словниках? Ми дотримуємося думки, що значення через недостатність та абстрагованість комунікативно-релевантних ознак не може однозначно визначити об’єкт тому, що вонa функціонує в структурі мови лише як диференційна ознака для розмежування, а не для ідентифікації понять, і значенню слова в мові буде відповідати узагальнена абстрагована від конкретних предметів диференційна ознака або набір таких ознак, які набули структурної якості у зв’язку з тим, що вони входять в структуру лексико-семантичної системи мови як її компоненти. Значення слова являє собою інваріант інформації, яку несе знак, тобто те, що стійко зберегається при перетвореннях інформації.

Значенням дієслова to go вважаємо “переміщення” (в просторі/часі). Рух у просторі – це один з найпростіших видів механічного руху. З огляду на те, що форми руху матерії є безконечно різноманітні, розглядаємо рух як зміну взагалі, в тому числі і зміну суб’єктом чи об’єктом свого стану чи якості в часі.

Смисл тої чи іншої мовної одиниці стає зрозумілим, коли однозначно визначається ситуація, з якою одиниця співвідноситься. Смисл – це семантичний зміст іншого слова чи групи слів, які можуть виступати субститутом досліджуваної одиниці в даному висловлюванні, наприклад, “He went mad – He became mad”.

Отже, кожне слово в своєму значенні завжди має набір таких сем, які існують у вигляді семантичних диференційних властивостей у всіх сполученнях цього слова, хоча їх визначення іноді представляє значні труднощі, але труднощі визначення чогось не доводять відсутності шуканого. Семантичних диференційних ознак, як правило, є декілька. При номінації понять дуже часто у різних народів використовуються різні семантичні ознаки, що може привести до певних труднощів при перекладі.

Українською мовою ми говоримо – “розчинна кава”,польською - “kawa rozpuszczalna”, російською - “кофе растворимый”, а англійською – “instant coffee”. Англійський прикметник instant нічого спільного з “розчинністю” не має. Він означає “happening immediately, that can be made quickly and easily” [4].

При називанні поняття слов'янські народи використали семантичну ознаку розчинність, а англійці – швидкість.

Розглянемо ще декілька прикладів використання різних СДО при номінації понять.

Українська мова – «холодна зброя», російська – “холодное оружие”, англійська – “cold steel”, а польська – “biala bron”. В польській мові використана семантична диференціальна ознака “білого (світлого) кольору (сталь).

Розглянемо словосполучення “dry season”, “dry wine”, “dry bread”, “dry cow”, “dry-stone wall”. Чому пора року, вино, хліб, корова та стіна названі одним словом dry? Чи є щось спільне в зраченнях слова dry ? Це – “відсутність (чогось), без (чогось)” “without water or moisture” [ 4 ]. Тому – season - “без дощу”, wine – “без цукру”, bread – “без масла”, cow – “без молока”, “not supplying milk” [ 4 ], wall – “без вапняного розчину”, “a stone wall built without mortar” [ 4 ].

Інваріантне значення прикметника high має дві семи: “протяжність в просторі/часі” і “вище середнього”. Ці семи, актуалізуючись в мовленні у вигляді СДО, ніби-то накладаються на поняття, яке виражено іменником і складають з ним однозначний зміст.

High coupon – “великий купон” – висока номінальна процентна ставка, яка виплачується по облігаціям (вище середнього).

High finance – “високі фінанси” – крупно-масштабні фінансові операції (вище середнього).

The annex walls are 16 ft high – 16 футів в висоту (протяжність по ширині в просторі).

Англійське словосполучення “White birch” на українську мову перекладається як “Береза японьська”. В англійській мові у номінації використана семантична ознака “колір (кори)”, у той час як в українському варіанті – “країна походження”.

Англійська назва “water oak” відповідає український “дуб чорний”. Комунікативно-релевантною при номінації цієї породи дуба в англійський мові виявилася ознака “росте у вологому місті”, а в українській мові – “має кору більш темного кольору, ніж інші породи”.

Результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. При номінації понять використовуються СДО або в сукупності, але частіше як окремі елементи. Поєднання інваріантних ознак структури зі змінними ознаками субстанції породжує різні смисли слова в плані мовлення.

2. Значення слова являє собою інваріант інформації, яку несе знак, тобто те, що стійко зберегається при перетвореннях інформації.

3. При номінації понять дуже часто в різних мовах використовуються різні семантичні ознаки, що може привести до певних труднощів при перекладі.

Література:

1. Гурський С.О. Деякі проблеми семантичної комбінаторики. Іноземна філологія. 1979. Вип. 53. С. 3-15.

2. Гурський С.О. Значення і смисл слова. Іноземна філологія. 1974. Вип. 34. С. 3-14.

3. Англо-український тлумачний словник економічної лексики. / А.Шимків. – Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”. Київ-2004. – 429 с.

4. Oxford Edvanced Learner’s Dictionary of Current English. A S Hornby. Sixth edition-1540p.